- •1. Поняття та види джерел конституційного права. Джерела природного та позитивного права. Система джерел конституційного права.
- •1. Конституційні джерела:
- •2. Законодавчі джерела:
- •3.Підзаконні джерела конституційного права
- •2. Природа конституції. Основні положення доктрини установчої влади. Ку як акт установчої влади.
- •3. Сутність конституціоналізму. Конституційна держава.
- •4. Способи прийняття конституції. Парламентський спосіб прийняття конституції. Аналіз процедури прийняття Конституції України.
- •5. Процедура внесення змін до ку
- •6.Поняття та сутність правової охорони конституції
- •7. Конституційний контроль: поняття, зміст, моделі
- •8. Конституційний суд як спеціалізований орган конституційного контролю: завдання, функції, порядок формування, форми звернення до ксу
- •9.Компетенція ксу – пит..8
- •10. Акти ксу: види, порядок прийняття, набрання чинності, значення. Окрема думка.
- •11. Конституційний лад, поняття, сутність. Конституційний лад як устрій конституційної держави.
- •12. Засади конституційного ладу України: заг. Характеристика.
- •0. Гуманізм
- •8. Пріоритет загальнолюдських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •13. Принцип свободи людини, визнання її найвищою соціальною цінністю (Гуманізм)
- •14. Верховенство права: поняття, сутність, елементи.
- •15. Принцип поділу державної влади: природа, сутність, реалізація в Україні
- •16. Національний та народний суверенітет, їх співвідношення із державним суверенітетом.
- •17. Україна як демократична, соціальна, правова держава.
- •18. Україна як унітарна держава із республіканською формою правління.
- •19. Правовий режим воєнного стану: підстави та порядок запровадження, зміст.
- •20. Правовий режим надзвичайного стану: підстави та порядок запровадження, зміст
- •21. Державні символи як ознаки державного суверенітету України. Правове регулювання державних символів за Конституцією України.
- •22. Конституційні гарантії та правові засади функціонування державної мови в Україні.
- •23. Поняття громадянського суспільства, його зв’язок із конституційною державою.
- •24. Політичні партії: порядок утворення, конституційно-правовий статус, особливості припинення діяльності.
- •25. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань.
- •26. Принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина.
- •27. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •28. Набуття громадянства України: підстави та умови.
- •29. Способи припинення громадянства України.
- •30. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина та їх імплементація в Україні.
- •31. Особисті права та свободи людини: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •32. Політичні права та свободи особи: поняття, сутність, характерні риси, особливості реалізації.
- •33. Соціально-економічні та культурні права і свободи людини та громадянина: особливості реалізації.
- •34. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.
- •35. Конституційна система охорони та захисту прав та свобод людини і громадянина.
- •36. Правовий статус Уповноваженого вру з прав людини.
- •37. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •38. Конституційно-правовий статус біженців, іммігрантів, закордонних українців.
- •Поняття виборчої системи. Загальна характеристика видів виборчих систем.
- •Мажоритарна виборча система та її різновиди за законодавством України.
- •Пропорційна виборча система та її особливості за законодавством України.
- •Поняття та види референдумів. Акти, прийняті на референдумі, проблеми їх реалізації.
- •Всеукраїнський референдум, характерні риси, предмет, види. Правова характеристика Всеукраїнських рефереднумів 1991-2000 років.
- •Державна територія та державний кордон України. Територіальне верховенство держави.
- •Поняття державно-територіального устрою. Конституційні засади державно-територіального устрою.
- •Система адміністративно-територіального устрою України.
- •Поняття та види автономій. Конституційно-правова природа автономій Криму.
- •Правовий статус міст зі спеціальним статусом.
- •Президент України як глава держави. Місце Президента в системі органів державної влади.
- •Представницький мандат Президента України. Порядок обрання та вимоги до кандидата на поста Президента. Недоторканність Президента.
- •Конституційніпідстави припинення повноважень Президента України. Підстави та процедура імпічменту. Самоусунення Президента від виконання конституційних повноважень.
- •Допоміжна органи та установи при Президентові України. Адміністрація Президента України.
- •Функції та компетенція Президента України.
- •Верховна Рада України як парламент: виборний, представницький, колегіальний, періодично-змінний, законодавчий орган.
- •Структура вру
- •Загальна характеристика функцій парламенту. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади.
- •Компетенція Верховної Ради (56 пит).
- •Принципи структурування вру. Загальна характеристика структури вру.
- •Структура
- •Організаційна структура вру. Правовий статус Голови вру та його заступників.
- •60.Структурування вру за політичним критерієм.Правовий статус депутатських фракцій, коаліцій депутатських фракцій.Парламентська опозиція
- •61.Прововий статус комітетів вру
- •62.Тимчасові комісії вру:види, функції, порядок утворення
- •64.Конституційно-правовий статус народного депутала України:права та обов’язки народного депутата України, гарантії депутатської діяльності, депутатський індемнітет та імунітет.
- •65.Поняття та правова природа Уряду-кму№.Місце Уряду в системі органів державної влади.Порядок формування, склад і структура кму.
- •66.Функції та компетенція кму
- •67.Відповідальність кму.Резолюція недовіри Уряду
- •68.Конституційні засади судоустрою та статусу суддів в Україні
- •69.Вища Рада правосуддя:склад, поряок формування, компетенція
- •70.Місцеве самоврядування:поняття , принципи, система
- •71.Територіальна громада:поняття, види компетенція
- •72.Конституційно-правовий статус сільської(селищної, міської) ради.Виконавчі органи сільських(селищних, міських)рад .
- •73.Конституцйно-правовий статус сільського(селищного, міського0)голови
- •74.Конституційно-правовий статус районних та обласних рад.Делегування повноважень районними та обласними радами
- •75.Арк:конституційно-правовий статус,як статус як окупованої території
69.Вища Рада правосуддя:склад, поряок формування, компетенція
ЗУ «Про вищу раду правосуддя»
Стаття 5. Склад Вищої ради правосуддя
1. Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
2. Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.
3. Якщо Вища рада правосуддя може стати неповноважною через закінчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи, але в будь-якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення строку, на який такого члена Вищої ради правосуддя було обрано (призначено).
Про порядок формування дофіга, раджу глянути закон.немає сенсу все копіювати
Подання кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя документів для обрання (призначення)(куча документі декларація бла бла бла)
Прийом документів від кандидатів та інші підготовчі дії для обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя
З’їзд суддів України обирає членів Вищої ради правосуддя з числа суддів або суддів у відставці шляхом таємного голосування.
З’їзд адвокатів України обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.
Всеукраїнська конференція прокурорів обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.
З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування.
З’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з метою обрання членів Вищої ради правосуддя проводяться не пізніше ніж за два місяці до дня закінчення строку, на який було обрано (призначено) члена Вищої ради правосуддя.
Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої ради правосуддя має право виступити перед делегатами з’їзду або конференції до початку голосування. Рішенням з’їзду або конференції може бути встановлено розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів.
Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради правосуддя.
Верховна Рада України обирає членів Вищої ради правосуддя в порядку, встановленомуРегламентом Верховної Ради України.
Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги. Це дуже коротко!!!!!!!!!!)гляньте закон
КУ Стаття 131. В Україні діє Вища рада правосуддя, яка:
1) вносить подання про призначення судді на посаду;
2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;
5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;
6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;
9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя визначається законом.
Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
Строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.
Член Вищої ради правосуддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади (крім посади Голови Верховного Суду), виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.
Член Вищої ради правосуддя має належати до правничої професії та відповідати критерію політичної нейтральності.
Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги до члена Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п’ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.
Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
