- •1. Поняття та види джерел конституційного права. Джерела природного та позитивного права. Система джерел конституційного права.
- •1. Конституційні джерела:
- •2. Законодавчі джерела:
- •3.Підзаконні джерела конституційного права
- •2. Природа конституції. Основні положення доктрини установчої влади. Ку як акт установчої влади.
- •3. Сутність конституціоналізму. Конституційна держава.
- •4. Способи прийняття конституції. Парламентський спосіб прийняття конституції. Аналіз процедури прийняття Конституції України.
- •5. Процедура внесення змін до ку
- •6.Поняття та сутність правової охорони конституції
- •7. Конституційний контроль: поняття, зміст, моделі
- •8. Конституційний суд як спеціалізований орган конституційного контролю: завдання, функції, порядок формування, форми звернення до ксу
- •9.Компетенція ксу – пит..8
- •10. Акти ксу: види, порядок прийняття, набрання чинності, значення. Окрема думка.
- •11. Конституційний лад, поняття, сутність. Конституційний лад як устрій конституційної держави.
- •12. Засади конституційного ладу України: заг. Характеристика.
- •0. Гуманізм
- •8. Пріоритет загальнолюдських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •13. Принцип свободи людини, визнання її найвищою соціальною цінністю (Гуманізм)
- •14. Верховенство права: поняття, сутність, елементи.
- •15. Принцип поділу державної влади: природа, сутність, реалізація в Україні
- •16. Національний та народний суверенітет, їх співвідношення із державним суверенітетом.
- •17. Україна як демократична, соціальна, правова держава.
- •18. Україна як унітарна держава із республіканською формою правління.
- •19. Правовий режим воєнного стану: підстави та порядок запровадження, зміст.
- •20. Правовий режим надзвичайного стану: підстави та порядок запровадження, зміст
- •21. Державні символи як ознаки державного суверенітету України. Правове регулювання державних символів за Конституцією України.
- •22. Конституційні гарантії та правові засади функціонування державної мови в Україні.
- •23. Поняття громадянського суспільства, його зв’язок із конституційною державою.
- •24. Політичні партії: порядок утворення, конституційно-правовий статус, особливості припинення діяльності.
- •25. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань.
- •26. Принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина.
- •27. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •28. Набуття громадянства України: підстави та умови.
- •29. Способи припинення громадянства України.
- •30. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина та їх імплементація в Україні.
- •31. Особисті права та свободи людини: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •32. Політичні права та свободи особи: поняття, сутність, характерні риси, особливості реалізації.
- •33. Соціально-економічні та культурні права і свободи людини та громадянина: особливості реалізації.
- •34. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.
- •35. Конституційна система охорони та захисту прав та свобод людини і громадянина.
- •36. Правовий статус Уповноваженого вру з прав людини.
- •37. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •38. Конституційно-правовий статус біженців, іммігрантів, закордонних українців.
- •Поняття виборчої системи. Загальна характеристика видів виборчих систем.
- •Мажоритарна виборча система та її різновиди за законодавством України.
- •Пропорційна виборча система та її особливості за законодавством України.
- •Поняття та види референдумів. Акти, прийняті на референдумі, проблеми їх реалізації.
- •Всеукраїнський референдум, характерні риси, предмет, види. Правова характеристика Всеукраїнських рефереднумів 1991-2000 років.
- •Державна територія та державний кордон України. Територіальне верховенство держави.
- •Поняття державно-територіального устрою. Конституційні засади державно-територіального устрою.
- •Система адміністративно-територіального устрою України.
- •Поняття та види автономій. Конституційно-правова природа автономій Криму.
- •Правовий статус міст зі спеціальним статусом.
- •Президент України як глава держави. Місце Президента в системі органів державної влади.
- •Представницький мандат Президента України. Порядок обрання та вимоги до кандидата на поста Президента. Недоторканність Президента.
- •Конституційніпідстави припинення повноважень Президента України. Підстави та процедура імпічменту. Самоусунення Президента від виконання конституційних повноважень.
- •Допоміжна органи та установи при Президентові України. Адміністрація Президента України.
- •Функції та компетенція Президента України.
- •Верховна Рада України як парламент: виборний, представницький, колегіальний, періодично-змінний, законодавчий орган.
- •Структура вру
- •Загальна характеристика функцій парламенту. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади.
- •Компетенція Верховної Ради (56 пит).
- •Принципи структурування вру. Загальна характеристика структури вру.
- •Структура
- •Організаційна структура вру. Правовий статус Голови вру та його заступників.
- •60.Структурування вру за політичним критерієм.Правовий статус депутатських фракцій, коаліцій депутатських фракцій.Парламентська опозиція
- •61.Прововий статус комітетів вру
- •62.Тимчасові комісії вру:види, функції, порядок утворення
- •64.Конституційно-правовий статус народного депутала України:права та обов’язки народного депутата України, гарантії депутатської діяльності, депутатський індемнітет та імунітет.
- •65.Поняття та правова природа Уряду-кму№.Місце Уряду в системі органів державної влади.Порядок формування, склад і структура кму.
- •66.Функції та компетенція кму
- •67.Відповідальність кму.Резолюція недовіри Уряду
- •68.Конституційні засади судоустрою та статусу суддів в Україні
- •69.Вища Рада правосуддя:склад, поряок формування, компетенція
- •70.Місцеве самоврядування:поняття , принципи, система
- •71.Територіальна громада:поняття, види компетенція
- •72.Конституційно-правовий статус сільської(селищної, міської) ради.Виконавчі органи сільських(селищних, міських)рад .
- •73.Конституцйно-правовий статус сільського(селищного, міського0)голови
- •74.Конституційно-правовий статус районних та обласних рад.Делегування повноважень районними та обласними радами
- •75.Арк:конституційно-правовий статус,як статус як окупованої території
17. Україна як демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Україна - демократична держава
Демократія (від грецьк. demos -народ, kratos - влада) - це народовладдя, що виходить з організації і функціонування державної влади, форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу єдиним джерелом влади, який здійснює реальне управління суспільними і державними справами.
Ознаки України як демократичної держави:
1) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5 Конституції України);
2) державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України);
3) місцеве самоврядування визнається і гарантується (ст. 7 Конституції України);
4) громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 1 ст. 36 Конституції України). Правовий статус громадських об'єднань, що діють у державі, визначають закони України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року, "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року;
5) громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 38 Конституції України);
6) громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 39 Конституції України);
7) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України);
8) вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення (ст. 71 Конституції України);
9) народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних (ч. 4 ст. 124 Конституції України).
Крім того, демократичність Української держави проявляється у республіканській формі державного правління, що дає можливість громадянам обирати главу держави, парламент, органи місцевого самоврядування.
Україна - соціальна держава
Рішення КСУ у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1 КУ 2012р.:
В аспекті конституційного подання положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв’язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов’язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Соціальна держава - це та держава, яка прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі - приблизно однакових шансів, можливостей самореалізації особистості1. Визнано, що держава є багатою за умови наявності середнього класу, який становить понад 60% від усього населення держави. Добробут держави створюють не ті кошти, які вона щорічно надає чиновникам, а ті, котрі вона щорічно залишає в кишенях громадян . Ознаки України як соціальної держави:
1) людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. З Конституції України);
2) забезпечується необхідний прожитковий мінімум для людини, індивіда. Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродуктових товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особи .
Прожитковий мінімум вираховується на одну особу залежно від основних соціальних груп населення (діти-інваліди, пенсіонери та ін.). Розмір прожиткового мінімуму встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України до початку розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік. В Україні прожитковий мінімум затверджується законом;
3) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. З ст. 46 Конституції України);
4) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості встановлюються законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України);
5) громадянам України гарантується право на матеріальне забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності, на допомогу у разі народження дитини, її догляду та ін.;
6) створюються спеціальні державні заклади по догляду за непрацездатними особами - територіальні центри соціального обслуговування населення, будинки-інтернати для самотніх і престарілих громадян, дитячі будинки та ін.;
7) конституційні норми та закони України в частині регламентації соціального захисту людини відповідають міжнародним правовим актам, наприклад, Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права та ін.
Характеристика держави як соціальної передбачає широкий спектр обов'язків держави перед людиною, зокрема держава повинна забезпечити:
* розвиток соціально орієнтованої економіки;
* реалізацію права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Держава повинна створювати робочі місця з гарантованою мінімальною оплатою праці;
* право на страйк для захисту своїх .економічних і соціальних інтересів;
* право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
* недоторканність житла та ін.
Україна є правова держава.
Правовою називають державу, в якій забезпечене верховенство права, а діяльність держави, її органів і посадових осіб реалізується на основі й у межах, визначених правом; в якій не тільки особа відповідає перед державою за всі свої дії, але й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки. Правова держава є визначальним і найбільш змістовним елементом панівного в сучасних розвинутих країнах типу державності. Правова держава являє собою організацію політичної влади, що заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, верховенства права, взаємній відповідальності особи і держави. Правова держава:
-закріплює в Конституції принцип верховенства права;
-на конституційному рівні забезпечує обов´язковість створення ефективного механізму практичної охорони і захисту прав і свобод людини та громадянина, їх гарантування;
-забезпечує реалізацію в державі принципів розподілу влад, взаємної відповідальності держави і людини, забезпечення суспілшьного і правового порядку в країні;
-здійснює міжнародну політику відповідно до правил, що закріплені в міжнародних актах та ратифікованих нею;
-реалізує інші функції в межах діючого права.
