25.Вимоги до побудови сітьових графіків.

У сітьових графіках не повинні повторюватись номери подій. Код роботи визначають комбінацією цифр із початкової і кінцевої подій роботи.

До сітьового графіка не можна включати роботи, що мають однакові коди. У таких випадках у сітку вводять допоміжні події і фіктивні роботи (зв'язки). Сітьовий графік не повинен мати замкнутих контурів (циклів). Якщо такі контури виявлено при побудові сітьового графіка, то це свідчить про помилку у плануванні. У сітці не можна допускати "тупиків", тобто подій, з яких не виходить жодна робота, а також "висячих" подій, до яких не вхо­дить жодна робота. Винятком є вихідна і завершальна події сітьового графіка. Наявність у сітці "висячих" подій чи "тупи­ків" свідчить або про помилку, або про те, що задану роботу вико­нувати нікому не доручено. У цьому випадку необхідно знайти вико­навця і включити роботи з "висячими" подіями у сітку. Ніяка робота не може бути розпочата, поки не настане її початкова подія. Водночас її виконання - необхідна умова для настання події, що перебуває в її кінці. Якщо до події входить декілька робіт, то її вважають такою, що настала в момент завер­шення останньої з цих робіт. При розбитті загального фронту робіт на окремі ділянки чи захватки останні на сітьовому графіку мають зображувати як самостійні роботи. Це досягається введенням додаткових подій.

26.Розрахунок параметрів сітьового графіку.

Простіші сітьові графіки класу ПДЧ з кількістю подій до 500 краще розраховувати вручну, тому що витрати часу для підготов­ки вихідної інформації для ЕОМ, включаючи необхідні перевірки і виправлення, відповідають таким для ручного розрахунку.

Існує декілька способів розрахунку сітьових графіків вручну. Основні з них: табличні, розрахунок на графіку, матричний спосіб прискореного розрахунку графіка за потенціалами й ін.

Методика розрахунку сітьового графіка в табличній формі. Перед розрахун­ком необхідно виконати нумерацію подій, додержуючись при цьому правила упорядкованої нумерації. Згідно з цим правилом номер початкової події роботи повинен бути меншим від номера кінцевої події цієї роботи. Кожна робота отримує свій код. Розрахунок виконують у таблиці суворо визначеної форми за етапами.

Графічний розрахунок сіткового графіка на відміну від таблич­ного не потребує обов'язкової нумерації події в зростаючому порядку. Оскільки розрахунок сітьового графіка виконують безпосередньо на самому графіку, то події на ньому викреслюють більших розмірів. Кожну подію поділяють на чотири сектори, в які записують суворо визначену інформацію. Нумера­ція подій може бути довільною. Розрахунок на графіку вико­нують у кілька етапів.

Розрахунок сітьових графіків на ЕОМ дозволяє оперативніше отримувати результати розрахунку, а також розв'язувати низку задач управління, що вручну зробити неможливо або важко через великий обсяг обчислювань. Для цих цілей, найчастіше застосовують цифрові ЕОМ. По-перше, складають алгоритм розрахунку сітьового графіка на ЕОМ, потім на основі алгоритму для ЕОМ розробляють програму розрахунку, основу якої становить послідовність команд, які повинні використовувати при розрахунку сітьового графіка, а також готують вихідні дані в формі таблиці. У таблиці зазначають номери початкових і кінцевих подій робіт, тривалості робіт в одиницях часу (дні, тижні тощо). До таблиці не можна включати роботи з однаковим кодом, щоб не сталося "зациклювання" ЕОМ при розрахунку таких даних.