61 .Охарактеризуйте Народний рух України.

Установчий з'їзд - 8-10 вересня 1989р. проголосив про створення у Києві “Народного Руху України за перебудову”. У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань – від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму. У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності.

Найбільшими заходами Руху були: “Живий ланцюг” до дня Злуки ЗУНР та УНР (22.01.1990), великі заходи під Берестечком, Батурином, в Лубнах і Хотині.

Зареєстрований Радою Міністрів 9 лютого 1990 р., цього ж року Рух досяг значних успіхів у виборчій кампанії, що дало змогу створити у Верховній Раді України впливову фракцію “Народна рада” та забезпечити більшість в ряді місцевих рад Західної України.

Другий з'їзд Руху відбувся у жовтні 1990 р. До Програми Руху введене положення про головну мету Руху – досягнення незалежності України; з назви виключені слова “за перебудову”. Були обрані: голова Руху - Іван Драч, заступники - Мих. Горинь, О.Лавринович. Народний Рух заявив про свою опозицію режиму. Був перереєстрований у січні 1992р. Мінюстом України в зв'язку з принциповими змінами Програми та Статуту.

ІV з'їзд – грудень 1992 року, розглянуто питання про соціално-політичтну ситуацію і завдання Руху. Цей з'їзд зробив вирішальний крок до утвердження Руху як політичної партії. Головою Руху обраний Вячеслав Чорновіл. V з'їзд відбувся в два етапи - грудень 1993 р. і березень 1994 р. у Києві. Розглянуто передвиборчу платформу та політику Руху у період парламентських, президентських та місцевих виборів. VI з'їзд відбувся 15-17 грудня 1995 р. в Києві, прийнято нову редакцію Програми і Статуту. VIІІ з'їзд відбувся 30 травня 1999р. в Києві; число членів Центрального Проводу скорочено до 55. Замість О.Лавриновича заступником Голови НРУ обрано Ю.Костенка. ІХ з'їзд відбувся у два етапи. Перший етап – 12-13 грудня 1999 у Києві; підведено підсумок внутрішньо партійної дискусії, названо можливих кандидатів від Руху на президентських виборах 5-6 травня 2001 року у Києві відбувся ХІз´їзд НРУ, на якому Головою партії переобрано Геннадія Удовенка. Заступниками Голови Руху стали Лесь Танюк, Вячеслав Коваль, Юрій Ключковський. У новому складі обрано Політичну Раду та Центральний Провід партії.

ХІІ з´їзд Народного Руху України (Київ, 8 грудня 2001 року) прийняв Ухвали "Про утворення виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"", "Про затвердження виборчого списку Народного Руху України у складі виборчого списку блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

62.Охарактеризуйте основні засади, успіхи і проблеми зовнішньої політики України впродовж 90-х років XX - на початку XXI ст.

За проголошенням державного суверенітету перед Україною відкрилися широкі можливості для проведення самостійної зовнішньої політики. Підвалини зовнішньої політики України були закладені в Декларації про державний суверенітет її зовнішньополітичний курс визначався як демократичний і миролюбний.

Проголошені принципи набули більш реального змісту в ході державотворчих процесів. 2 липня 1993 р. парламент схвалив «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначив національні інтереси держави, обумовив основні напрями реалізації зовнішньополітичного курсу. Зовнішня політика України спрямована: на забезпечення стабільного міжнародного становища; на збереження територіальної цілісності та недоторканості її кордонів; на входження українського господарства до світової економічної системи. Україна взяла зобов'язання захищати права та інтереси своїх громадян за кордоном, підтримувати контакти з українською діаспорою. Україна проводить відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав. У числі перших законодавчих актів держави став Закон від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на території України». В ньому визнавалося, що з метою забезпечення непорушності прав і свобод людини «міжнародні договори, укладені і ратифіковані Україною, становлять невід'ємну частину національного законодавства».

Першою, як незалежну і самостійну державу, Україну визнала Польща 2 грудня 1991 р. Того ж дня уряд Канади також заявив про визнання України незалежною державою. На третій день після всеукраїнського референдуму було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Угорщиною. Впродовж грудня 1991 р. незалежність України визнали 17 країн. У липні 1992 р. Україна підписала Договір про дружбу та співробітництво з Францією. Це був перший повномасштабний договір незалежної України з іноземною державою. На початок 1993 р. Україну офіційно визнали 132 держави, із 106 країнами Україна встановила дипломатичні відносини. У червні 1999 р. Україна підтримувала дипломатичні відносини з 154 державами світу.

Україна активізувала свою діяльність у міжнародних організаціях, членом яких вона була до цього: ЮНЕСКО, Всесвітній організації здоров'я, Союзі електрозв'язку тощо. 26 лютого 1992 р. Президент України Л.Кравчук підписав Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, у липні того ж року – Декларацію «Виклик часові перемін» зустрічі на найвищому рівні країн-учасниць Гельсінського процесу.

Із здобуттям незалежності вагомішою стає роль України в ООН. З ініціативи України ООН прийняла резолюцію про забезпечення прав національних меншин. Найважливішим положенням цього акта є визнання непорушності державних кордонів і гарантування прав людини.

З першого січня 2000 р. Україна вперше як незалежна держава почала виконувати функції непостійного члену Ради Безпеки ООН. Росія 5 грудня 1991 р. визнала незалежність України. 25 грудня 1991 р. США визнали Україну незалежною, однак відразу ж виставили перед нею ультимативну вимогу: позбутися ядерної зброї. 14 січня 1994 р. в Москві було підписано тристоронню угоду між Україною США та Росією про вивіз стратегічної ядерної зброї з України.

19 вересня 1996 р. Президент США та Президент України у спільній заяві взяли зобов'язання підтримувати просування України до вступу до Світової організації торгівлі. Досягнуто домовленості про співпрацю України і США в ядерній енергетиці та питаннях забезпечення безпеки на атомних станціях. 16 листопада 1994 р. Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У листопаді 1995 р. Україна була прийнята до Ради Європи і стала 37 членом цієї авторитетної міжнародної організації. Розширюючи зв'язки і державами світу, Україна виключно цивілізованими, політичними методами вирішує питання зміцнення своїх кордонів. З усіма європейськими сусідами Україна уклала договори, які підтверджували відсутність будь-яких територіальних претензій до нашої держави. Україна домовилася про стратегічне партнерство з Польщею. На міждержавному рівні визначено кордони з Білоруссю. Після тривалих переговорів здійснено прорив у відносинах з Румунією. 2 червня 1997 р, підписано Договір про добросусідство та співробітництво України з Молдовою.

Назва і рік, з якого Україна бере участь в її діяльності: Організація Об’єднаних Націй (ООН) 1945; Співдружність Незалежних Держав (СНД)1991; Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1992; Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва, Чорноморська асоціація економічного співробітництва 1992; Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) (раніше Міжнародний банк реконструкції і розвитку) 1992; Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) 1992; Міжнародна морська організація (ІМО) 1994; Рада Європи (РЄ) 1995; Світова організація торгівлі (СОТ) 2008.