1.4.24. Коефіцієнт контролепридатності:

де – кількість контрольованих параметрів у виробі; – кількість точок контролю у виробі.

1.4.25. Коефіцієнт складності конструктивного оформлення:

1.4.26. Коефіцієнт застосування НП:

де – кількість НП у виробі; – кількість радіоламп (ЕВП) у виробі.

1.4.27. Коефіцієнт регульованості схеми:

де , – кількість нерегульованих і регульованих радіоелементів у виробі.

1.4.28. Коефіцієнт шорсткості поверхні:

середнє значення параметра шорсткості поверхні деталей виробу:

- значення параметра шорсткості поверхні; К_в.т - кількість поверхонь, що відповідають даному параметру шорсткості; припустимо визначати як число деталей, для яких даний параметр шорсткості поверхні є найвищим.

1.4.29. Коефіцієнт автоматизації та механізації підготовки ЕРЕ до монтажу:

де Н _М.П.ЕРЕ – кількість електрорадіоелементів у виробі, підготовка яких до монтажу може здійснюватися чи здійснюється механізованим або автоматизованим способом, тобто є механізми, обладнання чи устаткування (або технічна документація) для здійснення цих операцій. До числа вказаних електрорадіоелементів входять ЕРЕ, які не вимагають спеціальної підготовки до монтажу (реле, роз’єми, патрони тощо).

1.4.30. Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу виробів:

де – кількість монтажних з’єднань, які можуть здійснюватися або здійснюються механізованим чи автоматизованим способом, тобто є механізми, обладнання чи устаткування (або технічна документація) для здійснення монтажних з’єднань; – загальна кількість монтажних з’єднань.

1.4.31. Коефіцієнт автоматизації та механізації операцій контролю і налагоджування електричних параметрів:

де – кількість операцій контролю та налагоджування, які можна здійснити механізованим або автоматизованим способом (до числа зазначених операцій входять операції, що не вимагають засобів механізації); – загальна кількість операцій контролю та налагоджування.

1.4.32. Коефіцієнт застосування типових технологічних процесів:

де – кількість найменувань типових технологічних процесів усіх рівнів (галузевих, головних управлінь, підприємств), застосовуваних для виготовлення виробу; – загальна кількість найменувань технологічних процесів, які застосовуються при виготовлення виробів (у тому числі оригінальних).

1.4.33. Коефіцієнт прогресивності формоутворення деталей:

Де – кількість деталей, заготовки яких або самі деталі одержані прогресивними методами формотворення (штампуванням, пресуванням, порошковою металургією, литтям за виплавленими моделями, під тиском та в кокіль, паянням, зварюванням, склеюванням з профільованого матеріалу).

1.4.34. Коефіцієнт складності обробки:

де – кількість деталей, з урахуванням запозичених та стандартних, які вимагають обробки зняттям стружки.

1.4.35. Коефіцієнт середнього квалітету обробки деталей:

де:

– квалітет обробки; - кількість розмірів відповідного квалітету обробки; допустимо визначати як кількість деталей, для яких даний квалітет є найвищим.

1.4.36. Коефіцієнт використання матеріалів:

де – маса виробу без урахування комплектуючих, кг; – маса матеріалу, використана на виготовлення виробу, кг.