2.2.3. Інтерактивність

Властивість комунікативної інтерактивності вважається третьою прикметою інтернет-ЗМІ, їх органічним, специфічною властивістю. Правда, говорити про інтерактивність виключно стосовно цього каналу, було б не зовсім коректно. У «старих» паперових ЗМІ поки ще ніхто не відміняв листи і прес-анкети як форми спілкування зі своїм читачем. Більш «молоді» ЗМІ успішно використовують інші форми інтерактивності, тобто двосторонньої взаємодії з читачем: наприклад, на радіо і телебаченні сьогодні дуже популярні дзвінки в ефір, телефонні і студійні рейтингові опитування, різноманітні ігрові способи спілкування з аудиторією. Однак в масовому масштабі споживач продукту традиційних ЗМІ є пасивним учасником комунікаційного процесу, який за своєю природою є одностороннім. Інтернет, навпаки, унікальний як канал для налагодження зв'язків зі своїми кінцевими користувачами, він виводить на новий рівень і комунікативні функції ЗМІ, надаючи можливість для швидкого реагування не тільки окремим особам, але і досить великим масам людей.

Спробуємо розібратися в цьому феномені. Відомий американський дослідник інтернет-журналістики Нора Стать (Nora Paul) пропонує розглядати інтерактивні можливості інтернет-ЗМІ з різних точок зору:

спрямованості комунікації,

використовуваних форматів спілкування,

їх синхронності / асинхронності,

характеру модерації,

цільових завдань.

Як зазначалося, інтерактивність з точки зору спрямованості дій учасників комунікаційного процесу може мати чотири основні конфігурації (див.Разд.1):

1. від одного - до одного (наприклад, можливість користувачу написати по електронній пошті лист журналісту або редактору);

2. від одного - до багатьох (наприклад, журналіст / редактор / модератор розсилає електронного листа, використовуючи лист розсилки);

3. від багатьох - до одного (наприклад, коли користувачі мають можливість задати питання конкретної персони: «постав питання президенту / депутату / письменнику і т.п.», інтерв'ю);

4. від багатьох до багатьох (наприклад, участь у форумі).

Підкреслимо, що принципова відмінність інтерактивності в інтернет-ЗМІ від інтерактивних взаємодій з аудиторією, що використовуються традиційними медіаканалах, полягає в тому, що тут двостороннє спілкування розгортається в одній і тій же фізичній середовищі, тобто не "газета» - «пошта», або «радіо» - «телефон», а «Інтернет» - «Інтернет». При цьому спілкування може приймати синхронний, або онлайн характер.

На практиці редакції ЗМІ, присутні в Інтернеті, користуються різними усталеними форматами мережевого спілкування - електронними листами, чатами, форумами, навіть SMS (Short Message Service - служба коротких повідомлень, переданих по мобільному зв'язку). Це, безсумнівно, розширює дипазон їх комунікативних можливостей: від діалогової комунікації, що виражається в спілкуванні редакції з окремими представниками аудиторії, до форумів, коли обговорення подій, винесених на порядок денний, проходить в багатосторонньому режимі - між редакцією і читачами, і чатів, коли комунікаційний процес зав'язується між окремими споживачами.

У зв'язку з цим у журналістів з'являються нові професійні обов'язки модераторів, організаторів цієї багатосторонньої комунікації, що допомагає їм бути активною стороною в організації дискусій, «тримати в руслі» запропоновані теми для обговорення, тобто порядку денного. Можливість вступити в контакт з публікою дозволяє інтернет-журналістам в повному обсязі відчути соціальні потреби аудиторії, а, значить, наблизитися до максимального задоволення її інформаційних запитів. Питання про те, чи буде редакція використовувати свій інтерактивний ресурс, є істотним при визначенні стратегії інтерактивного спілкування з аудиторією.

Інтерактивне спілкування може протікати як наживо, в режимі он-лайн, синхронно, наприклад, в чатах, так і в формі відкладеного контакту учасників комунікаційного обміну - в формумах і в електронному листуванні. Зауважимо, що, якщо послання в чаті стає частиною основного контенту, вони переходять в розряд несинхронного спілкування.

Застосовуючи можливості інтерактивного спілкування, редакція може переслідувати кілька функціональних завдань:

1) інформаційного обміну зі споживачем, що дозволяє останньому запитувати додаткову інформацію (наприклад, скористатися функцією пошуку) або прокоментувати подію;

2) навігації, тобто допомоги в орієнтації в контенті сайту і

3) реєстраційні - для налагодження прямих контактів редакції з користувачами, поповнення листів розсилки.