Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1497554027403480.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
312.49 Кб
Скачать

88.Охарактеризуйте причини, хід та наслідки Євромайдану.

21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене Прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.

24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, колони мітингувальників розтяглися на увесь Хрещатик  — за оцінками опозиції, мітинг зібрав до 150 тисяч осіб, за оцінками міліції — 50 тис. осіб. Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану»:

1) Відставка уряду Азарова за зраду національних інтересів.

2) Проведення 27 листопада (тобто до саміту у Вільнюсі) позачергової сесії Верховної Ради, на якій повинні бути прийняті всі необхідні євроінтеграційні закони, в тому числі й закон про звільнення Юлії Тимошенко. У разі неприйняття вказаних законів Євромайдан вимагає розпуску парламенту і проведення позачергових виборів. 3) Майдан вимагає від Януковича скасувати рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнити Тимошенко, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання «Угоди про асоціацію» Майдан вимагає імпічменту Януковича за зраду національних інтересів.

4) Також Євромайдан: — звертається:

  • до країн Заходу із закликом — запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади з боку Заходу;  до керівництва ЄС із закликом — не закривати Україні двері в Європу, створити умови для підписання асоціації після зміни влади в Україні

Так званий «Чорний четвер», коли уряд України ухвалив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, лише підштовхнув людей до активних дій. Хвиля протестів прокотилась Україною та світом. Водночас з 21 до 23 листопада акції пройшли без використання політичної символіки.

  • 21 листопада — Під вечір 21 листопада, невдовзі після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

  • 23 листопада — Ранок у Києві на Майдані Незалежності розпочався зі штовханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингувальників, розширивши площу навколо місця встановлення новорічної ялинки.

  • 24 листопада — Цього дня в Києві відбулася велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України. Близько 15:00 на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулись зіткнення міліції з мітингувальниками. За словами очевидців, вибухові пакети у правоохоронців почали кидати «тіту́шки», яких потім міліція організовано завела у Кабмін через третій під'їзд. Близько 23:20 спецпідрозділи Беркуту в кількості понад 1000 бійців розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі в Києві із застосуванням сльозогінного газу.

  • 25 листопада — Станом на 00:10 25 листопада наметове містечко на Європейській площі продовжує жити. Відновлено рух автотранспорту на Хрещатику та Європейській площі. На Майдані незалежності перебуває близько 600 осіб. Опозиція збирається розпочати в понеділок о 8 ранку пікетування Кабінету Міністрів із вимогою відставки уряду на чолі з Миколою Азаровим.

  • 26 листопада — Цього дня студенти КНУ ім. Шевченка та НаУКМА вийшли на перший попереджувальний студентський страйк. Студенти Києво-Могилянської академії у кількості близько 1 500 вирушили колоною до КНУ ім. Шевченка, де об'єдналися зі студентами останнього вишу.  27 листопада — Цього дня відбувся попереджувальний студентський страйк. 28 листопада — Цього дня відбувся загальний студентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності. 

29 листопада — Увечері на Євромайдані відбувся великий мітинг. Участь у заході взяли лідери трьох опозиційних партій, а також екс-глава МВС Юрій Луценко, які виступили приблизно о 19:00. Опозиційні лідери пояснили, що у Верховній Раді будуть вимагати дострокових виборів. У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк віддав безпосередній наказ про застосування сили під час розгону Євромайдану в Києві. Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося близько 400 протестувальників, площу оточили озброєні бійці «Беркуту» із двох областей України та силою витіснили людей з площі. Близько 5 ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б'ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх там громадян. У соціальних мережах цю ялинку охрестили Кривавою ялинкою та закликають не святкувати біля неї та не кататися на ковзанці, «яку заливають на крові мітингувальників».

3 грудня. При голосуванні у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова «За» проголосувало лише 186 народних обранців і відповідно уряд дії якого призвели до народного протесту за рішенням депутатів залишився працювати.

Протягом ночі на 10 грудня міліція продовжила наступ на позиції протестувальників. В ніч на 11 грудня силовики здійснили спробу штурму Євромадйану. Наступ було розпочато о 1 годині ночі з боку вулиць Інститутської та Європейської площі. Завдяки трансляції подій через інтернет, тисячі киян вийшли на допомогу протестувальникам, завдяки чому до 9 ранку периметр Євромайдану вдалося стабілізувати, а до 11-ї ранку нападники покинули Хрещатик. Народне віче на Євромайдані у Києві 22 грудня 2013 р. ухвалило резолюцію про створення загальнонаціональної організації Всеукраїнське об'єднання «Майдан» з метою поглиблення, розширення та подальшої координації діяльності Євромайдану.

16 січня 2014 року в Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування було прийнято 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. Опозиція назвала ці події державним переворотом і путчем. 22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського, за офіційними даними, було вбито 3 молодих чоловіків. Під час переговорів із владою в середу, 22 січня, було озвучено пропозицію зібрати найближчим часом засідання Верховної Ради для скасування ухвалених 16 січня законів. З 22 січня по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій.

Переломним моментом Єврореволюції стало прийняття Верховною Радою 20 лютого о 22:17 постанови «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними.

21 лютого увечері відбувся велелюдний Майдан — вже після виступу лідерів опозиції, на трибуну піднявся один з «сотників Самооборони Майдану» й заявив, що Майдан не буде терпіти Януковича ще рік, до виборів в грудні 2014. Сотник проголосив ультиматум, що якщо Янукович не піде у відставку до ранку, то самооборона піде на штурм. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович залишив Адміністрацію президента та від'їхав в Харків, де 22 лютого мав відбутися з'їзд сепаратистів. Зранку 22 лютого, за інформацією Арсенія Яценюка, Янукович спочатку був згодний на добровільну відставку, однак після консультацій почав категорично відхрещуватись від цього. 22 лютого о 17 годині 11 хвилин  Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від виконання своїх обов'язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.

Результатами Євромайдану стали:

  • Масові повалення пам'ятників В. І. Леніну по території всієї Україні, початком якого було повалення пам'ятника Леніну в Києві 8 грудня 2013 року. -Створення Самооборони і формування Правого сектору.

-Звільнення Прем'єр Міністра України Азарова М. Я. -Введення санкцій США проти окремих посадовців України. -Усунення Януковича від виконання повноважень президента. -Призначення нових президентських виборів і виборів до деяких органів місцевого самоврядування. -Прихід до влади праволіберально-консервативного уряду на чолі з Арсенієм Яценюком. -Кримська криза. -Російська інтервенція в Україну 2014.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]