- •Загальні положення технологічної підготовки виробництва............................6
- •1. Загальні положення технологічної підготовки виробництва
- •1.1. Загальні засади методики аналізу технологічності конструкції ез
- •1Експертне визначення кількісного і якісного складу відносних часткових показників технологічності та їх ранжирування;
- •2Створення таблиці вихідних даних (а та в) для розрахунку відносних часткових показників технологічності;
- •1.2. Визначення відносних часткових показників технологічності
- •1.3. Складання таблиці вихідних даних для розрахунку відносних технологічності
- •1.4. Визначення основних показників технологічності
- •1.4.24. Коефіцієнт контролепридатності:
- •1.4.28. Коефіцієнт шорсткості поверхні:
- •1.5. Визначення числового значення комплексного показника технологічності
- •1.6. Визначення базового комплексного показника технологічності
- •1.7. Визначення показника рівня технологічності конструкції
- •1.8. Відпрацювання конструкції на технологічність
- •1.9. Визначення показника рівня технологічності конструкції виробу після відпрацювання на технологічність
- •2. Аналіз складання
- •2.1. Визначення коефіцієнтів технологічності складання виробу
- •2.1.3. Коефіцієнт неоднорідності вузлового складання:
- •Конструкція, технологічна з точки зору складання, повинна допускати складання з мінімальною кількістю операцій доробки та підгонки.
- •Загальна кількість деталей у виробі:
- •2.1.10. Коефіцієнт технологічності монтажу ере і функціональних вузлів:
- •3. Внесення змін у конструкцію виробу
- •4. Схеми складання
- •5. Проектування складальних операцій та організація технологічного процесу складання
- •При проектуванні однопредметної поточної лінії необхідно визначити такт лінії:
- •6.Техніко-економічне обґрунтування вибору технологічної операції виготовлення деталі
- •7. Загальні правила оформлення технологічних документів
- •Список літератури:
1.4.24. Коефіцієнт контролепридатності:
де
–
кількість
контрольованих параметрів у виробі;
– кількість
точок контролю у виробі.
1.4.25. Коефіцієнт складності конструктивного оформлення:
1.4.26. Коефіцієнт застосування НП:
де
–
кількість НП у виробі;
–
кількість
радіоламп (ЕВП) у
виробі.
1.4.27. Коефіцієнт регульованості схеми:
де
,
– кількість нерегульованих і регульованих
радіоелементів у виробі.
1.4.28. Коефіцієнт шорсткості поверхні:
середнє значення параметра шорсткості поверхні деталей виробу:
-
значення
параметра шорсткості поверхні; Кв.т
- кількість поверхонь, що відповідають
даному параметру шорсткості; припустимо
визначати як число деталей, для яких
даний параметр шорсткості поверхні є
найвищим.
1.4.29. Коефіцієнт автоматизації та механізації підготовки ЕРЕ до монтажу:
де Н М.П.ЕРЕ – кількість електрорадіоелементів у виробі, підготовка яких до монтажу може здійснюватися чи здійснюється механізованим або автоматизованим способом, тобто є механізми, обладнання чи устаткування (або технічна документація) для здійснення цих операцій. До числа вказаних електрорадіоелементів входять ЕРЕ, які не вимагають спеціальної підготовки до монтажу (реле, роз’єми, патрони тощо).
1.4.30. Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу виробів:
де
– кількість монтажних з’єднань, які
можуть здійснюватися або здійснюються
механізованим чи автоматизованим
способом, тобто є механізми, обладнання
чи устаткування (або технічна документація)
для здійснення монтажних з’єднань;
– загальна кількість монтажних з’єднань.
1.4.31. Коефіцієнт автоматизації та механізації операцій контролю і налагоджування електричних параметрів:
де
– кількість операцій контролю та
налагоджування, які можна здійснити
механізованим або автоматизованим
способом (до числа зазначених операцій
входять операції, що не вимагають засобів
механізації);
– загальна кількість операцій контролю
та налагоджування.
1.4.32. Коефіцієнт застосування типових технологічних процесів:
де
– кількість найменувань типових
технологічних процесів усіх рівнів
(галузевих, головних управлінь,
підприємств), застосовуваних для
виготовлення виробу;
–
загальна кількість найменувань
технологічних процесів, які застосовуються
при виготовлення виробів (у тому числі
оригінальних).
1.4.33. Коефіцієнт прогресивності формоутворення деталей:
Де
–
кількість деталей, заготовки яких або
самі деталі одержані прогресивними
методами формотворення (штампуванням,
пресуванням, порошковою металургією,
литтям за виплавленими моделями, під
тиском та в кокіль, паянням, зварюванням,
склеюванням з профільованого матеріалу).
1.4.34. Коефіцієнт складності обробки:
де
–
кількість деталей, з урахуванням
запозичених та стандартних, які вимагають
обробки зняттям стружки.
1.4.35. Коефіцієнт середнього квалітету обробки деталей:
де:
–
квалітет
обробки;
- кількість розмірів відповідного
квалітету обробки; допустимо визначати
як кількість деталей, для яких
даний квалітет є найвищим.
1.4.36. Коефіцієнт використання матеріалів:
де
– маса виробу без урахування комплектуючих,
кг;
– маса матеріалу, використана на
виготовлення виробу, кг.
