82 .Що вам відомо про реформування у галузі промисловості в період незалежності України?

Реформування державних органів влади, поява нових політичних партій супроводжувалися серйозним загостренням соціально-економічної ситуації в Україні. Вже навесні 1992 р. в країні проявилися всі ознаки глибокої економічної кризи, яка загрожувала руйнівними наслідками. Суттєво зменшився обсяг виробленої промислової продукції, товарів народного споживання, падав національний прибуток держави. Загрозливого характеру набув дефіцит державного бюджету.

У 1994 р. спад виробництва в Україні досяг свого максимуму. Інфляція та високі банківські ставки робили неможливим накопичення коштів для подальшого їх інвестування в економіку. Катастрофічне падіння економіки України обумовлене як об'єктивними факторами,станом промисловості і сільського господарства, який залишався після розпаду СРСР, так і відсутністю стратегії економічної розбудови держави.

Висока концентрація базових галузей виробництва, а також оборонної промисловості, не давала можливості швидко пристосувати їх до ринкових умов. Однією з помилок було прагнення тогочасних політиків масштабно і відразу ж переорієнтувати розвиток української промисловості зі Сходу на Захід. Підприємства виявилися не готовими випускати конкурентоспроможну продукцію, вона не знаходила збуту на світовому ринку. Економічну ситуацію вкрай ускладнювала енергетична криза.

На початку свого самостійного розвитку Україна могла забезпечити власними ресурсами тільки 25% потреб у природному газі і 10% – у нафті. Після Чорнобильської катастрофи в Україні дещо звузилися можливості використання атомної енергії. Українська економіка традиційно орієнтувалася на Донецький вугільний басейн. Між тим вуглевидобуток не зростав, а суттєво скорочувався. До того ж Росія взяла під контроль ціноутворення на енергоносії, що прискорило інфляційні процеси в Україні.

Ставши незалежною у визначенні шляхів розвитку економіки Україна почала переходити до запровадження ринкових відносин. Цей перехід передбачав суттєві зрушення у відносинах власності, передусім, її роздержавлення та приватизацію. Для вирішення цих завдань закладалася правова основа, було прийнято Закон «Про власність». На початку серпня 1992 р. приймається Державна програма приватизації майна державних підприємств на 1992-1994 рр.

В ході виконання цієї програми стало зрозумілим, що приватизація – одна з найскладніших проблем перехідного періоду. Навколо її проведення розпочалася запекла боротьба різних політичних сил. Вартість державного майна, що підлягало приватизації, деякими структурами штучно визначалась у занижених цінах. З початком приватизації була запроваджена лібералізація цін. Така політика привела до катастрофічних наслідків: глибокої платіжної кризи. розбалансованості фінансово-кредитної системи, зрештою – до зубожіння основної маси населення.

Протягом перших років незалежності керівництво держави ніяк не могло знайти оптимальної моделі ринкових перетворень, яка відповідала б стартовим можливостям української економіки і забезпечила найменші втрати для населення. Давалася взнаки відсутність у керівників держави досвіду проведення реформ в економіці. На час здобуття незалежності в Україні не існувало кадрового потенціалу для проведення реформ.

Склалося протиріччя між проголошеним державою стратегічним курсом, спрямованим на перехід до ринкових відносин, і тактичними діями владі для його здійснення. З 1990 по 1994 р. урядовими органами пропонувалося дев'ять державних економічних програм. Але всі вони наштовхувались на політичні суперечки та економічні негаразди в державі.

Щоб більше зібрати грошей, держава постійно піднімала норму податку. А від цього економічний інтерес знижувався, що негативно впливало на діяльність виробників. Кризу також поглиблювали помилки в проведенні фінансово-кредитної політики, організації банківської системи, здійсненні політики ціноутворення. Проголосивши реформаційний курс, керівники держави сподівалися на швидкий і широкий приплив західних інвестицій в економіку України. Однак їх надії не справдилися. Недосконалість українського законодавства стримувала іноземні надходження в економіку.