Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1497554027403480.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
312.49 Кб
Скачать

21.Як розвивалася історична наука в Україні в другій половині 50-х - першій половині 60-х рр. XX ст.?

Восени 1963 р. в СРСР гучно відзначили десятиліття перебування М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КПРС. Але створення праць, присвячених історії «великого десятиліття», захлинулося майже відразу у жовтні 1964 р. коли М. Хрущова усунули від влади. У періодизації радянської історії повернулися до практики, що існувала в сталінські часи 1953 (смерть Й. Сталіна) і 1956 (XX з'їзд КПРС) роки перестали розглядатися як ключові дати, що визначали періодизацію. На періодизацію почала впливати концепція «розвинутого соціалізму», яка стала офіційною «Велике десятиліття» з усіма доленосними рішеннями.

Починаючи з середини 50-х років стали з'являтися численні біографії М. Хрущова і праці, присвячені аналізу конкретних аспектів його діяльності. Проте тема «М. Хрущов і Україна» ніколи не ставилася як самостійна. Традиційно виділявся тільки один аспект української складової радянської історії — національно-визвольний рух. Серед істориків української діаспори істотний вклад в дослідження вітчизняної історії другої половини 50-х і першої половини 60-х років зробив І. Лисяк-Рудницький. Його перу належить близько 200 невеликих за обсягом, але надзвичайно містких статей з проблемних питань української історії. У 1973 р. видавництво «Сучасність» надрукувало українською мовою єдину прижиттєву збірку есе «Між історією і політикою статті до історії та критики української суспільно-політичної думки». Збірку було перевидано в Канаді у 1987 р. англійською мовою, після чого науковці західного світу вперше оцінили справжній масштаб наукової спадщини І. Лисяка-Рудницького.

Особливий інтерес для вивчення періоду другої половини 50-х — першої половини 60-х років становить цикл статей вченого. «Новий Переяслав», «Україна в еволюції радянської системи» і «Проти Роси чи проти радянської системи?». Остання редакція першої статті датується 1956 р., друга була надрукована журналом «Сучасність» у 1963 р., а третя — тим же журналом у 1961 р. З назв можна бачити, що всі три статті присвячені аналізу українсько-російських відносин. Автор виділив період 1953 р., коли припинився через біологічні причини вплив злого генія Сталіна на українську історію, а на чолі компартійно-радянської тоталітарної системи стала людина, тісно пов'язана з Україною обставинами політичної біографії.

У 1996 р. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича опублікував фундаментальне дослідження В. Барана «Україна 1950—1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи». Вона й досі залишається єдиним в Україні комплексним дослідженням історичного періоду від смерті Сталіна до кінця 60-х років. Користуючись великим і переважно архівним матеріалом, автор вивчив головні аспекти суспільно-політичних процесів, соціально-економічних відносин і національно-культурних проблем.

Завершуючи історіографічний огляд, не можна не зупинитися на проблемі спогадів М. Хрущова. Історії їх написання і публікації на Заході присвячена велика література. У 1999 р. в Росії з'явився друком найбільш повний варіант спогадів — чотиритомник «Время, люди, власть». Однак науково-інформаційна цінність праці невисока. Позначаються обставини, в яких М. Хрущов створював свою останню працю: неможливість користуватися документами і літературою, диктування по пам'яті на магнітофон. На історичній значущості мемуарів позначився й порівняно низький рівень освіченості цієї непересічної і масштабної людини. Українська проблематика в розділах мемуарів, що відносяться до перебування на посаді першого секретаря ЦК КПРС, зовсім незначна. Разом з тим вражає чесність мемуариста, який на схилі життя зробив спробу об'єктивно розібратися у подіях, до яких був причетний. Тому спогади М. Хрущова залишаються цінним джерелом для дослідження вітчизняної історії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]