- •1.Культурно-історичні і соціальні умови виникнення філософії.
- •2. Назвати основні особливості та проблеми філософії Середньовіччя.
- •3. У чому полягає філософський метод г.В.Ф. Гегеля.
- •Визначити поняття світогляду. Назвати і охарактеризувати основні форми світогляду.
- •Основні школи ранньої грецької філософії. Загальна характеристика.
- •Визначити поняття релятивізм.
- •1. Релігія як тип світогляду. Основні характеристики та функції релігії.
- •2. Поняття суб’єкту в європейській філософії.
- •3. Визначити поняття емпіризм.
- •1. Причини виникнення і основні функції моралі.
- •2. Метафізика Аристотеля. Критика Аристотелем теорії ідей Платона.
- •3. Визначити поняття раціоналізм.
- •1. Проаналізувати особливості філософії доби Відродження.
- •2. Розкриписутъ практичної філософії Канта. Категоричний імператив.
- •3. Шо таке онтологія? Основна онтологічна проблематика.
- •1. Філософія Просвітництва: її сутність та основні представники.
- •2. Розкрити основні ідеї етики Аристотеля.
- •3. Визначити поняття агностицизм.
- •1. Людина як проблема філософії. Основні концепції філософської атропології
- •2.Космологія Платона.
- •3. Охарактеризуйте сутність ірраціоналізму та волюнтаризму а. Шопенгауера.
- •1. Етика Сократа. Вчення Сократа про благо.
- •2. Надайте характеристику позитивістським напрямкам філософії.
- •3. Визначити поняття матеріалізм. Основні різновиди матеріалізму.
- •1.Логіка Аристотеля та його вчення про метод
- •2. Свідомість як загально-наукова проблема
- •3.Сутність ідеалізму. Основні різновиди ідеалістичної філософії
- •1.Теорія ідей Платона. Основні положення
- •2. Обгрунтувати специфічність і відмінність філософії від побутового знання , релігії, науки, мистецтва
- •3. Проблеми істини в науці і філософії. Основні теорії істини
- •1. Теорія пізнання і. Канта. Проаналізувати поняття «річ-в-собі».
- •2. Сучасна аналітична філософія. Осн. Ідеї і представники.
- •3. Проблема буття у філософії. Головні підходи до її розуміння.
- •1. Основні положення філософії ф. Бекона.
- •2. Визначення поняття метафізика. Історія терміну та сучасне тлумачення.
- •3. Назвати і охарактеризувати головні течії сучасної філософії.
- •1.Проаналізувати основні положення філософії р. Декарта.
- •2.Скептицизм як філософія. Основні різновиди скептицизму.
- •3.Визначити поняття сутність. Головні філософські підходи до розуміння сутності.
- •Основні положення філософії Геракліта.
- •2.Онтологічне вчення Ансельма Кентерберійського.
- •3. Скептицизм д. Юма
- •1. Основні положення філософії б.Спінози. Визначення поняття субстанція
- •2. Філософія постмодерну. Загальна характеристика
- •3. Спір про універсалії. Дати характеристику номіналізму
- •1. Християнська філософія раннього середньовічча. Патристика.
- •2. Сенсуалізм Дж. Локка. Загальна характеристика
- •3.Визначити поняття дуалізм
- •1. Дати загальну характеристику давньоіндійської філософії.
- •2.Фома Аквінський
- •3.Вчення гуманізму
- •1. Учому полягає спір про універсалії. Дати характеристику реалізму.
- •2. Основні релігійно-філософські ідеї конфуціанства.
- •3. Загальна характеристика екзистенціалізму. Сутність екзистенціальної проблематики.
- •1.Поняття Філософія. Основні вчення філософії
- •2.Вчення Даосизму
- •3.Вчення про державу Платона
- •1. Що таке філософська проблема?Дати характеристику головних філософських проблем.
- •2. Релігійно-філософське вчення буддизму.
- •3. Загальна характеристика стоіцизму.
2.Онтологічне вчення Ансельма Кентерберійського.
Існування розумної Першопричини. Богослов Ансельм, архієпископ Кентерберійский (1033—1109) заявляв що у нашій свідомості є ідея Бога як Істоти абсолютно досконалої, позбавленої яких-небудь недосконалостей. Все існуюче, досконаліше того, що мислиться, але буттям не володіє; виходить, якби Бог не мав буття, то Він не міг би мислитися як Істота абсолютно досконала. Таким чином, поняття буття невід'ємне від ідеї Бога. Мислячи або говорячи про Бога, ми говоримо про Нього як про Сущого і тим самим сповідаємо Його буття. Поняття буття розглядається як складова самої ідеї Бога, а ідея про небуття Бога, навпроти, виявляється, з погляду Ансельма, абсурдною, тому що вступає в протиріччя із самим поняттям «Бог». Ми не можемо мислити або говорити про Бога інакше як про Сущого: вимовляючи або мислячи слово «Бог», ми тим самим затверджуємо Його буття. Корисно відзначити, що це заключення розуму повністю узгоджується з ім'ям Божим, відкритому Мойсеєві на горі Хорив — «Сущий» (Яхве). У цьому Одкровенні Бог зв'язує Своє ім'я зі Своїм буттям, не даючи про Себе знати що-небудь інше, крім Свого Буття. Сам зміст цього імені може служити підставою апофатичного постулату, тому що про Бога і Його Сутність ми не можемо нічого знати поза Одкровенням, крім Його буття, та й воно стає відомим людині теж у результаті Одкровення.
Не було б Бога, виникнення самої ідеї Бога виявилося б неможливим. На це атеїсти, втому числі і Людвіг Фейєрбах і йому подібних, звичайно намагаються заперечувати, заявляючи, що ідея Бога носить збірний характер, являючи собою комплекс позитивних властивостей, зведених в абсолют. Тим самим Фейєрбах ставить проблему з ніг на голову, стверджуючи, що не Бог створив людину, а людина — Бога по своєму людському образу і подобою. Ахиллесовою п'ятою цього, із зовнішньої сторони ефектного, твердження є відсутність у навколишньому нас світі чого-небудь абсолютного; усяке матеріальне і духовне, відоме по досвіду буття відносне; саме сприйняття навколишньої нас матеріальної дійсності теж сугубо відносно. Таким чином, ідея Абсолюту не може бути запозичена з навколишнього світу; сама собою ця ідея, відповідно до теорії відображення, теж не могла б виникнути; її наявність у нашій свідомості може бути пояснено тільки впливом на нього реально існуючої вищої Дійсності, реально Сущого Абсолюту, інакше кажучи — Бога.
3. Скептицизм д. Юма
Давид Юм (1711 - 1776) -шотландец «Трактат про людську природу»; «Дослідження людського пізнання»; Досліди моральні і політичні; «Діалоги про природну релігію» Скептицизм Д. Юма. Скептицизм (який би розглядав, який досліджує), філософська позиція, в основі якої лежить сумнів в існуванні якого-небудь надійного критерію істини. Крайня форма скептицизму., Заснована на твердженні, що в наших знаннях немає нічого відповідного дійсності і достовірне знання в принципі недосяжно, є агностицизм. Юм сформулював основні принципи новоєвропейського агностицизму. Найбільш послідовно в історії філософії агностицизм проведений в системі Юма. Стверджуючи, що єдиним джерелом пізнання - досвід. Досвід трактувався як єдине джерело знання. Представники ідеалістичного емпіризму (Дж. Берклі, Д. Юм) обмежували досвід сукупністю відчуттів і сприйнять, заперечуючи, що в основі досвіду лежать закони, сформульовані за допомогою знання. Юм виходив з неможливості піддати його перевірці => неможливість встановити адекватність між даними досвіду і об'єктивним світом
Дійсність - потік вражень. Причини, породжують ці враження - непізнавані. Ми не можемо навіть знати, чи існує весняний світ. Існують враження наших почуттів (відчуттів) і вражень внутрішніх діяльностей душі (рефлексії) Від цих 2 видів первинних відчуттів залежать ідеї пам'яті та уяви. Жодна ідея не може бути утворена без попереднього їй враження. Девід Юм підняв емпіризм до рівня, як то кажуть, геркулесових стовпів, вичерпавши всі можливості його розвитку. Звільнившись від онтологічних передумов, які займали важливе місце у Гоббса, від помітного впливу картезіанства і раціоналізму-у Локка, від поглинали думки Берклі релігійно-апологетичних інтересів і майже всіх залишкових принципів метафізичної традиції, юмовская емпіризм забирає у філософії її специфічний зміст. Від скептичного способу міркування тепер може врятувати тільки нездоланна первісна сила природи. Юм відверто говорив, що природа сильніше розуму; людина-філософ повинен поступатися людині-рирода: «Ти філософ, але по той бік філософії, ти завжди-людина». Доведений до логічного межі, емпіризм, врешті-решт, прийде до заперечення філософії.
БІЛЕТ 15