4. Розчини для ін’єкцій з термолабільними речовинами.
Дотримання всіх умов асептики особливо важливе при виробництві лікарських препаратів для ін’єкцій, що не піддаються тепловій стерилізації. Це відноситься до приготування ін’єкційних розчинів з термолабільних речовин (барбаміл, адреналіну гідрохлорид, еуфілін) або речовин, що мають виражену бактерицидну активність (аміназин, гексаметилентетрамін, дипразин та ін.). Розчини гексаметилентетраміну при звичайній температурі порівняно стійкі і мають бактерицидну дію. При підвищенні температури відбувається гідроліз гексаметилентетраміну з утворенням формальдегіду та аміаку, тому приготування його 40 %-ного розчину проводять в асептичних умовах, без теплової стерилізації. Лікарська речовина, використовувана для приготування ін’єкційного розчину, повинна бути вищої якості «для ін’єкцій», не повинна містити амінів, солей амонію. Якщо немає сорту «для ін’єкцій», то гексаметилентетрамін піддають спеціальному очищенню. Для отримання стабільних розчинів еуфіліну використовуються сорти «для ін’єкцій» з підвищеним вмістом етилендіаміну (18-22 % замість 14-18 %). Воду для ін’єкцій, призначену для приготування розчинів еуфіліну, звільняють від вуглекислоти. Ці заходи служать для запобігання гідролізу еуфіліну 12 - 24 %- ні розчини еуфіліну для ін’єкцій готують в асептичних умовах, без стабілізаторів. Водні розчини аміназину та дипразину легко окислюються навіть при короткочасній дії світла з утворенням червонозабарвлених продуктів розкладання. Для отримання стабільних розчинів додають антиоксиданти і натрію хлорид - для ізотонування розчину. Готують розчини в строго асептичних умовах без проведення теплової стерилізації. Деякі ін’єкційні розчини, які готують в асептичних умовах, повинні містити певні антимікробні консерванти у відповідних концентраціях. Кількість речовин, таких як хлоробутанол, крезол, фенол, не повинна перевищувати 0,5 %, сірчистого ангідриду, сульфіту, бісульфіту або метабісульфіту калію або натрію - 0,2 %. Важливе значення в технології приготування ін’єкційних розчинів, що не піддаються тепловій стерилізації, відіграє процес фільтрування через бактерійні фільтри, при якому мікроорганізми видаляються з розчину, тим самим забезпечується його стерильність і апірогенність. Стерильна фільтрація досягається використанням глибинних і мембранних фільтрів різних конструкцій. Для тонкої і стерилізуючої фільтрації інфузійних розчинів у фармацевтичній практиці застосовуються різні типи мембран, що отримуються з нітроцелюлози, капрону, поліпропілену, тефлону тощо. Мембранні фільтри з ефірів целюлози товщиною 50-120 мкм і розміром пор 1,0-0,002 мкм нестійкі до дії спиртів, кетонів, ефірів і галогеноводнів. При фільтруванні олійних та інших рідин, що не змішуються з водою, з фільтруючих пластин вода видаляється етиловим спиртом. У виробництві інфузійних розчинів на підприємствах України широкою популярністю користуються мембранні фільтри типу «Міфіл». Дані фільтри випускаються в Казані (Росія) і Таллінні (Естонія). Мембранні фільтри «Владіпор» розроблені ВИДІ синтетичних смол (м. Володимир) на основі триацетату целюлози і характеризуються незначною сорбційною здатністю, нешкідливістю і стійкістю до рідких середовищ із широким інтервалом величини рН від 1,0 до 10,0. Недоліком цих фільтрувальних матеріалів є низька продуктивність через швидке їх забруднення. У зв’язку з цим запропоновані методи підвищення їх ефективності за рахунок використання передфільтрів, фільтрів з анізотропною структурою, а також застосування ультразвуку і методу флокуляції мікрочастинок. Разом з тим широке розповсюдження в Україні і країнах СНД знайшли фільтри «Міліпор», які використовують за кордоном. Виготовляються такі фільтруючі пластини з тонких целюлозних, тефлонових, полівінілхлоридних і нейлонових волокон, які, маючи властивості стерилізуючої фільтрації, не адсорбують з розчинів лікарські речовини.
Виробник фільтрів типу «Міліпор» - транснаціональна корпорація «Міліпор», світовий лідер в області високотехнологічного устаткування і мембранних технологій, яка має строгу систему контролю надійності виробництва і якості продукції. Нині розширюється виробництво ліофілізованих засобів для парентерального застосування. Люфілізация (сублімація) - один з ефективних шляхів підвищення стабільності малостійких і термолабільних лікарських речовин, таких як антибіотики, ферменти, гормони та інші біологічно активні речовини. Для деяких препаратів це єдино можливий метод отримання. При висушуванні методом сублімації створюються умови, при яких речовини зазнають мінімальних хімічних перетворень; тим самим зменшується кількість дестабілізуючих чинників і підвищується стабільність препарату. Люфілізовані препарати являють собою пористі порошки, що містять незначну кількість води. Ін’єкційні розчини ліофілізованих речовин готують безпосередньо перед введенням за допомогою стерильного розчинника, який додається.