2 .10. Технології виготовлення пластмасових коронок. Акрилові пластмаси – склад,властивості

Препарування опорного зуба під пластмасову коронку має свої особливості. Необхідно врахувати, що у разі виготовлення міцної пластмасової коронки виникає потреба у значному препаруванні опорного зуба. Вихідним орієнтиром може служити підготовлений зуб під металеву штамповану коронку (мал. 56).

Найкраще проводити препарування зуба з уступом, але цей метод вимагає високого мистецтва, тому лікарі стоматологи-ортопеди препарують без уступу. Препарування починають з різальної або жувальної поверхні, знімаючи шар твердих тканин до 1,5 мм. Дуже уважно препарують піднебінну поверхню фронтальних зубів, тому що існує загроза розкриття порожнини зуба

Ступінь розімкнення між зубами-антагоністами має складати 1-1,5 мм. Бічні стінки додатково препарують для отримання ледь вираженого конусу, нахил не більше 3-5 градусів.

У кінці препарування ретельно згладжують гострі кути та проводять перевірку підготовленого зуба щодо зубів-антагоністів яку положенні центральної оклюзії, так і під час бічних рухів. Відбитки знімають силіконовими масами й отримують подвійні відбитки. Визначають колір пластмаси, і на цьому закінчується перший клінічний етап.

У зуботехнічній лабораторії за отриманими відбитками виготовляють модель із супергіпсу. Намоделі зрізають ясенний край до найглибшого його відбитка в ясенній борозні. Цей метод вважається доцільнішим, ніж гравірування шийки зуба. Після підготовки пришийкової ділянки, яка повинна забезпечити мінімальне занурення пластмасової коронки в ясенну борозну (не більше ніж 0,5 мм), здійснюють моделювання анатомічної форми зуба. Воскову репродукцію майбутньої штучної коронки моделюють збільшених розмірів у розрахунку на усадку пластмаси та обробку після полімеризації.

Модель опорного зуба з восковою репродукцією штучної коронки вирізають разом з розміщеними зубами у вигляді блоку(мал. 57). Конусоподібно зрізають гіпсові зуби, що контактують з восковою моделлю, а весь гіпсовий блок гіпсують у спеціальній стоматологічній кюветі

Поверхню гіпсу, який затвердів,змазують вазеліном, накладають верхню частину кювети і заливають її гіпсом. Після кристалізації гіпсу кювету вміщують у киплячу воду на 10-15 хв і потім відкривають. Залишки розплавленого воску повністю вимивають гарячою водою і охолоджують кювету.

Пластмасову коронку можна виготовити і двоколірною. Для цього гіпсування не- обхідно провести так, щоб уся присінкова поверхня була відкрита. Для виготовлення пластмасових коронок використовують пластмаси "Синма-74" та "Синма-М". їх випускають у вигляді комплекту "порошок-рідина". Пластмасове тісто готують двох кольорів відповідно до кольору зуба. Формування проводять спочатку кольором, який вказаний основним, а потім — по різальному краю. Витримавши режим полімеризації, коронку вивільняють з кювети, видаляють з її поверхні залишки гіпсу, обробляють, шліфують і полірують, після чого передають у клініку.

У клінічному залі починається другий клінічний, завершальний, етап виготовлення пластмасової коронки. Готову коронку лікар оглядає, визначаючи якість її виготовлення. Після дезінфекції коронку приміряють на опорний зуб. Звичайно необхідно проводити корекцію коронки. Для цього використовують копіювальний папір, силіконові відбиткові маси. Критерієм повного накладання коронки на опорний зуб є занурення краю коронки в ясенну борозну. Потім перевіряють оклюзійні контакти. Надлишок пластмаси, який порушує оклюзійні взаємовідношення, зішліфо- вують борами або фасонними головками. Особливу увагу необхідно приділяти відновленню міжзубних контактів. Перевірку коронки в ротовій порожнині завершують оцінкою анатомічної форми і, якщо є необхідність, проводять її корекцію, після чого відновлюють поверхню поліруванням. Фіксацію здійснюють на цемент, який підбирають залежно від кольору коронки.