Розрахунок кількості стовпів для огородження пасовищ

Основним призначенням худобопрогонів є забезпечення зручного прогону худоби від тваринницьких ферм і літніх таборів до загонів чергового спасування, місця водопою і назад, попередження витоптування травостою.

До розміщення худобопрогонів ставляться такі вимоги: худобо прогони повинні обслуговувати можливо більшу площу, а самі займати найменшу площу пасовищ; бути зручними для перегонів худоби; забезпечувати короткий зв'язок загонів з фермами і місцем водопою тварин; проходити по можливості по найменш цінних угіддях, по сухих підвищених місцях, віддалік від магістральних доріг. Перевага надається прямолінійним худобо прогонам, без зайвих поворотів, або під тупими кутами.

Ширина худобопрогонів може коливатися від 10 до 20 м (для ВРХ – 10-15 м, для овець – 15 – 20 м). Худобопрогони слід прокладати на рівних, сухих місцях. Не можна їх суміщати з внутрігосподарськими магістральними і польовими дорогами. Худобопрогони огороджують дротом, шпагатом або жердинами. Стовпи розміщують через кожні 3 – 4 м.

Розрахунок кількості стовпів вноситься до таблиці 5.

Таблиця 5. Розрахунок кількості стовпів.

Призначення	Норми встановлення	Протяжність, м	Кількість стовпів	Вартість 1 стовпа, грн.	Загальна вартість, грн.
1	2	3	4	5	6
По худобо- прогону	Через 4 м з двох сторін			11,00
По периметру	Через 10 м			11,00
Між загонами	Через 10 м			11,00
Усього

Вибір технологічних схем покращення природних кормових угідь

Використовуючи додатки 1–10, необхідно визначити послідовність робіт. На сіножатях підготовка ґрунту починається із зрізки купин, а на пасовищах – із зрізки дерев або чагарників.

Визначений на попередньому етапі вид робіт покращення природних кормових угідь дозволяє серед додатків 1–10 вибрати відповідну технологічну схему.

Наступним кроком є підбір технологічних схем догляду за пасовищами і сіножатями в перший рік відростання травостою та в наступні роки.

Визначення витрат і еколого-економічної ефективності

Написання даного розділу курсової роботи починається з того, що студенти на основі розроблених проектно-технологічних рішень, встановлених видів і обсягів робіт по поліпшенню кормових угідь визначають капітальні витрати на виконання окремих (локальних) робіт.

Перелік виконаних робіт вноситься в локальні кошториси № 1–5 та розраховуються загальні витрати. Зразок локальних кошторисів наведено в таблиці 6.

Таблиця 6. Зразок локальних кошторисів

№ п/п	Види робіт	Одиниці виміру	Кількість одиниць	Вартість однієї одиниці	Загальна вартість, грн.
1	2	3	4	5	6
1
2
n
Прямі витрати
Накладні витрати –15%
Усього з накладними
Планові накопичення – 30%
Усього з плановими
Заробітна платня –20%
Усього за кошторисом № ....

Локальні кошториси визначають розміри затрат на придбання обладнання, матеріалів, а також на виконання робіт. Вони складаються на окремі види будівництва або спеціальні роботи. Найчастіше мають місце локальні кошториси на виконання проектно-вишукувальних робіт, підготовки об’єкту до будівництва і проведення самого будівництва.

Прямі затрати включають затрати на матеріали, затрати на основну заробітну плату, вартість експлуатації машин і обладнання та другі прямі затрати.

Накладні витрати пов’язані з загальними умовами будівництва і включають: адміністративно-господарські витрати на обслуговування робочих, витрати на організацію і виконання робіт та інші накладні витрати.

Планові накопичення – це нормативний прибуток будівельних організацій, який необхідно враховувати в кошторисній вартості будівельних і монтажних робіт. Величина планових накопичень визначається виходячи із суми прямих затрат і накладних витрат.

Локальний кошторис №1 – визначає витрати на підготовку земельної ділянки.

Локальний кошторис №2 – визначає витрати на обладнання травостою.

Локальний кошторис №3 – визначає витрати на догляд за посівами та витрати в перший рік.

Локальний кошторис №4 – визначає щорічні витрати по догляду за посівами.

Локальний кошторис №5 – визначає витрати на землевпорядні вишукування. У даний кошторис включаються такі види робіт:

• ­­топографічна зйомка в М 1:5000 (вартість =1700 грн/га);

• геоботанічні обстеження = 100 грн/га;

• ґрунтові обстеження = 700 грн/га;

• проектні роботи та експертиза = 500 грн/га;

• перенесення проекту в натуру = 880 грн/га;

– огородження пасовищ, літніх таборів та худобопрогонів.

2. На основі розрахованих локальних кошторисів складаються об’єктні кошториси.

Таблиця 7.Об’єктний кошторис №1. Витрати на поліпшення кормових угідь

№ п/п	Номер кошторисного розрахунку	Найменування виду робіт	Кошторисна Вартість у гривнях
	Локальний кошторис №1	Визначення витрат на підготовку земельної ділянки
2.	Локальний кошторис №2	Визначення витрат на обладнання травостою
3.	Локальний кошторис №3	Визначення витрат на догляд за посівами та витрат у перший рік
4.	Локальний кошторис №4	Визначення щорічних витрат по догляду за посівами
Усього

Таблиця 8.Об’єктний кошторис №2. Витрати на закладку лісосмуг

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Площа, га	Вартість одиниці з накладними витратами	Загальна вартість у гривнях
1	2	3	4	5	6
1.	Закладення полезахисних лісосмуг (обробіток ґрунтів, садіння насаджень, догляд за посадками)	га
Усього

3. Складання зведеного кошторисного розрахунку вартості

Після завершення складання локальних та об’єктних кошторисів приступають до складання зведеного кошторису. У зведеному кошторисі розраховується повна кошторисна вартість усіх робіт та витрат для поліпшення кормових угідь. Типовий кошторисний розрахунок складається з 12 розділів, з яких тільки по п’ятьох розділах розподіляються засоби, призначені для поліпшення кормових угідь.

У зв’язку з відсутністю витрат в інших розділах до зведеного кошторису щодо покращення природних кормових угідь включаються такі розділи:

Розділ 2 – Основні об’єкти будівництва.

Розділ 8 – Тимчасові будинки та споруди.

Розділ 9 – Інші роботи та витрати.

Розділ 10 – Авторський нагляд.

Розділ 12 – Проектні та вишукувальні роботи.

При заповненні зведеного кошторису вартість робіт та витрат по всіх вищеперерахованих розділах заноситься до 7 графи – “Інші витрати» та повторюється в останній 8 графі – “Загальна кошторисна вартість”. При цьому підбиваються підсумки по: кошторисному розділу, розділах 1–8; розділах 1–9; розділах 1–12.

Зведений кошторис наведено в додатку 12.

4. На основі складених кошторисів розраховуються техніко-економічні показники, результати яких приведені в таблиці 9.

Таблиця 9. Техніко-економічні показники

№	Види показників	Одиниці виміру	Значення показників
1	2	3	4
1	Загальна площа кормових угідь	га
2	Корисна площа	га
3	Коефіцієнт використання
4	Продуктивність земель до проведення робіт	ц/га
5	Продуктивність земель за проектом	ц/га
6	Вартість валової продукції	грн
7	Щорічні витрати	грн
8	Загальні витрати за зведеним кошторисним розрахунком	грн.
9	Чистий дохід	грн
10	Коефіцієнт ефективності
11	Окупність	років

Пояснення до складання таблиці 9.

1, 2. Загальна та корисна площа виписується з проектної експлікації.

3. Коефіцієнт використання угідь визначається, як відношення корисної площі до загальної.

4. Продуктивність земель до проведення робіт для поліпшення кормових угідь визначається за звітними даними господарства за останні 3–5 років (у середньому 15–30 ц/га).

5. Продуктивність земель за проектом визначається за нормативною продуктивністю поліпшення угідь згідно з внутрігосподарською оцінкою (прийнята середня 150 - 250 ц з гектара).

Вартість продукції розраховують за цінами реалізації натурального корму (у даному розрахунку вартість одного центнера прийнята за 100 грн.).

6. Вартість валової продукції визначається як добуток корисної площі на продуктивність землі за проектом та вартості одного центнера продукції.

7. Щорічні витрати визначаються за локальним кошторисом №4.

8. Загальні витрати встановлюються зі зведеного кошторисного розрахунку.

9. Чистий дохід від виробництва продукції – це вартість валової продукції за відрахуванням щорічних витрат.

10. Коефіцієнт ефективності визначається за формулою:

(4), де

Е — коефіцієнт ефективності,

Чд — чистий дохід,

К — капіталовкладення.

Згідно зі світовою практикою коефіцієнт вважається задовільним, якщо він знаходиться в діапазоні 0,06–0,51.

11. Окупність.

Основним показником, що характеризує економічну ефективність проекту створення покращених пасовищ є строк окупності капіталовкладень, який визначається за формулою

Ок = К х Р / Чддод, ( 5 )де

Ок — строк окупності капіталовкладень, років,

Р — площа пасовищ, га,

ЧДдод — умовний додатковий чистий дохід від запроектованих заходів, грн.

Умовний додатковий чистий дохід визначається за формулою

ЧДдод = Wдод — Сд, ( 6 ), де

Wдод - вартість додаткової валової продукції, грн.,

Сд — собівартість додаткової продукції, грн.

Вартість додаткової валової продукції визначається за формулою

Wдод = Р х (Укп — Узп) х Ц, ( 7 ), де

Р — площа пасовища, га,

Укп — продуктивність покращеного пасовища в переводі на сіно, ц/га,

Кзп - продуктивність звичайного пасовища до проекту в переводі на сіно, ц/га,

Ц — ціна 1 центнера сіна, грн.

Собівартість додаткової продукції розраховується за формулою

С д= Wд х Сц, ( 8 ), де

Wд - додаткова продукція в переводі на сіно,

Сц - собівартість 1 ц продукції сіна в грн.

Собівартість 1 ц сіна становить 40,0 грн, а собівартість 1 ц зеленої маси – 12,0 грн.

Величину додаткової продукції покращених пасовищ визначають за формулою

Wд = (Укп — Узп) х Р, ( 9 ).