48.У чому проявилася участь студентів у визвольному русі 1985-1991 рр.?

1987 р. у Львові було створено «Товариство Лева» — молодіжна організація, що об'єднувала людей різних політичних поглядів, які займалися питаннями культури і політики. У 1988 р. в Україні з'являється багато громадських неформальних об'єднань: студентська організація «Громада» в Київському університеті, «Товариство української мови ім. Т. Шевченка» у Львові, а також «Спадщина», «Союз незалежної української молоді», «Демократичний союз студентів» та ін.

На початку жовтня 1990 р. на Жовтневій площі в Києві демократичними силами було організоване голодування студентів, які вимагали: відставки голови Ради міністрів УРСР Віталія Масола, який уособлював в їхніх очах стару систему; передачі місцевим органам влади майна КПРС і комсомолу; проходження юнаками військової служби за межами України тільки на добровільних засадах; виборів до Верховної Ради УРСР на основі багатопартійності навесні 1991 р. Оскільки в Україні назрівав соціальний вибух, керівництво Верховної Ради змушене було погодитися на деякі поступки. В. Масол пішов у відставку, а його місце посів економіст В. Фокін. Студентам було обіцяно задовольнити й інші вимоги.

49.Які складові частини тоталітарної системи в Україні у 70-80-х роках XX ст. Та їх функції? Аргумелтуйте конкретним матеріалом.

У суспільно_політичній сфері зміцнювався монополізм КПРС. Справжнє народовладдя підмінялося формальним представництвом трудівників у радах. Вибори проходили безальтернативно, за завчасно підготовленими списками. У той же час зростав бюрократичний апарат. Виконавча влада узурпувала значну частину законодавчих функцій. Зростала кількість інструкцій, наказів та інших підзаконних актів, що іноді суперечили один одному. Тенденція монополізації інформації призвела до того, що у 1985 р. у республіці залишилося 1799 газет (у 1960 р. було 3280). Самостійність громадських організацій була тільки «демократичним фасадом» радянської демократії. У Конституції СРСР 1977 р. КПРС була проголошена «ядромт політичної системи суспільства». Партія намагалася домінувати у кожній ланці суспільства. При цьому кількість партійців невпинно зростала. За1964_1985 рр. КПУ виросла майже вдвічі. На 1 січня 1985 р. в партії перебував кожний дев’ятий робітник республіки і кожен дванадцятий громадянин віком 18 років і старше. Протягом періоду КПУ очолювали П.Шелест (1963_1972 рр.) і В.Щербицький (1972_ 1989 рр.). Першого характеризують більш ліберальні погляди, він щиро підтримував економічні реформи Хрущова, був прибічником незалежності республіканських структур у господарчих питаннях. В.Щербицький – прихильник централізованої партійно_державної влади, суворої підпорядкованості республік центру, орієнтації економіки УРСР на союзний народногосподарський комплекс. Займав угодовську позиціющодо русифікації України в галузі освіти, культури, видавничої справи.

Отже, у зазначений період різні сфери суспільного життя в УРСР зазнали відчутних негативних впливів. У республіці небувалих розмірів набула русифікація, соціально-економічний розвиток був цілком підпорядкований союзним міністерствам, у народному господарстві наростали кризові явища, у суспільно-політичній сфері панував монополізм КПРС.