- •1.Культурно-історичні і соціальні умови виникнення філософії.
- •2. Назвати основні особливості та проблеми філософії Середньовіччя.
- •3. У чому полягає філософський метод г.В.Ф. Гегеля.
- •Визначити поняття світогляду. Назвати і охарактеризувати основні форми світогляду.
- •Основні школи ранньої грецької філософії. Загальна характеристика.
- •Визначити поняття релятивізм.
- •1. Релігія як тип світогляду. Основні характеристики та функції релігії.
- •2. Поняття суб’єкту в європейській філософії.
- •3. Визначити поняття емпіризм.
- •1. Причини виникнення і основні функції моралі.
- •2. Метафізика Аристотеля. Критика Аристотелем теорії ідей Платона.
- •3. Визначити поняття раціоналізм.
- •1. Проаналізувати особливості філософії доби Відродження.
- •2. Розкриписутъ практичної філософії Канта. Категоричний імператив.
- •3. Шо таке онтологія? Основна онтологічна проблематика.
- •1. Філософія Просвітництва: її сутність та основні представники.
- •2. Розкрити основні ідеї етики Аристотеля.
- •3. Визначити поняття агностицизм.
- •1. Людина як проблема філософії. Основні концепції філософської атропології
- •2.Космологія Платона.
- •3. Охарактеризуйте сутність ірраціоналізму та волюнтаризму а. Шопенгауера.
- •1. Етика Сократа. Вчення Сократа про благо.
- •2. Надайте характеристику позитивістським напрямкам філософії.
- •3. Визначити поняття матеріалізм. Основні різновиди матеріалізму.
- •1.Логіка Аристотеля та його вчення про метод
- •2. Свідомість як загально-наукова проблема
- •3.Сутність ідеалізму. Основні різновиди ідеалістичної філософії
- •1.Теорія ідей Платона. Основні положення
- •2. Обгрунтувати специфічність і відмінність філософії від побутового знання , релігії, науки, мистецтва
- •3. Проблеми істини в науці і філософії. Основні теорії істини
- •1. Теорія пізнання і. Канта. Проаналізувати поняття «річ-в-собі».
- •2. Сучасна аналітична філософія. Осн. Ідеї і представники.
- •3. Проблема буття у філософії. Головні підходи до її розуміння.
- •1. Основні положення філософії ф. Бекона.
- •2. Визначення поняття метафізика. Історія терміну та сучасне тлумачення.
- •3. Назвати і охарактеризувати головні течії сучасної філософії.
- •1.Проаналізувати основні положення філософії р. Декарта.
- •2.Скептицизм як філософія. Основні різновиди скептицизму.
- •3.Визначити поняття сутність. Головні філософські підходи до розуміння сутності.
- •Основні положення філософії Геракліта.
- •2.Онтологічне вчення Ансельма Кентерберійського.
- •3. Скептицизм д. Юма
- •1. Основні положення філософії б.Спінози. Визначення поняття субстанція
- •2. Філософія постмодерну. Загальна характеристика
- •3. Спір про універсалії. Дати характеристику номіналізму
- •1. Християнська філософія раннього середньовічча. Патристика.
- •2. Сенсуалізм Дж. Локка. Загальна характеристика
- •3.Визначити поняття дуалізм
- •1. Дати загальну характеристику давньоіндійської філософії.
- •2.Фома Аквінський
- •3.Вчення гуманізму
- •1. Учому полягає спір про універсалії. Дати характеристику реалізму.
- •2. Основні релігійно-філософські ідеї конфуціанства.
- •3. Загальна характеристика екзистенціалізму. Сутність екзистенціальної проблематики.
- •1.Поняття Філософія. Основні вчення філософії
- •2.Вчення Даосизму
- •3.Вчення про державу Платона
- •1. Що таке філософська проблема?Дати характеристику головних філософських проблем.
- •2. Релігійно-філософське вчення буддизму.
- •3. Загальна характеристика стоіцизму.
Білет 1
1.Культурно-історичні і соціальні умови виникнення філософії.
Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.
Виникнення філософії - це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об'єктом філософського осмислення дійсності є відношення "людина - світ", то вся історія розвитку філософської думки - це процес усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї власної сутності. Будь-яке значуще, аж надто суспільне, явище має для свого виникнення певну сукупність передумов, що викликали його до життя. Отже, до передумов виникнення філософії можна віднести такі:
1. Соціально-економічні, тобто такі, що характеризуються відповідним рівнем розвитку продуктивних сил і соціальних відносин стародавнього суспільства. Внаслідок таких процесів відбувається остаточний розподіл праці на фізичну та розумову, до якої відноситься і праця (ремесло) філософа. Все це забезпечувало для певної частини громадян можливість постановки питань і пошуку відповідей щодо сутності світу і людини.
2. Духовно-культурні: а)вироблена певним народом, а також запозичена в інших народів сукупність знань, відповідний рівень загальної культури б)завершення формування писемності і на основі цього в)наявність розвинутої літератури, дійовими особами якої є боги, природні стихії, герої тощо; г)порушені та розв'язанні художньо-образними та символічними засобами світоглядні проблеми.
3. Зумовлене попередніми чинниками виділення кількісно незначної верстви людей, одна частина яких потребує відповідей на питання про те, "що є світ?" і "як правильно жити?", а інша - робить пошуки відповідей на них своїм ремеслом, професією, що дістає назву "любов до мудрості", або "філософія'". Ці люди були безкорисливими шукачами істини, мисливцями за істиною, мислителями.
4. Джерелами філософії були також наявні міфологічні оповіді та первісні релігійні вірування, в надрах яких уже порушувалися й розв'язувалися у відповідний спосіб зазначені питання щодо сутності світу і людини та смислу життя. Міфологічно-релігійні оповіді, сюжети й образи, а також події, учасником яких оповідач більшою чи меншою мірою себе відчував, мали попередньо стати предметом роздумів та логічного аналізу й саме так постати перед мудрецем у формі думки.
Отже, завданням перших філософів було переведення смисложиттєвих проблем і настанов з їх чуттєво-образного, життєво-практичного та міфологічно-релігійного рівня на рівень раціонально-теоретичний, тобто розумовий, поняттєвий.
2. Назвати основні особливості та проблеми філософії Середньовіччя.
Філосо́фія Середньові́ччя — європейська філософія у 5—15 столітті.
Середньовічна філософія мала інші завдання і цілі, ніж антична, вона невіддільна в епоху патристики від історії християнської догматики, а схоластичний період являє собою спробу примирення католицької догми з філософією. Схоластика починається з Йоана Скотта Еріугени (9 століття) і найбільш повно представлена Фомою Аквінським (13 століття). З Йоана Ерігени переривається зв'язок західної думки зі Сходом, з Фомою Аквінським знову з'являється знайомство з усіма творами Аристотеля.
Головний філософський інтерес Середніх віків — арабська філософія (Аверроес, Маймонід, аль-Кінді, аль-Фарабі, Ібн Сіна) залишається в колі понять грецької перипатетики. Основними питаннями, які хвилювали середньовічних філософів, були питання доказу існування Бога, розмежування теології та філософії. Важливий диспут про універсалії — співвідношення загального і одиничного, суперечка реалістів, які стверджували існування загальних понять поза людським розумом і до одиничних речей, з номіналістами, що визнавали реальне існування лише одиничних речей. Концептуалісти (Абеляр, Іоанн Солсберійський) в спорі про універсалії вважали, що загальні поняття не існують незалежно від окремих речей, визнавали існування в розумі загальних понять, як особливої форми пізнання дійсності.
Головний недолік середньовічної філософії — відсутність природознавства[1] і виняткове панування абстрактних, переважно теологічних інтересів.
Проблеми: 1. Проблема філософської теології. 2. Проблеми онтології. 3. Проблеми гносеології. 4. Проблеми етики.