- •1 Физиология как наука
- •2 Методи дослідження
- •3 Внесок робіт і.М. Сєченова, і.П. Павлова, п.К. Анохіна у розвиток світової фізіології
- •8.Потенціал спокою
- •9.Потенціал дії
- •10.Види транспорту йонів через мембрани клітин.
- •12 Механізми проведення збудження мієліновими та без мієліновими нервовими волокнами.
- •14.Будова та властивості м’язових волокон.
- •17. Нейрон, його будова та функції.
- •19 Види центрального гальмування
- •22 Провидникова функция сп
- •23 Рухови центри довгастого и середнього м
- •24 Мозочок и його функции
- •26 Базальни ядра
- •27 Сенсорні,асоціативні і моторні зони кори головного мозку
- •28 Автономна нервова система (вегетативна)
- •33 Гормони щитоподибнои
- •34. Пидшлунковои з
- •37 Чоловичи гормони
- •42 Билки плазми крови
- •43 Онкотичний тиск
- •59 Роль клапана
- •60 Артериальный пульс
- •63 . Гуморальна регуляція роботи серця.
- •64 Гемодинамика
- •71 Система дихання
- •88 Властивости жовчи
- •91 Рух кишок
- •92 Травлення в тостий кишци
- •94 Основний обмин
- •95 Билковый обмин
- •101 Температура тила
- •103 Теплоотдача
- •Кількість тепла, що утворюється в організмі залежить від:
- •Теплоутворення забезпечують:
- •Тепловіддачу забезпечують:
- •104 Система видилення
26 Базальни ядра
Базальні ядра знаходяться в глибині кінцевого мозку. До них відносяться: хвостате ядро; - шкаралупа (разом з попереднім утворює смугасте тіло); - бліда куля. Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція та субталамічне ядро. Ці ядра об'єднані між собою двосторонніми зв'язками, отримують інформацію від кори (асоціативних та рухових зон) та мозочка. Після відповідної обробки інформація від базальних ядер передається: - через моторні (передні) ядра таламуса до рухової кори; - через стовбурові рухові ядра (червоне ядро, вестибулярне ядро, ретикулярна формація) до мотонейронів спинного мозку до м'язів. В діяльності базальних ядер важливу роль відіграє рух збудження, який має назву циклу шкаралупи та циклу хвостатого ядра. 1. Цикл шкаралупи – забезпечує участь базальних ядер в реалізації програм складних набутих рухових реакцій. Цикл починається з передачі інформації від премоторної зони кори (ПМК) до шкаралупи далі до блідої кулі (БК) через чорну субстанцію (ЧС) та субталамічне ядро (СТЯ) інформація, перероблена в базальних ядрах передається в першу моторну зону кори (МК) через моторні ядра таламуса. Цикл хвостатого ядра – забезпечує участь базальних ядер в формуванні програм складних рухових реакцій. При здійсненні цього циклу інформація від асоціативних зон кори (АЗК) про те, яким повинен бути результат рухової реакції, направляється в хвостате ядро (ХЯ) далі в шкаралупу (Ш) і бліду кулю (БК) і далі через моторні ядра таламуса в рухову кору. Завдяки цьому рухова кора отримує готову рухову програму, яка підлягає наступній реалізації. Необхідно пам'ятати, що у створенні програм рухових актів окрім базальних ядер важливу роль відіграє кора мозочка та його зубчасті ядра. Симптоми ураження базальних ядер: При ураженні смугастого тіла: гіпотонія м'язів; гіперкінези, в тому числі у спокої; При ураженні блідої кулі та чорної субстанції: гіпокінезія, рухи втрачають індивідуальне забарвлення за рахунок зникнення міміки та пантоміміки; воскова ригідність – людина може довго утримувати ненормальну (незручну) позу, положення кінцівок; тремор спокою
27 Сенсорні,асоціативні і моторні зони кори головного мозку
Полушария конечного мозга состоят из белого вещества, покрытого снаружи серым, или корой. Кора представляет собой филогенетически наиболее молодой и вместе с тем сложный отдел мозга, предназначенный для обработки сенсорной информации, формирования двигательных команд и интеграции сложных форм поведения. В соответствии с историей развития коры больших полушарий выделяют древнюю (архикортекс), старую (палеокортекс), и новую (неокортекс). К древней коре относятся обонятельные луковицы, обонятельные тракты, обонятельные бугорки. Старая кора включает поясную извилину, извилину гиппокампа и миндалину. Нервные элементы коры больших полушарий ориентированны послойно, образуя шесть основных слоев: I слой, наиболее поверхностный, молекулярный, содержит незначительное число нервных клеток. Он образован главным образом сплетением нервных волокон. II слой – наружный зернистый слой. В нем плотно расположены мелкие нейроны, тела которых имеют овальную, треугольную или многоугольную формы. III слой содержит пирамидные нейроны разных размеров. IV слой – внутренний зернистый слой. В нем находится, подобно наружному зернистому слою, скопление мелких нейронов. V слой состоит из гигантский пирамидных клеток, или клеток Беца. Вверх от них отходят длинные дендритные отростки. Аксоны крупных пирамидных нейронов проецируются к различным ядрам головного и спинного мозга. Самые длинные из них образуют пирамидный тракт. VI слой – мультиформный, содержит нейроны веретенообразной и треугольной формы. По своей функциональной значимости нейроны коры подразделяют на три группы: чувствительные, моторные и контактные. Чувствительные нейроны бывают сенсорными и ассоциативными и располагаются в III и IV слоях коры, образуя сенсорные и, окружающие их, ассоциативные зоны. Сенсорные нейроны обеспечивают восприятие информации непосредственно с рецепторов. Ассоциативные нейроны получают информацию от ядер таламуса, куда эта информация поступает с различных рецепторных полей. Моторные нейроны располагаются в V слое и образуют моторные зоны. Эти нейроны посылают импульсы от коры к нижележащим структурам ЦНС, к рабочим органам. Моторные нейроны являются представителями нервных центров безусловных рефлексов в коре больших полушарий. Контактные нейроны обеспечивают связь между различными нейронами коры больших полушарий. Зоны коры Сенсорные зоны. Здесь проецируются специфические афферентные системы. Каждая зона называется соответствующей рецепцией, в которой она участвует. Различают следующие зоны: 1. двигательная зона располагается между лобной и теменной долями коры больших полушарий; 2. вторичная двигательная зона (раздражение двух зон вызывает сокращение мышц); 3. соматическая зона расположена в лобной и теменной долях до центральной борозды; получает информацию с рецепторов кожи и двигательного аппарата через таламус; 4. слуховая зона располагается в височной доле и воспринимает импульсы от слуховых рецепторов; 5. зрительная доля находится в затылочной области и получает информацию от рецепторов сетчатки глаза; 6. обонятельная зона и вкусовая зона лежат на внутренней поверхности коры и получают информацию от рецепторов обоняния и вкуса. Названные сенсорные зоны окружены ассоциативными зонами, нейроны которых участвуют в анализе поступающей информации. Осуществляют связь между сенсорными и двигательными нейронами коры. Без ассоциативных зон не может осуществляться четкий анализ и синтез поступающей информации. Моторные зоны обеспечивают связь коры больших полушарий с органами организма. Таким образом, моторные зоны обеспечивают перевод органов из состояния покоя в состояние действия. В целом кора больших полушарий вместе с подкорковыми образованиями осуществляет свою деятельность по принципу рефлекса. Но в отличии от других образований ЦНС осуществляет по принципу условных рефлексов, которые образуются в течении индивидуальной жизни животного.
