40. Державна територія та державний кордон України. Територіальне верховенство держави.

Державна територія - це частина земної кулі, що належить певній державі на законних підставах, у межах якої вона здійснює суверенітет.

Державна територія включає в себе землі, внутрішні та прибережні територіальні води, разом з простором, розташованим нижче поверхні і над поверхнею землі і води. Державна територія країни може також включати острова й анклави землі.

Державна територія також розповсюджується на посольства, палуби кораблів і борти літаків. Події, які відбуваються там, з юридичного погляду, розглядаються так, ніби вони відбувалися на території держави (тобто під юрисдикцією держави).

Державна територія складається із сухопутної, водної і повітряної території, а також надр.

Сухопутною територією держави є вся суша в межах державних кордонів, острови й анклави незалежно від їхнього місцезнаходження.

Водна територія держави містить у собі водні простори, що знаходяться на сухопутній території й островах (озера, ріки, канали, водоймища), а також внутрішні води і територіальне море.

Повітряна територія держави являє собою стовп повітря визначеної висоти і включає весь повітряний простір над її сухопутною і водною територіями.

Надра — частина земної кори, розташована нижче грунтового прошарку і дна водойм, що простирається до глибин, технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню.

Острівні території,

Анклав — частина території однієї держави, оточена зі всіх боків сухопутною територією іншої держави і яка не має морського берега. Анклав складає невід'ємну частину території тієї держави, якій належить.

Під умовною (квазі) територією держави в міжнародному праві розуміють територію її дипломатичних представництв, розташованих у закордонних державах, територію торгових суден у відкритому морі, повітряних суден і космічних апаратів, що несуть прапор або знак якоїсь держави, підводні кабелі, трубопроводи, надводні споруди у відкритому морі (над шельфом).

ЗУ «Про державний кордон»

Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Визначення державного кордону і позначення його на картах називається делімітацією і здійснюється державами на підставі договорів та відповідно до вимог міжнародного права.

Встановлення делімітованого державного кордону на місцевості називається демаркацією і здійснюється спеціально створеними змішаними комісіями, до складу яких входять на рівних засадах представники суміжних держав.

З метою забезпечення цілісності державних кордонів і з огляду на взаємні інтереси прикордонні держави встановлюють прикордонний режим, що передбачає порядок охорони кордону, порядок пересування через кордон, регламентацію різноманітної діяльності у прикордонній зоні, процедури врегулювання спірних прикордонних питань та ін. Всі ці питання, звичайно, регулюються в законах, положеннях та інших правових актах, присвячених охороні державного кордону.

До складу території з міжнародним режимом входять простори (сухопутні, повітряні, водні, морські), що лежать за межами державної території і нікому не належать. Внаслідок цього вони перебувають у спільному користуванні всіх держав і на них поширюється дія спеціально сформульованих для них норм міжнародного права.

До таких просторів належать:

- води відкритого моря і повітряний простір над ним;

- глибоководні райони морського дна, що лежать за межами континентального шельфу в його юридичному розумінні;

- Антарктика;

- космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

Територіальне верховенство держави — принцип повноти державної влади у межах території відповідної держави. Ця влада здійснюється системою відповід. держ. органів, визначеною конституцією та законами. Вона поширюється на всіх фіз. і юрид. осіб, що перебувають на тер. державиви. Остання самостійно визначає свій адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення нац.-адм. одиниць.

Т. в. д. не виключає, якщо на це є згода держави, окр. винятків щодо дії її зак-ва стосовно певної категорії іноз. осіб на всій держ. території або в деяких її районах (регіонах). Така згода д-ви має бути виражена в її законах або укладених нею договорах міжнародних. У межах своєї території, якщо інше не передбачено міжнар. договором, д-ва може застосовувати всі, без винятку, передбачені її законами засоби влад, примусу щодо своїх гр-н та іноземців.

Територіальне верховенство держави є вужчим, ніж поняття «державний суверенітет», оскільки останнє означає не лише верховенство держ. влади на всій тер. країни, а й її незалежність у зовн. сфері. Принцип Т. в. д. закріплений у ст. 2 Конституції України. Відповідно до неї Україна є унітарною д-вою, її територія у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, а суверенітет д-ви поширюється на всю її територію.