Виконання задач у складі взводу

Керівник заняття осторонь від об’єктів, підготовлених до вибуху, повідомляє про послідовність проведення вибухів, нагадує заходи безпеки при підриванні конструкцій із каменю, бетону і залізобетону, повідомляє дальність розльоту осколків. Потім підводить солдатів до кожного об’єкта, де перші номери розрахунків доповідають про характер виконаної роботи, результати розрахунків по визначенню розміру зарядів і заходів безпеки при підготуванні об’єктів до підривання; нагадує дії перших номерів розрахунків по командах на вибух; призначає склад оточення на чолі з розводящим, указує пости і сектори спостереження, нагадує про обов’язки і відповідальність, що несуть постові, і наказує виставити оточення. Інший склад взводу віддаляється на безпечну відстань або в укриття.

Після доповіді розводящого про виставлення оточення керівник заняття подає сигнали на підривання об’єктів першому, другому і третьому відділенням. Командири відділень при цьому контролюють усі дії першого номера розрахунку свого відділення.

Після проведення вибухів керівник заняття, переконавшись особисто у відсутності відмов, оголошує відбій, віддає розпорядження про зняття оточення й організує огляд результатів вибуху всім складом взводу.

Підведення підсумків заняття

Керівник заняття перевіряє засвоєння солдатами пройденого матеріалу.

Приблизні контрольні питання

1. Види зарядів, застосовуваних при підриванні конструкцій із каменю, бетону і залізобетону.

2. Види зарядних пристроїв і способи їх обладнання.

3. Розрахункові формули для визначення ваги контактних зосереджених і подовжених зарядів.

4. Розрахункові формули для визначення ваги шпурових зарядів.

5. Заходи безпеки при підриванні конструкцій із каменю, бетону і залізобетону.

Наприкінці керівник заняття оцінює дії солдат і розрахунків у цілому.

Завдання на самопідготовку

У години самостійної підготовки ознайомитися по макетах і плакатах із конструкціями кам’яних, бетонних і залізобетонних мостів.

Заняття 2. Підривання залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів

Мета заняття:

• вивчити прийоми руйнації і заходи безпеки при підриванні залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів.

Час  5 год.

Навчальні питання і приблизний розрахунок часу

1. Основи організації робіт із підривання залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів  30 хв.

2. Підготовка і підривання моста:

інженерна розвідка і постановка задачі на підготування моста до підривання  60 хв.;

підготування моста до підривання  110 хв.;

огляд електровибухових сіток і проведення вибуху  40 хв.

Підведення підсумків заняття  10 хв.

Матеріальне забезпечення: у залежності від реальних умов і конструкції моста.

Навчальний посібник: “Руководство по подрывным работам” Воениздат, 1969, (п.  248-261).

Приблизний хід заняття

У районі заняття керівник, перевіривши наявність засобів матеріального забезпечення і його складування, а також засвоєння солдатами матеріалу попереднього заняття, повідомляє тему, цілі і навчальні питання заняття, після чого приступає до відпрацювання першого питання.

1. Основи організації робіт із підривання залізобетонних бетонних і кам’яних мостів

Користуючись схемами, плакатами і макетами, керівник знайомить солдат із конструкціями найбільш поширених залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів Вказує, що руйнація залізобетонних мостів балкової конструкції проводиться підриванням опор без перебивання пролітних будівель із заваленням їх убік від осі моста й одночасного перекидання набік. Таке завалення досягається підриванням всіх або деяких опор по косих перетинах, що мають нахил у одному і тому ж напрямку не менше 45 до обрію. Руйнація залізобетонних мостів розрізної балкової конструкції може проводитися підриванням пролітних будівель зарядами, розташованими на проїзній частині, над несучими балками в середині прольоту. У залізобетонних мостах аркової конструкції, крім опор, необхідно підривати всі арки моста в одному або двох перетинах у залежності від довжини прольотів і конструкції арок. Руйнація кам’яних і бетонних мостів робиться підриванням всіх опор по всій ширині на одному рівні без підривання арок або зводів; підривання опор кам’яних і бетонних мостів робиться переважно внутрішніми зосередженими зарядами, що закладаються в ніші або в рукава, що виробляються не менше ніж на товщину опори (у мостах через великі ріки, як правило, ніші і рукава влаштовуються ще в період їх будівництва). Підготуванню до підривання перерахованих мостів передують:

інженерна розвідка моста

визначення перетинів підриву;

розрахунок зарядів і вибір способу підриву зарядів;

розрахунок часу, необхідного для підготовки моста до руйнації;

визначення потрібної кількості ВР, ЗП, приналежностей для підриву, будівельних матеріалів і інструмента;

розподіл робіт між підрозділами (розрахунками).

Керівник заняття вказує, що в результаті інженерної розвідки необхідно визначити:

конструкцію моста;

довжину і ширину моста, а також висоту над рівнем води;

число і довжину прольотів;

перетини верхніх і нижніх головних ферм;

тип опор і їх основні розміри;

найбільшу глибину водяної перешкоди і швидкість плину;

наявність бродів;

наявність місцевих переправних засобів.

У ході розвідки визначаються також місце підривної станції, місце розташування вогневого прикриття і шлях відходу підривників.

На підставі даних розвідки складається схематичне креслення моста, на якому вказуються основні розміри, місця кріплення (закладання) зарядів і їх вага.

Вага зарядів у залежності від їх розташування і форми визначається по формулах:

C=ABR³; C_y=0,5ABR²; C=Kh³,

де С и С_у  вага заряду, кг;

А й В  коефіцієнти, прийняті по таблицях 17 і 18;

R  необхідний радіус руйнації, м;

  довжина заряду, м;

К  коефіцієнт, прийнятий по таблиці 19;

h  глибина (довжина) шпуру, м.

Шпуровий метод застосовується лише при наявності часу і достатньої кількості пневматичного бурового інструмента.

Спосіб підриву зарядів залежить від ряду умов. Найбільше відповідають умовам руйнації залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів дублюючі один одного електровибухові сітки, що у ряді випадків комбінуються з детонуючим шнуром.

Далі керівник заняття розповідає, що після визначення ваги зарядів, місць їх кріплення (закладки) і способу підриву зарядів робиться розрахунок часу, необхідного для підготовки моста до підривання.

Потім складається відомість на необхідну кількість ВР і ЗП, приналежностей для підриву, інструмента, будівельних матеріалів і т.п., після чого підрозділам ставиться задача на підготовку моста до руйнації.

У залежності від конструкції і розмірів моста, наявності часу, бойової обстановки й інших умов для проведення робіт із підготування залізобетонного, бетонного і кам’яного мостів до руйнації залучається від відділення до взводу саперів.

На закінчення навчального питання керівник заняття вказує, що основні положення заходів безпеки при підриванні залізобетонних, бетонних і кам’яних мостів ті ж, що і при підриванні дерев’яних і металевих мостів.