Режими різання

Режими різання впливають на продуктивність праці, якість виготовлення деталей, довговічність роботи окремих деталей та довговічність роботи різального інструменту. Режим різання на будь-якому верста­ті складається із швидкості різання, подачі й глибини різання.

Швидкістю різання υ називають швидкість переміщення різальної кром­ки різця щодо оброблюваної поверхні заготовки. Її визначають за формулою:де υ - швидкість різання, м/с; D - діаметр оброблюваної заготовки, мм; π – постійна величина, 1000 - перевідні коефіцієнти ( мм → м, хв → с).

V =

Подачею S (мм/об) називають шлях переміщення різця у напрямку руху подачі за один оберт оброблюваної заготовки. Глибиною різання t (мм) називають товщину шару металу, що зрізується за один прохід різця. Вимірюють її у напрямку, перпенди­кулярному до оброблюваної поверхні, і визначають за формулою:

t =

де D- діаметр заготовки до обробки, мм; d - діаметр заготовки після зняття стружки, мм.

Токар повинен уміти правильно вибрати режими різання, виходя­чи з властивостей матеріалу, ріжучих властивостей різця та заданих точностей і чистоти обробки поверхонь. Під час обточування різцями із швидкорізальної сталі подача має становити 0,1...0,6 мм/об, а швидкість різання - 20...120 м/хв (0.3 - 2 м/с). При обточуванні твердосплавними різцями швидкість подачі повинна бути 0,3... 1,3 мм/об, а швидкість різання - 80...200 м/хв. (1,3 – 3,3 м/с).

А тепер коли ми дізналися об основних режимах різання, ми можемо перейти до розрахунків.

1.Розраховуєм режим різання на підрізання торця:

1. Знаходимо глибину різання

2. Визначаємо подачу за довідником молодого токаря

S=0.5

3. Обираємо швидкість різання

=166

4. Розраховуємо частоту обертання шпинделя

n= тоді 200

5. Розраховуємо швидкість різання

V= 160, 14

6. Визначаємо силу різання

170 * 2.5 * = 170 * 2.5 * 0.6= 255 кгс

7. Визначаємо потужність різання

= = =6.7 кВт, тоді = 8 кВт

8. Визначаємо коефіцієнт використання верстата за потужністю

= = = 0.8

9. Визначаємо обертальний момент різання

= = тоді = 39

10. Визначаємо коефіцієнт використання верстата за обертальним моментом

= = = 0.83

11. Визначення машинного часу

= i = i = = 2.5 хв

2.Точити циліндричну поверхню ø 250, l = 50мм

1. Знаходимо глибину різання

t = = = 2.5 мм

2. Визначаємо подачу за довідником молодого токаря

S = 0.5

3. Обираємо швидкість різання

= 166

4. Розраховуєм частоту обертання шпинделя

n = = 207. 31, тоді = 200

5. Розраховуєм швидкість різання

V = = 160. 14

6. Визначаєм силу різання

= K * t * = 170 * 2.5 * 0.6 = 255 кВт

7. Визначаємо потужність різання

= = = 6.7 кВт, тоді = 8

8. Коефіцієнт використання верстата за потужністю

= = = 0.8

9. Визначаємо обертальний момент

= = = 32.5 , тоді = 39

10. Коефіцієнт використання верстата за обертальним моментом

= = = 0.83 = 83%

11. Визначення машинного часу

= = * I = 2.5хв.

3.Розтачування канавки ø 126,l = 6 мм

1. Знаходимо глибину різання

t = = = 3 мм

2. Визначаємо подачу за довідником молодого токаря

S = 0.4

3. Обираємо швидкість різання

= 166

4. Розраховуєм частоту обертання шпинделя

n = = 207.31, тоді = 200

5. Розраховуєм швидкість різання

V = = 160.14

6. Визначаємо силу різання

= K * t * = 170 * 3 * 0.4 = 255 кВт

7. Визначаємо потужність різання

= = = 6.7 кВт, тоді = 8

8. Коефіцієнт використання верстата за потужністю

= = = 0.8 = 80%

9. Визначаємо обертальний момент різання

= = = 32.5, тоді = 39

10. Коефіцієнт використання верстата за обертальним моментом

= = = 0.83 = 83%

11. Визначення машинного часу

= i = = 3хв.

Організація робочого місця

Під робочим місцем розуміється певна ділянка виробничої площі, на якій розміщені верстат та інші пристрої, необхідні для виконання роботи.

Робоче місце повинно бути організоване так, щоб токарю не потрібно робити зайвих рухів, які, крім непродуктивної втрати часу, викликають додаткову стомлюваність.

Велике значення має розташування предметів на робочому місці: все, що робітник бере правою рукою, повинно знаходитися праворуч, а предмети, які беруться лівою рукою,- зліва; все, що частіше потрібно, повинно знаходитися ближче.

Кожен вживаний предмет повинен мати своє постійне місце. Це створює звичні рухи та автоматизм у роботі, виключає втрату часу на пошуки предмета.

На робочому місці, крім верстата, повинні бути встановлені інструментальна тумбочка для зберігання пристосувань, інструментів, обтиральних і мастильних матеріалів та інших необхідних предметів; підставка з ящиками для заготовок і готових деталей; дерев'яна решітка для захисту ніг токаря від стружки і вогкості.

Організація робочого місця залежить від характеру виконуваних робіт, однак можна рекомендувати типове планування, яке в більшості випадків є найбільш зручним для токарів-універсалів.

Зліва від робочого приблизно на відстані витягнутої руки і 300 мм від верстата розташовується інструментальна тумбочка з планшеткою для робочого креслення. Праворуч на такій ж відстані встановлюється трехполочна підставка для ящиків із заготовками і готовими деталями і для великих пристосувань. Позаду верстата на зручній для роботи відстані закріплюється на кронштейні планшетка для контрольно-вимірювальних інструментів.

Лоток для ключів встановлюється праворуч на станині при необхідності його можна перенести на підставку. Перед верстатом на підлозі знаходиться дерев'яна решітка, велике значення для економії часу має розташування предметів в тумбочці. Для кожного виду інструментів і пристосувань у ній відводиться спеціальний ящик. У верхньому ящику рекомендується зберігати вимірювальні інструменти, нижче в декількох ящиках розташовуються різці по типами та інші ріжучі інструменти, дрібні пристосування і ключі. У самому нижньому відділенні поміщаються обтиральні матеріали, маслянка, щітка, гачок для видалення стружки. При цьому важливо, щоб встановлений порядок підтримувався постійно.

Не менше значення має розташування підставки з заготовками і готовими деталями на робочому місці. Токар більшу частину робіт виконує з установкою заготовок у патроні і перенесення їх робить правою рукою. Тому для виключення зайвих рухів, підставку більш зручно встановлювати праворуч від токаря.

Продуктивність роботи токаря багато в чому залежить від правильного обслуговування робочого місця, яке включає: 1) своєчасне забезпечення виробничим завданням, технічною документацією, заготовками, інструментами і пристосуваннями; 2) виробничий інструктаж; 3) технічний контроль за якістю обробки деталей і приймання їх після виготовлення; 4) догляд зa верстатом і періодичний ремонт; 5) підтримання на робочому місці належної чистоти і порядку.

Обслуговування робочого місця залежить від організації виробництва. В умовах виготовлення деталей невеликими партіями завдання на ряд, робоче креслення, виробничий інструктаж про порядок виконання даної роботи та заготовки робітник отримує на початку зміни від майстра або розподільника.

Пристосування, ріжучі та вимірювальні інструменти систематичного користування постійно зберігаються в інструментальній тумбочці на робочому місці і по мірі зносу періодично списуються і замінюються новими в установленому порядку. Для виконання конкретної роботи відсутні інструменти і пристосування токар отримує в інструментально-роздавальній коморі.

Працівники технічного контролю обслуговують робоче місце протягом всієї робочої зміни, виконуючи періодичну перевірку оброблюваних деталей з метою попередження, а також контроль і приймання остаточно виготовлених деталей.

Усунення випадкових пошкоджень, планові огляди і ремонти верстата виробляються прикріпленими до ділянки слюсарями-ремонтниками та електриками.

Щоденний догляд за верстатом, дотримання чистоти і порядку на робочому місці ставиться в обов'язки самого робітника.

Техніка безпеки

Для створення нормальних умов роботи, виключення травматизму і нещасних випадків токар зобов'язаний дотримуватися правила техніки безпеки.

До початку роботи

1. Привести в порядок одяг: застебнути обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, прибрати волосся під головний убір.

2. Привести в порядок робоче місце: прибрати все зайве, підготувати і акуратно розкласти інструменти і пристосування, скласти заготовки в призначений для них ящик.

3. Перевірити стан верстата: переконатися в надійність кріплення захисних щитків пасової передачі і гітари змінних коліс, подивитися, не обірваний чи заземлюючий провід, на холостому ходу перевірити справність кнопок «пуск» - «стоп», гальма, дію і фіксацію важеля керування верстатом.

Про всі виявлені несправності доповісти майстру. До їх усунення до роботи не приступати.

Під час роботи

1. Надійно закріплювати інструменти пристосування і заготовки.

2. Не користуватися несправними або значно зношеними пристосуваннями і ключами.

3. При установці на верстаті важких предметів вагою більше 16 кг застосовувати підйомні пристрої або вдаватися до допомоги підсобного робітника.

4. На ходу верстата не виробляти установку і зняття заготовок та інструментів, вимірювання деталі, регулювання, чищення та змащення верстата.

5. Видаляти стружку з верстата тільки спеціальним гачком, щіткою або скребком.

6. Не спиратися ліктем на верстат і не притискатися до нього під час роботи.

7. При утворенні фонтануючої стружки працювати в окулярах або користуватися захисним екраном.

8. Дотримуватися порядку на робочому місці: правильно укладати заготовки і деталі, не захаращувати проходи, своєчасно прибирати стружку, стежити, щоб підлога не заливався охолоджуючою рідиною і маслом, під ногами мати суху дерев'яну решітку.

9. Не відкривати дверцята і кришки електрошафи, не виробляти якесь регулювання електроапаратури.

10. При появі іскор на деталях станини чи відчутті струму при зіткненні з ними роботу прекратити і задіяти заходи по виправленню електропроводки електриком.

11. У нічний час світильник повинен

бути відрегульований так, щоб світло не засліплювало очі.

12. Верстат під час роботи не можна залишати без нагляду. При будь-якому навіть короткочасному припиненні роботи вимикати електродвигун.

Після закінчення роботи

Відключити верстат від електромережі, привести в порядок робоче місце, змастити верстат.

Про всіх недоліках роботи верстата повідомити зміннику і мастеру.

Необхідно постійно пам'ятати, що будь-яка помилка, неакуратність, неуважність під час роботи може стати причиною важкого нещасного випадку. Тому суворе виконання правил техніки безпеки є головною і основною вимогою, що пред'являються до працюючого на верстаті.

Список використаних джерел

1. Письмові екзаменаційні роботи із спеціальної технології для токарів (В.П.Щербаков);

2. Довідник молодого токаря Зайцев Б.Г., Шевченко А.С. 

3. "Токарна обробка" Фещенко В.Н., Махмутов Р.Х. 

4. Токарное дело Автор: Б.Б.Бруштейн, В.И.Дементьев.