1. Зовнішнє акушерське обстеження вагітних, прийоми Леопольда, вимірювання розмірів таза, визначення справжньої кон»югати.

Зовнішнє акушерське дослідження проводять шляхом огляду, вимірювання, пальпації та аускультації.

Огляд дозволяє виявити відповідність виду вагітної її віку. При цьому звертають увагу на зріст жінки, статуру, стан шкірних покривів, підшкірної клітковини, молочних залоз і сосків. Особливу увагу звертають на величину і форму живота, наявність рубців вагітності (striae gravidarum), еластичність шкіри.

Огляд вагітної проводиться за певною схемою.

1. Відповідність загального вигляду вагітної її вікові дані (дитячі риси у дорослої жінки свідчать про інфантилізм).

2. Зріст. Якщо зріст жінки малий (менше ніж 145см), у неї може бути вузький таз; якщо великий (180 і

більше) - широкий таз або таз чоловічої форми.

3. Будова тіла. Неправильна будова тіла, викривлення хребта та гомілок, стовщення реберних хрящів,

квадратна голова, неоднакова довжина нижніх кінцівок, анкілоз суглобів та інші зміни скелета свідчать про перенесений у дитинстві рахіт або кістково-суглобний туберкульоз. У таких випадках можливі деформації таза та його звуження, що веде до ускладнення під час пологів.

4. Угодованість. Ожиріння або виснаження свідчать про порушення обміну речовин.

5. Шкіра. Пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, шкіри довкола сосків і наявність свіжих рубців вагітності на животі та стегнах - сумнівні ознаки вагітності. Набряки на нижніх кінцівках, обличчі та інших частинах тіла вказують на наявність токсикозу вагітних, захворювання серця або нирок. Блідість шкіри та слизових оболонок, ціаноз губ, жовтяничність шкіри та склер є ознаками важких захворювань (кровотечі, захворювання печінки, серця тощо).

6. Живіт. Форма живота вагітної має важливе діагностичне значення. Різко збільшений живіт купястої форми буває при багатоводді; відвислий або загострений догори живіт властивий для вузького таза. Витягнутий пупок спостерігається при вагітності ранніх термінів, згладжений - коли вагітність досягає 8 місяців, вигнутий - при терміні вагітності 9 місяців.

7. Стан молочних залоз. Розвиток молочних залоз, форма сосків (вигнуті, плоскі, втягнуті), рубці вагітності, виділення із сосків (сумнівна ознака вагітності), наявність рубців після перенесенного маститу.

Вимірювання основних та додаткових розмірів тазу

Виміри тазу проводяться за допомогою тазоміру. За розмірами великого тазу можна судити про розміри малого тазу.

1. Зовнішні розміри великого тазу (Distantia spinarum, Distantia cristarum, Distantia troсhanterica, Conjugata externa).

2. Conjugata diagonalis.

3. Conjugata vera.

Зовнішні розміри.

Distantia spinarum ̶ це відстань між передньоверхніми остями клубової кістки. Норма – 25-26 см.

Distantia cristarum ̶ це відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубової кістки. Норма – 28-29 см.

Distantia troсhantericа - це відстань між найбільш віддаленими точками вертлюгів стегнової кістки. Норма – 30-31 см.

Conjugata externa – це відстань між серединою верхнього краю лонного зчленування та надкрижовою ямкою. Норма – 20-21см.

2. Conjugata diagonalis – це відстань між мисом і нижнім краєм лонного зчленування. Норма – 13 см.

3. Conjugata vera відповідає прямому розміру входу в малий таз – це відстань від мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка найбільш виступає. Норма – 11 см. Conjugata vera можна розрахувати за допомогою наступних прийомів;

• Conjugata externa – 9 (емпіричне число) = Conjugata vera

20 см – 9 см = 11 см

• За індексом Соловйова. Обвід зап’ястя на рівні шилоподібних відростків променевої та ліктьової кісток = 14. Індекс Соловйова дорівнює 1,5 см.

Conjugata vera = Conjugata diagonalis- Індекс Соловйова

13см-1,5см=11,5 см

• Conjugata vera = прямому розміру ромба Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса розміщується в ділянці попереково-крижової впадини. Верхній кут – заглиблення між остистими відростками п’ятого поперекового та першого крижового хребця, нижній кут – верхівка крижа. Боковими кутами є задньоверхні ості клубових кісток. Вимірюємо прямий розмір ромбу Міхаеліса (відстань між верхнім та нижнім кутами), він = 11 см, та поперечний розмір (відстань між боковими кутами) він = 9 см.

Додаткові розміри тазу.

1. Розмір виходу з малого тазу.

Прямий розмір – відстань від нижнього краю лонного зчленування до верхівки куприка. Він вимірюється за допомогою тазоміру. Один ґудзик ставимо на нижній край лонного зчленування, другий – на верхівку куприка. Від одержаної цифри віднімаємо 2 см за рахунок м’яких тканин = 9,5 см

Поперечний розмір – відстань між внутрішніми поверхнями верхівок сідничних кісток. До цифри одержаної за допомогою тазоміру додаємо 2 см за рахунок м’яких тканин. Результат - 11 см.

2. Ромб Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса має прямий розмір – 11 см, та поперечний розмір – 9 см.

3. Лонний кут вимірюють за допомогою наступного прийома: жінка лежить на спині, ноги зігнуті та підтягнуті до живота. Долонною стороною великі пальці прикладають до нижніх гілок лобкових та сідничних кісток; кінці пальців змикають та прикладають до нижнього краю симфіза. Розміщення пальців дозволяє судити про величину кута лонної дуги. Норма - 100-90°. Результат вимірювання - 95°

4. Обвід тазу вимірюється сантиметровою стрічкою (80-90 см).

5. Бокова кон’югата Кера – відстань між передньоверхньою та задньоверхньою остями однойменої сторони. Вимірюється за допомогою тазоміра. Норма - 14 см.

6. Косі розміри тазу використовують для виявлення асиметрії тазу. Різниця парних розмірів більш, ніж на 1 сантиметр вказує на асиметрію тазу. Вимірюють такі розміри:

• Від передньоверхньої ості до задньоврхньої ості протилежної сторони – 21 см

• Від середини лонного зчленування до правої та лівої задньоверхньої ості – 17,5 см.

• Від над крижової ямки до правої та лівої передньоверхньої ості – 7,5 см

7. Висота тазу. В нормі 25 см.

8. Кут нахилу тазу, який утворений площиною входу в малий таз з горизонтальною площиною. Вимірюється спеціальним циркулем. Норма – 55-60°.

9. Висота лонного зчленування: норма 3,5-4см. Товщина лонного зчленування: норма 1,5-2см. Ці розміри вимірюються при піхвовому дослідженні, зігнутий вказівний палець проводиться по задній поверхні лонного зчленування до верхнього його краю. Вказівним пальцем іншої руки відмічаємо точку стикання пальця з нижнім краєм лонного зчленування. Відстань вимірюється тазоміром або сантиметровою стрічкою.