- •Загальні положення технологічної підготовки виробництва............................6
- •1. Загальні положення технологічної підготовки виробництва
- •1.1. Загальні засади методики аналізу технологічності конструкції ез
- •1Експертне визначення кількісного і якісного складу відносних часткових показників технологічності та їх ранжирування;
- •2Створення таблиці вихідних даних (а та в) для розрахунку відносних часткових показників технологічності;
- •1.2. Визначення відносних часткових показників технологічності
- •1.3. Складання таблиці вихідних даних для розрахунку відносних технологічності
- •1.4. Визначення основних показників технологічності
- •1.4.24. Коефіцієнт контролепридатності:
- •1.4.28. Коефіцієнт шорсткості поверхні:
- •1.5. Визначення числового значення комплексного показника технологічності
- •1.6. Визначення базового комплексного показника технологічності
- •1.7. Визначення показника рівня технологічності конструкції
- •1.8. Відпрацювання конструкції на технологічність
- •1.9. Визначення показника рівня технологічності конструкції виробу після відпрацювання на технологічність
- •2. Аналіз складання
- •2.1. Визначення коефіцієнтів технологічності складання виробу
- •2.1.3. Коефіцієнт неоднорідності вузлового складання:
- •Конструкція, технологічна з точки зору складання, повинна допускати складання з мінімальною кількістю операцій доробки та підгонки.
- •Загальна кількість деталей у виробі:
- •2.1.10. Коефіцієнт технологічності монтажу ере і функціональних вузлів:
- •3. Внесення змін у конструкцію виробу
- •4. Схеми складання
- •5. Проектування складальних операцій та організація технологічного процесу складання
- •При проектуванні однопредметної поточної лінії необхідно визначити такт лінії:
- •6.Техніко-економічне обґрунтування вибору технологічної операції виготовлення деталі
- •7. Загальні правила оформлення технологічних документів
- •Список літератури:
7. Загальні правила оформлення технологічних документів
Текстові (МК, ОК та ін.) і графічні (КЕ) технологічні документи /далі - документи/ у залежності від виду повинні розроблятися на відповідних бланках згідно з ГОСТ 3.1118-82 та ГОСТ 3.14ХХ -86 (див. додатки 1-9).
Терміни, визначення, умовні позначки, скорочення слів і словосполучень, застосовувані в документах, повинні відповідати вимогам стандартів і інших нормативних документів Держстандарту і записуватися в бланках без роз'яснень.
Умовні позначки і терміни, застосовувані в документах, не передбачені стандартами, нудно застосовувати з обов'язковим посиланням на галузеві стандарти і стандарти підприємства, а копія цих стандартів повинні бути прикладені до комплекту технологічних документів при передачі його іншим підприємствам чи галузі підприємствам іншої галузі.
До текстових документів відносяться документи, що містять в основному суцільний текст, чи текст, розбитий на графи. Загальні вимоги й оформлення текстових документів за ГОСТ 2.105.79.
У текстових документах, текст яких розбитий на графи, допускається виділити розділи і підрозділи. Найменування розділів і підрозділів записує у виді заголовків і підзаголовків і, при необхідності, підкреслюють. Підзаголовками і між розділами і підрозділами варто залишати вільні рядки (одну-два рядки).
При розробці текстових документів у залежності від типу і характеру виробництва варто застосовувати наступні види опису процесу:
маршрутне;
операційне;
маршрутно-операційне.
Вид опису технологічних процесів установлюється розробником в залежності від установленого типу виробництва, відповідно до вимог нормативно-технічних документів.
При заповненні бланків, одержуваних топографічним способом, запис даних варто виконувати в нижній частині рядка висотою 8,5 мм, залишаючи верхню її частину вільної для внесення змін. Записи не повинні зливатися з лініями.
Кілька даних, що поміщаються в одному графі, варто записувати на роздільних рядках для відповідних їм рівнях (далі - рядках) графи. Допускається записувати кілька даних на одному рядку графи, якщо розмір графи дозволяє записати їх через розділовий знак (крапка з комою і т.п.) наприклад, 25201.00001; 51329,00162; 21096.00162.
Дані, призначені для рішення інженерно-технічних задач в автоматизованих системах керування і розміщені в графах, що граничать між собою, випливає, по можливості, записувати в одному рядку.
Запис даних у бланках спеціалізованих форм слід робити в технологічній послідовності виконання процесу, операції, переходів, прийомів робіт, фізичних і хімічних процесів. Операції слід нумерувати числами ряду арифметичної прогресії (5, 10, 15 і т.д.). Допускається до чисел додавати ліворуч нулі (005, 010, 015 і т.д.). Технологічні переходи нумерують числами натурального ряду (1,2,3 і т.д.). Установи позначають прописними буквами (А, Б, В і т.д.). Розмірні характеристики і позначення поверхонь, що обробляються, вказують арабськими цифрами. Для позначення позицій допускається застосовувати римські цифри. Позначення одиниць фізичних величин і рахунка слід записувати в голівках граф. При необхідності допускається вказувати позначення в першому рядку граф.
Поля текстових документів, призначені для розміщення графічної інформації (ескізів, схем, таблиць) допускається оформляти з пояснювальними текстовими даними (технічні вимоги, примітки, таблиці розмірів і т.п.).
Коди, найменування і позначення даних варто записувати відповідно до діючого державним класифікаторами техніко-економічної інформації, стандартами й іншими нормативно-технічними документами.
Допускається застосовувати скорочений запис найменувань і позначень даних, якщо в самому текстовому чи документі в одному з основних документів комплекту, у який входить цей документ, записані чи коди повні найменування і позначення цих даних. Якщо в маршрутній карті (МК) записаний код матеріалу, що відповідає умовній позначці за ГОСТм, наприклад:
Лист
,
то в графах
"Найменування і марка матеріалу" усіх документів комплекту, включаючи МК, варто записувати - "Сталь 5 - 111 - Г - 20".
Скорочення записів найменувань і позначень даних повинні бути встановлені у відповідних нормативно-технічних документах.
Відповідно до ГОСТ 3.1104-81 при операційному описі, дані, внесені в графу "Інструмент»'', допускається записувати з урахуванням наступних скорочень:
при послідовному застосуванні інструмента одного коду і найменування у всіх переходах однієї операції повну інформацію про застосовуваний інструмент указують тільки для переходів, де він уперше застосовується, у наступному переході в даній графі записують "Те ж", далі - лапки;
при послідовному застосуванні інструмента одного коду і найменування в розмірних переходах однієї операції при повторенні запису відповідної інформації приводять посилання на номер переходу, де вперше застосований даний інструмент, наприклад, "див. перехід 1".
У переході, де вперше застосований даний інструмент, допускається вказувати номера наступних переходів, де цей інструмент застосовується, наприклад, "ЩЦ 11-250-0,05/для переходів 3,5,8/".
