Периоды жизни

Ембриональный, детства, полового созревания, половой зрелости, климактерический, постклимактерический, старческий.

Асфиксия, гипоксия

1.Предплацентарная, плацентарная(кисты, петрификаты, токсич в-ва), постплацентарная (пережатие пуповины, узлы, пороки развития плода).

2.Анемическая, гипоксическая, циркуляторная(гистоз, многоводие), тканевая.

Диагностика:

Амниоскопия (количество, цвет, консистенция)

Амниоцентез (рН, цвет, альфафетопротеин)

Тесты:

нестресовый (реакция ЧСС при движении плода)

Стресовый (окситоциновый, эмитация родовой деятельности.)

Температурная проба

Проба с задержкой дыхания

Проба с кислородом

Диагностика ранних сроков беременности

Предположительниепризнаки: изменение аппетит, обоняния, нервн системи; пигментации.

Вероятние: прекр менструаций, появление молозива, синюшность слизистых влагал, шейки, изменение формы, величины, косистенции матки.

Ранние токсикозы: рвота,слюнотечение

Подние токсикозы: водянка, нефропатия, преэклампсия, эклампсия,

1. Прямий розмір (diameter fronto-occipitalis) — відстань від перенісся до потиличного горбка— 12 см; відповідна окружність голівки (circumferentia fronto-occipitalis) — 34—35 cm.

2. Великий косий розмір (diameter mentooccipitalis) — відстань від підборіддя до найбільш віддаленої точки потилиці — 13,5 см; відповідна окружність — 39— 41 см.

3. Малий косий розмір (diameter suboccipito-bregmaticus) — відстань від підпотиличної ямки до середини великого тім'ячка — 9,5 см; відповідна окружність — 32 см.

4. Великий поперечний розмір (diameter biparie-talis) — між найбільш віддаленими точками тім'яних горбків — 9,25 см.

5. Малий поперечний розмір (diameter bitempo-ralis) — між найбільш віддаленими точками вінцевого шва — 8 см.

6. Вертикальний розмір (diameter sublinguobreg-maticus) — від середини великого тім'ячка до під'язикової кістки — 9,5 см; окружність голівки за цим розміром — 32—33 см.

7. Середній косий розмір — від підпоти­личної ямки до межі волосистої частини лоба — 10см; відповідна окружність голівки — 33 см.

Поперечник плечового пояса дорівнює 12 см, окружність за цим розміром — 35—36 см.

Середній зріст доношеного плода в нормі дорів­нює 50—51 см, с маса тіла 3000—3500 г.

Мал. 58. Положення плода в матці:

а — потиличне передлежання, перша позиція, задній вид;

б — потиличне передлежання, перша позиція, передній вид;

в — сідничне передлежання, друга позиція, задній вид;

г — сідничне передлежання, перша позиція, передній вид;

д — поперечне положення, перша позиція, передній вид; е — поперечне положення, друга позиція, задній вид

ОЗНАКА ГЕГАРА — розм'якшення матки в ділянці перешийка, внаслідок чого під час бімануального дослідження перешийок не визначається, складається враження, що шийка і тіло матки не пов'язані між собою.

ОЗНАКА ГОРВІЦА — Гегара — консистенція матки м'яка, особливо в ділян­ці перешийка. Це дає змогу під час біману­ального дослідження легко наблизити пальці обох рук у ділянці перешийка.

ОЗНАКА ГЕНТЕРА — гребенепо-дібне стовщення по середній лінії передньої поверхні тіла матки.

ОЗНАКА ПІСКАЧЕКА — куполо­подібне випинання одного кута матки (аси­метрія матки).

ОЗНАКА СНЄГИРЬОВА — змінюваність кон­систенції матки: під час дослідження матка скорочується й стає щільнішою, після нього — знову набуває м'якої консистенції.

ОЗНАКА ГУБАРЄВА-ГАУСА виявля­ється під час піхвового дослідження: шийка матки легко рухається внаслідок значного розм'якшення її перешийка.

!!!!!! тільки в ранні терміни (до 3 міс) вагітності.

Перший прийом. Долонями обох рук, розташованими горизонтально над дном матки, визначають висоту стояння дна матки (тобто її розмір і відповідно термін вагіт­ності) і частину плода, розташовану біля дна матки.

Другий прийом. Визначають положення, позицію, вид плода.

Третій прийом. Визначається характер передлежачої частини плода й рівень стояння її щодо входу у малий таз. Цим самим прийомом знаходять підборіддя плодам й потилицю його голівки.

Четвертий прийом є продовженням 3; для визначення х-ру передлежачої частини та рівня стояння її до входу в малий таз. Ступінь вставлення голівки в малий таз.

СХЕМА МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНКИ - ЧОТИРИ ЦИКЛИ.

1. ГІПОТАЛАМІЧНИЙ ЦИКЛ. Циклічно вироб­лювані гормони (ФСГ-РГ, ЛГ-РГ, ЛТГ-РГ) ре­гулюють виділення ФСГ, ЛГ і ЛТГ.

2. ГІПОФІЗАРНИЙ ЦИКЛ. Передня частка гіпо­фіза протягом менструального циклу послі­довно виділяє три гормони: ФСГ, який забез­печує розвиток і дозрівання фолікула та ви­ділення останнім естрогенів; ЛГ, який сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла; ЛТГ, що підтримує функціонування жовтого тіла.

3. ЯЄЧНИКОВИЙ ЦИКЛ. 1.Фолікулінова фаза (ріст і дозрівання фолікула) на 14—16-й день менструального циклу змінюється фазою овуляції. У цих двох фазах у фолікулі вироб­ляються естрогени. 2.Лютеїнова фаза харак­теризується розвитком жовтого тіла. Жовте тіло поза вагітністю проходить такі стадії розвитку: проліферації, васкуляризації, роз­квіту і зворотного розвитку. Таке жовте тіло називається менструальним (corpus luteum menstruationis). Через 2—3 тиж воно пере­творюється на біле тіло (рубець — corpus albicans). Під час вагітності жовте тіло після фази розквіту продовжує розвиватись до 12---14 тиж (corpus luteum graviditas), доки його функцію не візьме на себе плацента. Жовте тіло виробляє прогестерон, або лютеогормон.

4. МАТКОВИЙ ЦИКЛ. У слизовій оболонці матки відповідно до гіпофізарного і яєчнико­вого циклів спостерігаються чотири фази: десквамації (менструація) — від 1-го до 6-го дня; регенерації— від 6-го до 8-го дня; про­ліферації— від 8-го до 16-го дня, секреції — від 16-го дня до початку чергової фази деск­вамації, а саме до 28—30-го дня.

У регуляції менструального циклу крім го­надотропних гормонів беруть участь окситоцин, серотонін і ПГ, а також ферментна си­стема гіалуронідаза — гіалуронова кислота. Окситоцин, ПГ F_2a і серотонін впливають безпосередньо на оболонку фолікула. М'я­зові елементи оболонки при цьому скорочу­ються, у зв'язку з чим підвищується внутрішньо­фоліку­лярний тиск і оболонка фолікула розривається.

Окситоцин, ПГ F_2а і серотонін діють також на моторну функцію матки. Доведено їх вплив на процес овуляції, утворення ЛТГ і спорожнення груді у лактаційний період. Серотонін і ПГ впливають на деякі ланки метаболізму та тонус судин матки.