Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1497554027403480.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
312.49 Кб
Скачать

45.Вкажіть, що собою являла Чорнобильська катастрофа, як ставилася до неї влада, її наслідки.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС готувалися до зупинення четвертого блоку на планово-попереджувальний ремонт. Цим зупиненням вирішили скористатися, щоб провести випробування однієї з систем безпеки експлуатації реактора. Але програма випробування мала серйозні недоліки. Внаслідок збігу цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. В результаті склалася надзвичайна ситуація, яка вимагала термінових дій по нейтралізації небезпеки. Пожежу що виникла вдалося ліквідувати на ранок зусиллями пожежників м. Припять. у момент вибуху на ЧАЕС перебувало близько 200 чол., 9 отримали опіки 1 помер в лікарні. Влада прагнула приховати факт вибуху, а потім наслідки катастрофи. 1 травня на святкову демонстрацію в Києві вийшли сотні тисяч людей, хоча рівень забруднення був надзвичайно високий.

Вогонь гасили до 5 години ранку. Усередині четвертого блоку його вдалося загасити лише на 10 травня 1986 року. За героїзм і мужність, ви­явлені під час гасіння пожежі, В. Правик, В. Кибенок (обидва — посмертно) і Л. Телятников удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Під час аварії вибухнуло близько 190 тонн атомного палива, що призвело до забруднення радіоактивними відходами величезної території. Радіацій­на хмара, що утворилася внаслідок вибуху, була більшою за розмірами, ніж після бомбардування Хіросіми.

Керівництво СРСР намагалося приховати масштаби Чорнобильської ка­тастрофи. Перше офіційне повідомлення пролунало по телебаченню лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти, але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося, і створювалося враження, що за­гроза локалізована.

Офіційне попередження про небезпеку радіоактивного опромінення було оприлюднено лише 5 травня, на 9-й день після катастрофи. До цього засоби масової інформації — як республіканські, так і центральні — переконували, що аварія на ЧАЕС не становить загрози для здоров’я людей. У 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС стали прибувати фахівці, які відправлялися для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини як регулярні, так і терміново зі­брані з резервістів. їх всіх пізні­ше стали називати ліквідаторами. Ліквідатори працювали в небезпеч­ній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу раді­ації, виїжджали, а на їх місце при­їжджали інші. Загальна кількість ліквідаторів за роки подолання на­слідків аварії становить приблизно 600 тис. осіб.

На ліквідацію наслідків аварії у 1988 — 1990 pp. було витрачено у то­гочасному масштабі цін понад 20 млрд руб. З господарського обігу вилучено близь­ко 190 тис. га землі. У цілому, жертвою радіоактивного забруднення стали понад 1000 українських міст і сіл. Десятки тисяч осіб змушені були змінити місце проживання. Лише через 4 роки після аварії компартійне керівництво визнало жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи. Після Чорнобильської катастрофи Україну оголошено зоною екологічного лиха. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]