38. Розробити алгоритм підготовки та проведення науково — дослідної роботи.

1 етап Визначення проблеми ( вибір теми дослідження)

1.1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості;

1.2.вибір об'єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження

2 етап Опрацювання літератури ( ознайомлення з існуючими дослідженнями за обраною темою)

2.1.Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження;

2.2.вибір напрямів дослідження з огляду на його мету

3 етап Формування гіпотез (з'ясування того, що буде перевірятися)

3.1.Відпрацювання гіпотез й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання

4 етап Вибір методу дослідження (вибір одного чи кількох методів дослідження /експеримент, опитування, спостереження, використання існуючих джерел/)

4.1 Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети

5 етап Проведення дослідження (збір даних, занотовування інформації)

5.1.Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження

6 етап Інтерпретація результатів (оцінка значення накопичених даних)

6.1.Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і формування додатків.

7 етап Оприлюднення результатів дослідження (оцінка їх значущості, співставлення їх з попередніми результатами)

7.1.Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.

39. Розробити алгоритм підготовки та проведення форми виховної роботи в студентській групі Форми виховної роботи

У вихованні студентів, розвитку їх творчих здібностей, формуванні необхідних майбутньому фахівцеві якостей важлива роль належить спеціально організованій позааудиторній виховній роботі. Форми її організації у вищому навчальному закладі можуть бути масові, групові та індивідуальні.

Розглянемо алгоритм підготовки та проведення виховного заходу в академічній групі студентів

1.Психолого-педагогічний аналіз обстановки в групі, необхідність проведення заходу та формулювання його мети.

2.Планування заходу.

3. Організація виховного впливу на групу (особистість).

4. Безпосередній вплив на академічну групу (особистість).

5. Проведення виховного заходу.

6. Аналіз виховного заходу.

Процес підготовки:

1. Спрямовуюча роль куратора групи у ході підготовки заходу.

2. Визначити роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу.

3. Забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості;

4. Організація діяльності студентів: уточнення обов'язків і повноважень кожного студента та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

Основні вимоги до проведення виховного заходу

• Чітка назва заходу та розуміння куратором його мети.

• Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.

• Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.

• Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з урахуванням основних принципів організації виховного процесу.

• Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.

• Гнучкість та широта "виховного маневру".

• Різноманітність і творчий характер діяльності студентів.

• Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами виховної та навчальної роботи зі студентами.

61. Дати характеристику теорії мотивації а.Маслоу

Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру з 5 рівнів.

У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильною.

• Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.

• Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).

• Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.

• Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.

• Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами.

Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85%, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10%. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.

Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов'язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з'являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.