2.З’ясуйте, як було приєднано Закарпатську Україну до урср в складі срср?

У жовтні 1944 р. радянська армія перейшла Карпати і наприкінці жовтня звільнила Закарпаття від угорських і німецьких окупантів. Відтак, почався рух за вихід Закарпаття з Чехословацької республіки і входження її до складу УРСР;проводились вибори у тимчасові органи державної влади - народні комітети. 26 листопада 1944р. у Мукачевому відбувся І З`їзд народних комітетів Закарпатської України, на порядку денному якого було: 1. визволення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів; 2. воз`єднання Закарпатської України з УРСР; 3. наділення селян, робітників і службовців землею і лісом; 4. вибори Народної Ради Закарпатської України. З`їзд одностайно прийняв Маніфест про воз`єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини. Обрана на з`їзді Народна Рада 27 листопада 1944 р. сформувала уряду склад Президії Народної Ради і її уповноважених з окремих галузей управління.

Оскільки ще у травні 1944 р. чехословацький емігрантський уряд підписав угоду про відносини між радянським головокомандувачем і чехословацькою адміністрацією після вступу радянських військ на територію Чехословаччини, Народна Рада 5 грудня 1944 р. видала декрет про припинення будь-яких зв`язків місцевих народних комітетів з уповноваженим чехословацького емігрантського уряду і його апаратом, відтак він на початку січня 1945 р. виїхав до Словаччини.

Внаслідок визволення території Чехословаччини до влади прийшов прокомуністичний уряд Національного фронту чехів і словаків, який у своїй програмі у квітні 1944 р. заяви про підтримку прагнення Закарпаття до воз`єднання з УРСР. Відтак, у червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом про Закарпатську Україну і 29 червня був укладений Договір між СРСР і Чехословаччиною про Закарпатську Україну, ратифікований у листопад 1945 р. Тимчасовими Національними зборами Чехословаччини і Президією ВР СРСР, на підставі якого було завершено процес об`єднання українських земель. За указом Президії ВР СРСР від 22 січня 1946 р. у складі УРСР була утворена Закарпатська область з поділом на 13 округів, які у 1954 р. були перетворені на райони;а 24 січня 1946 р. на її територію поширилась чинність законодавства УРСР. Відтак, у грудні 1947 р. відбулись вибори до місцевих Рад, до яких перейшла уся державна влада, тож Народна Рада припинила свою діяльність, передавши повноваження Закарпатській обласній Раді і її виконавчому комітету.

3.З’ясуйте, як було вирішено питання про західні та південно-західні кордони України після Другої світової війни, питання про прикордонні переселення?

Одним із найважливіших міжнародних питань повоєнного часу, що безпосередньо стосувалися України, було визнання Сполученими Штатами Америки та іншими державами антигітлерівської коаліції західних кордонів Радянського Союзу. Договір СРСР та Чехословацької Республіки, відмова Румунії від претензій на Буковину створили сприятливі умови для позитивного вирішення проблеми. Набагато складніше було вирішити проблему законності возз'єднання західноукраїнських земель з УРСР на міжнародному рівні через протидію підтримуваного США та Великою Британією емігрантського уряду Польщі, який продовжував вважати Західну Україну польською територією. Позиція польської сторони змінилася лише після приходу до влади на звільненій Червоною Армією території Польщі нового ряду — Польського комітету національного визволення, внаслідок якого відкрилась можливість врегулювати питання про радянсько-польський кордон на двосторонній основі. Згодом ця проблема була вирішена і на міжнародному рівні. У лютому 1945 р під час зустрічі глав урядів СРСР, США та Великої Британії у Криму, в Ялті, було прийнято постанову «Про Польщу» як спільне рішення глав урядів трьох держав — Й Сталіна, Ф Рузвельта і У Черчілля. Східним кордоном Польщі мала стати лінія Керзона з деякими відхиленнями від неї на 5—8 км на користь Польщі за рахунок українських земель Лемківщини. Отже, Й.Сталін добився юридичного визнання провідними західними країнами приєднання до Радянського Союзу Галичини із включенням її до складу Української РСР Це розв'язало йому руки у боротьбі проти українського національно-визвольного руху в Західній Україні, який з особливою силою розгорнувся там у повоєнний час.

Ганебним актом стосовно українців була так звана акція «Вісла», здійснена польськими властями у квітні—серпні 1947 року. її метою була повна депортація українського населення з його етнічних територій в західній і північній Польщі на інші землі, які раніше належали німцям. Формальним приводом для початку акції було вбивство вояками Української повстанської армії (УПА) 28 березня 1947 р. віце-міністра національної оборони Польської Народної Республіки генерал-полковника К. Сверчевського.

Акція «Вісла» почалася 28 квітня Шість дивізій війська Польського блокували всі райони компактного проживання українців і почали планомірне здійснення операції виселення з повітів Сянік, Лісько, Перемишль, Березш, Любачш, Ярослав, Томашів Любельський. Методи роботи з населенням були далекі від гуманних на збори сімей з деяких селах відводили 20 хвилин, українців повністю позбавляли нерухомого майна. Виселення супроводжувалось руйнуванням пам'ятників національної культури українців церков, цвинтарів, музеїв, бібліотек. Одночасно здійснювалися каральні заходи щодо вояків УПА, учасників оунівського підпілля. Військово-польові суди за чотири місяці засудили 315 осіб, причому вироки виконувалися негайно після їх оголошення. Всього в 1947 р було страчено 372 особи.