Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1497554027403480.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
312.49 Кб
Скачать

5.Висвітліть хід відбудови сільського господарства в урср у 1946 - на початку 50-х рр. XX ст.

Найгостріше проблеми відбудови народного господарства виявилися в сільському господарстві:

• війна підірвала матеріальну базу колективних господарств, значна кількість колгоспів і радгоспів була зруйнована, занепали виробничі площі, гостро відчувалася нестача техніки;

• протягом 1943-1945 pp. основною робочою силою колективних господарств були жінки, підлітки, діти, інваліди;

• після повернення радянської влади на селі починали відновлюватися звичайні командно-адміністративні порядки минулого, які мало враховували інтереси господарств і людей;

• визнано за недоцільне повернення значної частини евакуйованих господарств;

• надмірні податки виснажували підсобні селянські господарства — податки стягували з тих, хто тримав свиней, мав яблуні й груші, селянам треба було здавати державі молоко. Селян примушували купувати на великі суми облігації державної позики. Малосніжну зиму 1945 року змінило посушливе літо 1946 року, зимові та ярові культури майже цілком загинули. Неврожайного 1946 року для України був установлений великий хлібозаготівельний план, який становив 340 млн. пудів зерна. З часом і його збільшили.

Щоб забезпечити виконання державних планів, у сільські райони України прибули представники найвищих партійних і радянських органів, судів, прокуратури. Незважаючи на те, що врожай в окремих областях України становив 2-3 ц. з га, була відновлена практика 30-х pp. конфіскації хліба. Попри силові методи, план хлібозаготівель виконано на 62,4%.

Відновив свою діяльність закон «Про п'ять колосків». За 1946 - початок 1947 pp. в УРСР засуджено до різних термінів покарання й навіть розстрілу понад 1 300 голів колгоспів. Боячись репресій, районні й місцеві керівники почали здавати за планом заготівель насіннєвий фонд.

На фоні неврожаю та надмірних поставок зерна в республіці загострилася проблема кормів. З 1946 року почався масовий падіж худоби. Щоб запобігти катастрофі, колгоспним господарствам рекомендували збільшити здачу м'яса державі. Окремі райони навіть рапортували про успіхи перевиконання таких поставок.

Катастрофа насувалася швидко. Узимку 1946 року Україна зазнала нового удару голоду. Селяни змушені були відкопувати з-під снігу мерзлу картоплю, буряки — усе, що залишилося на колгоспних полях після збирання. їли кору дерев, дрібних гризунів тощо. Унаслідок недоїдання серед селян поширювалася дистрофія, різноманітні хвороби. Швидко зростала смертність серед сільського населення. Органи МВС зафіксували непоодинокі випадки канібалізму (людоїдства).

У період голоду з України відбувався масовий вивіз сільськогосподарської продукції. Так, з СРСР для допомоги країнам так званої «народної демократії» (Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Румунії та ін.) вивезено 1,7 млн. пудів хліба.

Сам М. Хрущов, як і багато партійних та радянських керівників, неодноразово зверталися до Москви, і особисто до Й. Сталіна, щоб повідомити про трагічний стан у сільському господарстві республіки. Катастрофа в українському селі примусила сталінське керівництво надати певну допомогу республіці. З державних фондів України була надана позика — 35 млн. пудів зерна. До республіки додатково направлено трактори та іншу сільськогосподарську техніку. 140 млн. крб. виділено УРСР для безплатного харчування населення. Становище поступово стабілізувалося, але наслідки третього голоду були подолані не повністю. Унаслідок голоду 1946 року в республіці загинуло 800 тис. осіб, 1 млн. хворів на дистрофію.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]