- •1.4 Оцінка стану тканин пародонту.
- •1.5. Оцінка стану пульпи , електродіагностика
- •1.6. Статичні та динамічні методи визначення жувальноїефективності.Індексна оцінка за Агаповим, Оксманом,Рубіновим.
- •Відкритий прикус (рахітичний) з відокремленням усіх передніх зубів, сідловидним звуженням верхнього і сплощенням нижнього зубних рядів, тісним положенням верхніх і нижніх передніх зубів;
- •1.10. Анатомія тканин пародонту, будова зубо-ясенного з’єднання.
- •1.11. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів.
- •1.12. Будова зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Шляхи та механізми перерозподілу жувального тиску, контрфорси черепа.
- •Класифікація порожнин за Блеком
- •Показання до виготовлення вкладок
- •За матеріалом виготовлення:
- •2.4. Препарування зубів під штучні коронки- правила , методика, інструментарій . Захист вітальних зубів під час та після препарування.
- •2.5.Інструментарій для препарування зубів під незнімні конструкції.
- •Фіксація коронки в порожнині рота.
- •2 .10. Технології виготовлення пластмасових коронок. Акрилові пластмаси – склад,властивості
- •2.11. Показання до протезування суцільнолитими металевими коронками.
- •2.12. Методика препарування зубів під суцільнолиті коронки, варіанти приясеневого препарування.
- •Послідовність лиття дентальних сплавів.
- •1. Нанесення компенсаційного лаку на гіпсову куксу моделі
- •2. Виготовлення воскової репродукції способом занурення
- •3. Наступний етап моделювання
- •4. Формування литникової системи при литті металокерамічних і суцільнолитих каркасів
- •5. Пакування
- •6. Попередній прогрів
- •7. Плавка й обробка відлитих каркасів
- •Технологія виготовлення суцільнолитого мостовидногопротеза із сплаву неблагородного металу на вогнетривкій моделі.
- •2.28 Помилки на клінічних етапах виготовлення ортопедичних конструкцій
- •2.29 Помилки на лабораторних етапах виготовлення ортопедичних конструкцій.
- •2.30 Собливості фіксації різних видів незнімних ортопедичних конструкцій.
- •Обстеження пацієнта стоматологічного профілю
- •3.4. Показання до протезування різними видами чзп( бюгельні, пластинчасті з пласмасовим та металевим базисом)
- •3.5. Планування фіксації чзп(точкова, лінійна, площинна), кламерні лінії та їх практичне значення.
- •3.6. Поняття про анатомічний екватор та межову лінію, опорну та ретенційну зони зуба.
- •3.10. Максимальні межі базису знімного пластинчастого протезу на верхній та нижній щелепі; співвідношення з наявними на щелепі зубами. Варіанти меж базисів в залежності від клінічних умов.
- •3.11. Отримання робочих та допоміжних відбитків для чзп, матеріали та методики.
- •Отримання подвійного силіконового відбитка(допоміжний відбиток) Методика зняття подвійного відбитка.
- •Отримання відбитка альгінатною масою(робочий відбиток)
- •3.12. Визначення та фіксація співвідношення щелеп при I, II, III, IV групах дефектів зубних рядів за Бетельманом.
- •3.17. Постановка зубів в часткових знімних протезах. Анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів
- •Замкові кріплення (атачмени)
- •Магнітна фіксація
- •Штангова система кріплення Румпеля-Шредера-Дольдера
Послідовність лиття дентальних сплавів.
1. Нанесення компенсаційного лаку на гіпсову куксу моделі
Компенсаційний лак — це імітація цементного шару нанесеного на робочій моделі (по-перше), та компенсація усадки сплаву металу з якого відливається конструкція (по-друге). При покритті лаком пришийкової ділянки гіпсової кукси при виготовленні металевого каркасу з облицюванням керамікою утвориться зазор між пришийковим краєм воскового ковпачка і шийкою кукси, у результаті чого пришийковий край готової коронки не натискає на ясна (що є наслідком розвитку хронічного запального захворювання парадонту).
Дана помилка при нанесенні компенсаційного лаку може також з'явитися причиною розцементування опорних частин каркасу, що виникає внаслідок того, що пришийковий край каркаса нещільно прилягає до шийки зуба. Для досягнення найкращих результатів варто наносити компенсаційний лак двошарове особистим способом.
Перший спосіб. Покрити тонким, рівним шаром золотого лаку всю поверхню гіпсової кукси, включаючи шейкові ділянки. Через кілька секунд нанести шар срібного лаку, відступивши від пришийкового уступу на куксі 1-2 мм.
Другий спосіб. Данний спосіб застосовується тільки при використанні вакуумного лиття або безусадочного лиття на моделі. У противному випадку відбудеться значна усадка при литті каркаса у пришийковій ділянці каркасу, що призводить до проблем при припасуванні каркаса на моделі й у порожнині рота.
Спершу потрібно зміцніти поверхню гіпсової кукси, що досягається нанесенням спеціальних клейово-подібних сумішей на гіпсову коксу моделі, тобто створити гладку, рівну поверхню. Після того, як клей підсохне, поверхня стане гладкою і рівною, наносять подвухшарове компенсаційний лак, відступив від шийки на 2-3 мм наносять другий шар, перший шар перекриває пришійкову ділянку кукси зуба.
Наступним етапом є нанесення ізолюючої рідини, щоб уникнути з'єднання воскової репродукції з поверхнею кукси. Наносить рідину на поверхню кукси потрібно тонким, рівним шаром. При надлишковому нанесенні рідини воскова репродукція може стати тендітною, що приводить до утворення тріщин у воскової композиції.
2. Виготовлення воскової репродукції способом занурення
Воскотопка розігрівається поступово до заданої температури, виключає перегрів воску.
Занурений віск має гарну в'язкість при робочій температурі 90°С, плотно облягає ізольовану поверхню кукси і забезпечує рівномірну товщину стінок воскового ковпачка.
В запобіганні дефектів на внутрішній поверхні ковпачка потрібно занурити ізольований штампик швидким і рівномірним рухом у рідкий віск. Не забувайте про те, що рука повинна мати опору. Через 1,5-2 сек рівномірним рухом вийняти штампик, зберігши на 1-2 сек контакт із поверхнею воску, у запобіганні утворення краплі на поверхні воскової композиції.
3. Наступний етап моделювання
Значно важливу роль на даному етапі роботи виконують моделювальні воски. Кожен віск призначений для визначеної операції має особливі властивості. Усадка каркаса після литва утвориться унаслідок виникнення напруг у восковій композиції при з'єднанні воскових ковпачків. Напруга виникає при застиганні (перехід з рідкого стану у тверде) воску. Чим нижче температура застигання воску, тим менше імовірності виникнення напруг у воскової репродукції, а внаслідок цього відсутність усадки. У процесі моделювання в основному використовують 4 типи воску: занурений, пришійковій, спеціальний (для з'єднання воскових ковпачків) і моделювальний (універсальний). Для створення більш досягненної віскової композиції потрібно використовувати більш широкий спектр вісків.
Після занурення штампика в рідкий віск із використанням техніки занурення, що рекомендується, вісковий ковпачок відповідає усім вимогам ливарної техніки. Після видалення надлишків воску шпателем необхідно використовувати пришиїковий віск для створення більш чіткого цервикального (пришийкового) воскового ковпачка. У процесі нанесення воску на цервикольний край воскового ковпачка, не перевищуйте робочу температуру електрошпателя щоб уникнути змішання вісків і утворення дефектів на внутрішній поверхні ковпачка.
Мінімальна товщина воскової репродукції опорної коронки - 0,3 -0,4 мм, у противному випадку існує небезпека появи дір у каркасі після литва.
З'єднання воскової композиції
Не слід забувати, що усадка може відбуваєтися при з'єднанні воскової композиції, тому як усі воски дають незначну усадку, однак, її можна звести до мінімуму, якщо при з'єднанні воскової композиції найчастіше застосовуйте безусадочний віск.