40. Допоміжна органи та установи при Президентові України. Адміністрація Президента України.

Апарат Президента України – це сукупність консультативно-дорадчих та інших допоміжних органів і служб, створених при главі держави, куди входить і Адміністрація Президента України.

Вони не наділені державно-владними повноваженнями і не несуть конституційно-правової відповідальності, на відміну від глави держави.

За функціональ-

ною спрямованістю вони можуть мати консультативний, до-

радчий, координаційний, забезпечувальний та інший допоміж-

ний характер.

1. У сфері забезпечення національної безпеки і оборони України:

– Рада національної безпеки і оборони України;

– Рада з питань розвідки;

– Державна міжвідомча комісія з питань співробітництва України з НАТО;

– Національний інститут стратегічних досліджень.

2. У галузі державного управління і місцевого самоврядування:

– Координаційна рада з питань державної служби;

– Всеукраїнська політична консультативна рада;

– Національна Рада з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування;

– Фонд сприяння місцевому самоврядуванню;

– Комісія з питань адміністративно-територіального устрою;

3. У сфері економічної політики та соціального партнерства:

– Національна рада соціального партнерства;

– Координаційна рада з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні;

– Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні;

4. У сфері науково-технічної політики та культури:

– Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України;

– Рада з питань інформаційної політики;

– Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва;

– Рада з питань виставкової діяльності в Україні;

5. З окремих напрямів внутрішньої політики (соціальна сфера, права національних меншин, нагородна політика):

– Комісія зі сприяння розвитку громадського суспільства;

– Комісія державних нагород та геральдики;

– Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки;

– Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка;

– Координаційна Рада з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей;

– Громадська рада експертів із внутрішньополітичних питань;

– Національна рада з питань молодіжної політики;

– Рада представників громадських організацій національних меншин України;

– Рада представників кримськотатарського народу.

6. У сфері забезпечення законності та правопорядку:

– Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи;

– Комісія з питань реформування правоохоронних органів;

– Рада з питань реформування судової системи України;

– Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

– Комісія при Президентові у питаннях громадянства;

– Комісія при Президентові України у питаннях помилування;

– Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю та ін.

Процес по-

стійного збільшення числа допоміжних органів та штатів їхперсоналу несе реальну загрозу появи дублюючих ланок іфункцій, послаблення контролю за їх діяльністю і, як наслідок,зменшення ефективності діяльності і апарату, і глави держави.

Проте останнім часом в умовах реалізації адміністративноїреформи, яка торкнулася всього державного апарату, процесрозростання президентського апарату був призупинений —відбувся перегляд системи припрезидентських структур таскорочення чисельності службовців допоміжних органів. Водночас проблема упорядкування системи допоміжних органівзалишається вкрай актуальною.

Допоміжні органи (їх зараз близько 40), мають різні найменування – ради, комісії, комітети, палати, робочі групи та ін. Вони створюються і функціонують згідно з положеннями, які затверджуються указами Президента України, але статус Ради національної безпеки і оборони України і Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією і законами. Структура президентського апарату повинна бути безпосередньо обумовлена конституційною компетенцією глави держави, як цього вимагає Основний закон.

В юридичній літерату рі РНБО визначається як спеціалізований, міжвідомчий, колегіальний, постійно діючий, консультативно-дорадчий орган

у сфері національної безпеки.

Не менш важливу роль у державному механізмі відіграєПредставництво Президента України в Автономній РеспубліціКрим. Воно є єдиним органом апарату глави держави, що ство рений за територіальним принципом з метою сприяння вико нанню повноважень, покладених на главу держави в окремомурегіоні України.

Допоміжні органи громадського характеру утворюються зметою залучення висококваліфікованих фахівців, експертів, атакож видатних науковців, діячів, високоавторитетних осіб довироблення державної політики або окремих питань, проектівактів, забезпечення взаємозв'язку глави держави і громадян

ського суспільства при прийнятті відповідних рішень. Особи,які входять до складу таких органів, як правило, не є посадовими та службовими особами органів публічної влади і не одержу ють винагороду за участь у роботі таких структур. На таких засадах, зокрема, сформовані Громадська гуманітарна рада, Радавітчизняних та іноземних інвесторів, Комітет з Національної

премії України імені Тараса Шевченка, Комісія з питань попе-

редження катувань та ін.

У науковій літературі була висловлена думка щодо визна чення таких органів не як допоміжних державних органів, а якгромадських утворень при главі держави.

Вона обґрунтовуєтьсягромадськими засадами та безоплатністю роботи у складі цихорганів їх членів, відсутністю у них статусу публічних службов-

ців, а також тим, що метою формування цих структур є забезпечення врахування думки громадян, які користуються особливою повагою учасників тієї чи іншої сфери суспільногожиття, взаємозв'язку глави держави і суспільства при прийнят-ті відповідних рішень.

Допоміжні органи можуть мати як колегіальний, так і єди-ноначальний характер. Окремі колегіальні органи очолюютьсябезпосередньо Президентом України (Рада національної без-пеки і оборони України, Рада регіонів, Громадська гуманітарнарада, Комітет з економічних реформ, Рада вітчизняних та іно-земних інвесторів).

Керівники інших структур призначаються главою держави і

можуть здійснювати свої функціональні обов'язки як на гро-

мадських (голови Комісії з питань партнерства України з Ор-

ганізацією Північноатлантичного договору, Ради з питань

виставкової діяльності, Ради експертів з питань українсько-

російських відносин, Комісії з питань попередження катувань),

так і професійних засадах (Глава Адміністрації Президента

України, голови Комітету з Національної премії України імені

Тараса Шевченка, Державного фонду сприяння місцевому

самоврядуванню в Україні, Комісії зі зміцнення демократії та

утвердження верховенства права).

Відповідно до Указу Президента України від 25 лютого 2010 року № 265/2010 Секретаріат Президента України ліквідовано та утворено Адміністрацію Президента України.

ПОЛОЖЕННЯ про Адміністрацію Президента України

Адміністрація Президента України^[1] (неофіційно: Банкова) — постійно діючий орган, утворений Президентом України для здійснення його повноважень.

Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації. Основними завданнями Адміністрації є забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості.

Гранична чисельність працівників Адміністрації Президента України затверджена у кількості 416 штатних одиниць^[5].

Структура Адміністрації Президента України визначена такою^[5]:

• Глава Адміністрації Президента України

• два перші заступники Глави Адміністрації Президента України;

• заступники Глави Адміністрації Президента України;

• перший помічник Президента України, помічники, радники Президента України;

• Прес-секретар Президента України;

• уповноважені Президента України;

• Служба Президента України;

• Офіс Глави Адміністрації Президента України;

• Головний департамент реформування Адміністрації Президента України;

• Головний департамент з питань впровадження реформ;

• Головний департамент з питань національної безпеки та оборони;

• Департамент місцевого самоврядування та децентралізації;

• Департамент державних нагород;

• Департамент з питань громадянства;

• Приймальня Президента України;

• Департамент з питань помилування;

• Режимно-секретний департамент;

• Відділ забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою України;

• Відділ забезпечення зв'язків Президента України з Кабінетом Міністрів України;

• Відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини;

• Відділ представництва інтересів Президента України в судах.

Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі повноваження:

• здійснює аналіз політичних, економічних, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Україні і світі, готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави, спрямованої на забезпечення додержання Конституції України, прав і свобод дюдини і громадянина, державного суверенітету, територіальної цілісності України;

• бере участь в опрацюванні пропозицій щодо попередження та нейтралізації загроз національній безпеці України, здійснення Президентом України керівництва у сфері національної безпеки і оборони України, виконання ним повноважень Голови Ради національної безпеки і оборони України, контролю за реалізацією заходів у цій сфері, забезпечує здійснення повноважень у сфері контролю за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань;

• забезпечує підготовку проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, оприлюднює такі послання;

• забезпечує взаємодію Президента України з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян (у тому числі політичними партіями, професійними спілками), підприємствами, установами, іншими організаціями, сприяє підвищенню ефективності такої взаємодії;

• здійснює в установленому порядку експертизу прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України, готує пропозиції щодо підписання законів або застосування щодо них права вето;

• забезпечує планування діяльності Президента України;

• опрацьовує і подає на підпис Президентові України проекти указів, розпоряджень Президента України, інших документів;

• забезпечує підготовку проектів законів, що вносяться Президентом України до Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи; готує пропозиції щодо визначення Президентом України законопроектів як невідкладних для позачергового розгляду Верховною Радою України;

• забезпечує офіційне оприлюднення підписаних Президентом України законів України, а також указів і розпоряджень Президента України та багато інших повноважень, перелічених у Положенні про Адміністрацію Президента України.