Завдання на проектування

Робочий проект покращення природних кормових угідь розробляється на територію ___________________________________________________________

Назва угідь, назва господарства і його адреса

на площі _______ га, для випасу ______________________ назва групи

тварин і їх кількість, а також організації сінокосозміни на площі

_________ га

Планово-картографічний матеріал:

1 План земельної ділянки

2 Карта рельєфу в масштабі 1 : 5 000

3 Ґрунтова карта в масштабі 1 : 5 000

На виділених ділянках запроектувати ______________ пасовищезмін(у) і _______________ сінокосозмін(у)

Період відростання травостою на пасовищах складає _________ днів, а на сіножатях ____________ днів.

Середня продуктивність пасовищ _______ц/га і сіножатей ______ ц /га.

На пасовищі організувати всю необхідну інфраструктуру для забезпечення нормального його використання та догляду за тваринами.

Додаткові умови ___________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання видав

Завдання одержав

Дата отримання завдання

Дата здачі курсової роботи

Методика виконання курсової роботи

Основою для виконання курсової роботи на тему: «Робочий проект покращення природних кормових угідь» є завдання, яке студент заповнює та підписує у викладача на початку семестру.

В завданні вказується: тема курсової роботи; об’єкт проектування; площа відведена для випасання і для сінокосіння, планово-картографічні вихідні матеріали; дата видачі завдання та термін здачі готової роботи на перевірку.

Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини. Графічна частина представлена двома кальками (картограмою стрімкості схилів та картограмою агровиробничих груп грунтів) та 2 листами ватману формату А1 або А2 з двома варіантами робочого проекту покращення природних кормових угідь . Креслення перенесення проекту в натуру студенти виконують по одному із варіантів проектних рішень на кальці або на ватмані.

Пояснювальна записка виконується в обсязі 25 – 35 сторінок рукописного тексту, або 20 – 25 сторінок комп’ютерного набору.

Підготовчі та вишукувальні роботи для створення робочого проекту покращення природних кормових угідь

1. Студент готує картографічний матеріал (карти рельєфу та ґрунтового покриву з нанесеними угіддями) у масштабі 1: 5000; детально аналізує об’єкт проектування, вивчає рельєф, ґрунтовий та рослинний покрив.

2. Складаються картограми стрімкості схилів, агровиробничих груп ґрунтів, експлікація земель у межах об’єкту проектування за стрімкістю схилів та агровиробничими групами грунтів.

При проведенні ґрунтового та геоботанічного обстеження вказують дані щодо водно-фізичного, гранулометричного складу ґрунтів, їх засоленості, кислотності, лужності.

Важливу роль у сільськогосподарському виробництві відіграє рельєф місцевості. Рельєф впливає на мікроклімат місцевості, умови зволоження, є важливим чинником грунтоутворення. З рельєфом пов’язані ерозійні процеси. Оцінку рельєфу проводять за крутизною схилів.

На кальці стрімкості схилів необхідно виділити такі елементи поверхні рельєфу: рівнинні при вододільні території крутизною до 1º, пологі схили крутизною до 3º, покаті схили крутизною до 5º, круті схили крутизною до 7º, дуже круті крутизною більше 7º, горбисті місця, днища балок. Межами ділянок, однорідних за умовами рельєфу, служать каркасні лінії рельєфу (бровки, лінії перегину схилів, підошви схилів), які в переважній більшості добре виражені на місцевості і відображені на плані. Під час обстеження визначаються площі пасовищ і сіножатей, підлеглих покращенню, закріплення їх за виробничими підрозділами, заходи для їх поліпшення.

3. Після детальних вишукувальних робіт визначається та описується вид покращення природних кормових угідь. На вибір виду покращення території природних кормових угідь впливає геоботанічний склад, характеристика ґрунтового покриву та рельєф території.

В процесі проведення підготовчих робіт студент разом з викладачем уточнює межі розміщення і площу ділянок кормових угідь, що підлягають покращенню, визначає їх якісний меліоративний стан, вивчає характерні особливості в ґрунтовому покриві, рельєфі місцевості тощо.

Крутизна схилу впливає на вибір способів зрошення та на розміщення загонів чергового випасу.

Експозиція схилів впливає на характер рослинності і тому обумовлює вибір складу травосумішок для покращення природних кормових угідь та норми висіву насіння.

Мікроклімат впливає на тривалість вегетації рослин і на тривалість пасовищного періоду, тобто на такий важливий показник використання землі, як загальна продуктивність пасовищ.

Кліматичними факторами, що враховуються при розміщенні культурних пасовищ є водний, тепловий, світловий і повітряний режими.

Геоботанічне обстеження кормових угідь. На даному етапі студент обстежує склад існуючого травостою і приймає рішення який вид поліпшення (поверхневе або корінне) слід прийняти в робочому проекті.

Корінне поліпшення передбачає комплекс робіт, спрямованих на повне знищення природного і створення нового культурного травостою. В Степовій зоні корінному поліпшенню підлягають сильно збиті і малоцінні за складом травостої.

Поверхневе поліпшення містить в собі роботи по частковій заміні природного травостою і догляду за ним.

Поверхневому поліпшенню підлягають ділянки на чистих, без купин пасовищах і сіножатях, або при незначному їх покритті. Поверхневе поліпшення доцільно проводити, якщо травостій містить не менше 20 – 25% цінних кормових трав. На кормових угіддях з гіршим травостоєм поверхневе покращення не дає ефекту. Воно проводиться шляхом підсіву без порушення природної дернини.

За даними науково-дослідних установ підсів бобових трав у дернину забезпечує збільшення врожайності сухої маси в перший рік на 20 – 50%.

Корінне поліпшення передбачається на низько продуктивних угіддях з виродженим травостоєм, вкритих чагарниками та великою кількістю купин і включає комплекс агротехнічних, меліоративних та культуртехнічних заходів. Це перш за все, відведення застійних, поверхневих та зниження рівня підгрунтових вод, знищення чагарників, купин, видалення пеньків, планування поверхні.

Найбільш розповсюджений засіб поліпшення малопродуктивних кормових угідь – прискорене залуження, яке завдяки формуванню травостою в рік освоєння практично усуває дефляцію ґрунтів. Його доцільно здійснювати передусім на схилових землях зі стрімкістю більше 7⁰. Залуження кормових угідь здійснюється спеціальними травосумішками (змішаними посівами трав).

Корінне поліпшення способом через польовий період передбачає повне знищення дернини, з перевертанням грунту, внесення органічних і мінеральних добрив, засівання території травосумішками та догляд протягом трьох років. Проводиться даний вид покращення на схилах до 5 градусів.

Звичайне корінне покращення проводиться на схилах 5 – 7 градусів.

Впорядкування території природних кормових угідь сприяє підвищенню їх продуктивності, кращому зберіганню цінних травосумішок, їх раціональному використанню.