- •1.Культурно-історичні і соціальні умови виникнення філософії.
- •2. Назвати основні особливості та проблеми філософії Середньовіччя.
- •3. У чому полягає філософський метод г.В.Ф. Гегеля.
- •Визначити поняття світогляду. Назвати і охарактеризувати основні форми світогляду.
- •Основні школи ранньої грецької філософії. Загальна характеристика.
- •Визначити поняття релятивізм.
- •1. Релігія як тип світогляду. Основні характеристики та функції релігії.
- •2. Поняття суб’єкту в європейській філософії.
- •3. Визначити поняття емпіризм.
- •1. Причини виникнення і основні функції моралі.
- •2. Метафізика Аристотеля. Критика Аристотелем теорії ідей Платона.
- •3. Визначити поняття раціоналізм.
- •1. Проаналізувати особливості філософії доби Відродження.
- •2. Розкриписутъ практичної філософії Канта. Категоричний імператив.
- •3. Шо таке онтологія? Основна онтологічна проблематика.
- •1. Філософія Просвітництва: її сутність та основні представники.
- •2. Розкрити основні ідеї етики Аристотеля.
- •3. Визначити поняття агностицизм.
- •1. Людина як проблема філософії. Основні концепції філософської атропології
- •2.Космологія Платона.
- •3. Охарактеризуйте сутність ірраціоналізму та волюнтаризму а. Шопенгауера.
- •1. Етика Сократа. Вчення Сократа про благо.
- •2. Надайте характеристику позитивістським напрямкам філософії.
- •3. Визначити поняття матеріалізм. Основні різновиди матеріалізму.
- •1.Логіка Аристотеля та його вчення про метод
- •2. Свідомість як загально-наукова проблема
- •3.Сутність ідеалізму. Основні різновиди ідеалістичної філософії
- •1.Теорія ідей Платона. Основні положення
- •2. Обгрунтувати специфічність і відмінність філософії від побутового знання , релігії, науки, мистецтва
- •3. Проблеми істини в науці і філософії. Основні теорії істини
- •1. Теорія пізнання і. Канта. Проаналізувати поняття «річ-в-собі».
- •2. Сучасна аналітична філософія. Осн. Ідеї і представники.
- •3. Проблема буття у філософії. Головні підходи до її розуміння.
- •1. Основні положення філософії ф. Бекона.
- •2. Визначення поняття метафізика. Історія терміну та сучасне тлумачення.
- •3. Назвати і охарактеризувати головні течії сучасної філософії.
- •1.Проаналізувати основні положення філософії р. Декарта.
- •2.Скептицизм як філософія. Основні різновиди скептицизму.
- •3.Визначити поняття сутність. Головні філософські підходи до розуміння сутності.
- •Основні положення філософії Геракліта.
- •2.Онтологічне вчення Ансельма Кентерберійського.
- •3. Скептицизм д. Юма
- •1. Основні положення філософії б.Спінози. Визначення поняття субстанція
- •2. Філософія постмодерну. Загальна характеристика
- •3. Спір про універсалії. Дати характеристику номіналізму
- •1. Християнська філософія раннього середньовічча. Патристика.
- •2. Сенсуалізм Дж. Локка. Загальна характеристика
- •3.Визначити поняття дуалізм
- •1. Дати загальну характеристику давньоіндійської філософії.
- •2.Фома Аквінський
- •3.Вчення гуманізму
- •1. Учому полягає спір про універсалії. Дати характеристику реалізму.
- •2. Основні релігійно-філософські ідеї конфуціанства.
- •3. Загальна характеристика екзистенціалізму. Сутність екзистенціальної проблематики.
- •1.Поняття Філософія. Основні вчення філософії
- •2.Вчення Даосизму
- •3.Вчення про державу Платона
- •1. Що таке філософська проблема?Дати характеристику головних філософських проблем.
- •2. Релігійно-філософське вчення буддизму.
- •3. Загальна характеристика стоіцизму.
2. Свідомість як загально-наукова проблема
Свідомість у широкому значенні цього слова е сферою люд. духовності, яка включае в себе світ думок, світ почуттів і волю. Люд. е единою істотою на Землі, якій притаманна свідомість, дух життя. Джерело свідомості коріниться в особливостях люд. буття у світі. Люд. здійснюе свій зв”язок зв світом в 3 формах- практичній, пізнавальній, і дух.- практичній. Вона не просто пристосовуеться до навколишнього середовища, але й активно перетворюе, освоюе світ і опановуе його закони. Таке активне опанування світом як об”ектом відбуваеться в формі практ. діял. і теоритичної, пізнавальної діял., засобом і вищою формою якоі е мислення. Пізнавальна діял., і зокрема мислення, спрямовані на нейтральне, об”ективне зображення люд. і світу. Проте люд.-ка дух. активність не обмежуеться лише спрямованностю на об”ект, на реалність “поза себе”. Е і інша форма ідеальної діял., яка спрямована саме на перебудову люд.-кої душі. Це – дух – практична, ціннісна форма свідомості. Люд. свідомість не можна ототжнювати тільки, зі знанням, з пізнанням, мисленням. За своею сутністю свід. е здантістю люд. не лише пізнавати світ, але й усвідомлювати його, наповнювати його сенсом у суб”ект. значенням, співставляти своі знання з цілями власного існування, оцінювати світ свого життя. Свід. е усвідомленням своіх вчинків, іх наслідків, вона нерозривно пов”язана з совістю, з відновідальністю люд. за своі стосунки зі світом природи і сітом людей. Отже, свід, з одного боку, е формою об”ект відображення, формою пізнання дійсності, як незалежнох від люд.-ких прагнень та інтересів. Результатом і метою свід. е як пізнавальної діял. е отримання знань, об”ективної істини. З другого боку, свід. містить в собі прояв. Суб”ективного відношення люд. до дійсності як до світу свого життя, його оцінку, усвідомлення свого знання і себе. Результатом і метою дух. –практичного, цінносного відношення до світу е осягнення сенсу існуючого, міри відповідності світу та його проявів люд.-ким інтересам та потребам, сенсу власного життя. Якщо мислення, пізнавальна діял. потребуе здебільшого тільки ясного вираження знання, дотримання логічних схем оперування ними, то духовне ставлення до світу і його усвідомлення вимагае особистих зусиль, власних роздумів і преживання істини. Дух. світ люд. – це не лише її розум, мислення, але й почуття, емоційні стани, віра, воля, світогляд, самосвідомість, що спираеться на сукупність ціннісних оріентірів і дух. смислів. Свід. не дорівнюе мисленню та знанням, вона е одночасно і переживанням, усвідомленням, оцінкою дійсності. Будь-який прояв духовності відбивае в собі обидві форми дуального відношення до світу – і пізнавальну і ціннісну.
3.Сутність ідеалізму. Основні різновиди ідеалістичної філософії
Ідеалізм - загальне позначення філософських вчень, які стверджують, що свідомість, мислення, психічне, духовне - первинне, основоположному, а матерія, природа, фізичне - вторинне, похідне, залежно, обумовлено. І, таким чином, протистоїть матеріалізму у вирішенні основного питання філософії - про відношення буття і мислення, духовного і матеріального як у сфері існування, такт і в сфері пізнання. Хоча ідеалізм виник більше двох з половиною тисячоліть тому, цей термін, як позначення одного з двох таборів, що борються в філософії, з'явився лише на початку 18 століття. У 1702 році німецький ідеаліст Лейбніц писав про гіпотези Епікура і Платона, як найбільшого матеріаліста і найбільшого ідеаліста. А в 1749 році французький матеріаліст Д. Дідро назвав ідеалізм «... самої абсурдною з усіх систем».При всьому фундаментальному єдності ідеалістичного табору у вирішенні основного питання філософії всередині цього табору слід розрізняти дві його головні форми:
Ідеалізм
об'єктивний
суб'єктивний;
Для першого характерне визнання духовного першооснови поза і незалежно від нашої свідомості.Для другого неприйнятно допущення, якою б-то не було реальності поза і незалежно від нашої свідомості.
Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею. Найбільш цілісну систему об'єктивного ідеалізму в стародавні часи дав Платон. Свого вищого розвитку об'єктивний ідеалізм досяг у філософії Геґеля, який розробив систему ідеалістичної діалектики. В Україні філософські принципи об'єктивного ідеалізму обстоювали С. Гоцький, О. Новицький, Г. Челпанов. Сучасні поширені школи об'єктивного ідеалізму неотомізм і персоналізм.
Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів. Суб'єктивно-ідеалістичні погляди можуть привести до соліпсизму, тобто визнання існування тільки свого «я». Система суб'єктивного ідеалізму найбільш повно була викладена у XVIII ст. у філософії англійського єпископа Дж. Берклі. У формі скептицизму та агноцистизму суб'єктивний ідеалізм розробляли англійський філософ Д. Г'юм та німецький філософ І. Кант. Відомим представником суб'єктивного ідеалізму був Й. Фіхте. В Україні суб'єктивний ідеалізм пропагували П. Юркевич та інші.
Білет 10