Лекція 3 Бібліографічний опис документів під заголовком План

1. Заголовок бібліографічного запису документів. Загальні положення.

2. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім’я особи.

3. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить назву організації (ім’я колективного автора).

4. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить уніфіковану назву.

5. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву.

1. Заголовок бібліографічного запису документів. Загальні положення.

Правила формулювання заголовків регламентовані міждержавним стандартом ГОСТ 7.80–2000 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги і правила складання». Заголовок бібліографічного запису визначають як елемент бібліографічного запису, який містить ім’я особи (заголовок індивідуального автора) або назву організації (заголовок колективного автора), чи позначення виду документа (заголовок форми), або уніфікований заголовок, а також інші відомості, що розташовані перед бібліографічним описом та які використовують для упорядкування бібліографічних записів. Джерелом відомостей щодо заголовка є документ, на який складають бібліографічний запис.

Для уточнення наявних чи отримання додаткових відомостей використовують довідкові видання, бібліографічні посібники та інші джерела інформації поза документом. Заголовок складають з однотипно сформульованої основної частини, яку за потреби доповнюють уточнюючими відомостями — ідентифікаційними ознаками. Такими ознаками можуть бути дати, спеціальність, титул, сан, номер, назва місцевості тощо. Ідентифікуючі ознаки наводять у круглих дужках, а номери і дати зазначають арабськими цифрами.

Основна частина заголовка може містити: ім’я особи, назву організації, уніфіковану назву, позначення документа, географічну назву тощо. Заголовок може бути складений як мовою бібліографічного запису, так і у транскрипції або транслітерації. При складанні заголовка застосовують норми сучасної орфографії. Відомості наводять у називному відмінку, а наприкінці заголовка ставлять крапку.

У заголовку можуть бути подані також й інші відомості, наприклад, предметні рубрики, класифікаційні індекси, прізвище автора і назва твору — залежно від конкретних цілей певного документно-інформаційного масиву.

За характером відомостей про документ чи його складову частину розрізняють такі основні види заголовків бібліографічного запису:

- заголовок, що містить ім’я особи;

- заголовок, що містить назву організації;

- заголовок, що містить уніфіковану назву;

- заголовок, що містить позначення документа;

- заголовок, що містить географічну назву.

2. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім’я особи.

Ім’я особи у бібліографічному описі — це умовне поняття, яке включає прізвище, ініціали або ім’я по батькові, псевдонім, особисте ім’я або прізвисько, яке розглядають як прізвище. Воно є поданим за певними правилами ім’ям особи, яка несе інтелектуальну або іншу відповідальність за документ, або особа, відомості про яку вміщені у документі. У заголовку можуть бути наведені імена авторів, укладачів, збирачів; авторів запису та літературної обробки, переробки, коментарів, передмов, вступних статей тощо; редакторів, перекладачів, художників, фотографів.

Автора, який зробив найбільший внесок до інтелектуального та художнього складу документа і є виокремленим серед інших авторів словесно або поліграфічними засобами, називають основним автором. Співавтор — це особа або організація, яка створила твір у співавторстві з іншими особами або організаціями. Автор може підписати твір своїм ім’ям, псевдонімом (вигаданим ім’ям), криптонімом (псевдонімом, у якому ім’я автора замінено ініціалами, скороченим прізвищем чи будь-яким знаком) або опублікувати документ, не зазначивши свого імені (анонімний автор). Ім’я особи або найменування організації, яке найбільш часто зустрічається у виданнях певної особи чи організації, а також у довідкових виданнях, називають домінуючим іменем.

Заголовок застосовують при складанні бібліографічного опису на документи одного, двох та трьох авторів. Якщо авторів чотири або більше, то заголовок не застосовують, а виконують бібліографічний опис за назвою. У заголовку наводять ім’я одного автора (повністю, або прізвище та ініціали). Після прізвища ставлять знак «кома». За наявності двох чи трьох авторів зазначають ім’я першого автора або ім’я автора, яке виокремлено поліграфічними засобами: кольором, шрифтом тощо. Прізвища другого, третього авторів зазначають у відомостях про відповідальність.

Наприклад:

У документі: У заголовку:

Т. Шевченко Шевченко, Тарас Григорович

Т. С. Петренко, В. П. Перетятько Петренко, Тамара Семенівна

або

Петренко Т. С.

М. Ф. Середа, Б. А. Штерн, Середа, М. Ф.

Д. А. Янів

Як імена у заголовку бібліографічного опису застосовують: прізвище; прізвище з ініціалами; прізвище з повним особистим іменем (іменами); прізвище з повним особистим іменем та ім’ям по батькові; псевдонім; особисте ім’я; особисте ім’я й прізвище; особисте ім’я й прізвисько; особисте ім’я з порядковим числівником та другим ім’ям, прізвищем чи прізвиськом. Прізвище наводять на початку заголовка та, як правило, відокремлюють від імені (імен), та імені по батькові, ініціалів «комою».

За наявності у документі прізвища, яке об’єднує двох чи трьох осіб, у заголовку наводять прізвище однієї особи, як правило, першої. Наприклад:

У документі: У заголовку:

Брати Вайнери Вайнер, Аркадій Олександрович

Ілля Ільф та Євген Петров Ільф, Ілля

Псевдоніми, у тому числі колективні, наводять у заголовку за правилами, що прийняті для реальних імен. Наприклад:

Ахматова, Анна Андріївна (Реальне ім’я авторки — Горенко Анна Андріївна)

Прутков, Козьма

Санд, Жорж

У заголовку, що містить ім’я особи, як ідентифікаційну ознаку можуть застосовувати дати життя особи, слова «батько», «мати», «син», «дочка», «старший», «молодший», титул, сан тощо. У заголовку може бути зазначено кілька ідентифікаційних ознак, які відокремлюються одна від одної крапкою з комою (;). Дати життя осіб поділяють знаком тире (–). Якщо одна з дат відсутня, замість неї залишають пробіл. Наприклад:

Іларіон (митрополит)

Дюма, Олександр (батько)

Дюма, Олександр (син)

Катерина ІІ (імператриця)

Іоанн Павло ІІ (папа; 1920–2005)

Відомості про спеціальність, вчений ступінь, звання, посаду, належність особи до тієї чи іншої громадської або політичної організації, а також почесні титули перед прізвищем зазначають у заголовку опису лише у тому разі, якщо інші відомості про особу не знайдені.

Ім’я автора у виданні може бути подано у граматичному зв’язку з іншими елементами бібліографічного опису. У цьому разі його виділяють і наводять у заголовку у називному відмінку. Наприклад:

У документі: У заголовку:

Вірші Сергія Єсеніна Єсенін, Сергій Олександрович

Повний бібліографічний опис документа під ім’ям індивідуального автора виконується відповідно до ГОСТу 7.1–2003. Першим елементом опису є заголовок, у якому зазначають прізвище індивідуального автора. Подаємо приклади бібліографічних записів книг одного, двох і трьох авторів.

Книги одного автора

Гуцало, Є. П. Ментальність орди [Текст] : статті / Є. П. Гуцало; відп. за вип. В. Клічак; худож. О. Ніколаєць. — К. : Вид. центр «Просвіта», 1996. — 175 с. ; 20 см. — 2000 пр. — ISBN 5–7707–8339–9 : б. ц.

Заборовський, В. П. Основи маркетингу [Текст] : конспект лекцій / В. П. Заборовський; М-во аграр. політики України, Поділь. держ. аграр.-техн. акад. — Кам’янець-Поділь. : Вид.-полігр. фірма «Абетка», 2002. — 145 с. : ілюстр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 125–127. — 100 пр. — ISBN 966–682–073–1 : б. ц.

Зайцев, Г. А. Сосна обыкновенная и нефтехимическое загрязнение [Текст] : дендроэкологическая характеристика, адаптивный потенциал и использование / Г. А. Зайцев, А. Ю. Кулагин; Рос. АН, Уфим. науч. центр, Ин-т биологии, Акад. наук Респ. Башкортостан, Отд-ние биолог. наук. — М. ; Уфа : Наука : Гилем, 2006. — 121 с. : ил. — Библиогр.: с. 91–115. — 500 экз. — ISBN 5–02–034616–0 : б. ц.

Книги двох авторів

Горбаченко, Т. Г. Етно-конфесійна специфіка становлення християнської писемної культури [Текст] : монографія / Т. Г. Горбаченко, С. М. Піддубна; за ред. докт. філософ. наук, проф. Т. Г. Горбаченко. — К., 2002. — 253 с. ; 22 см. — Бібліогр.: с. 247–252. — 3000 пр. — ISBN 5–7107–2749–0 (в опр.) : б. ц.

Єришев, А. О. Логіка = Logic [Текст] : курс лекцій / А. О. Єришев, М. П. Лукашевич; рец.: В. Т. Циба; МАУП. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К. : МАУП, 1999. — 128 с. : ілюстр. ; 22 см. — Бібліогр. в кінці лекцій. — 5000 пр. — ISBN 966–7312–67–4 : б. ц.

Книги трьох авторів

Горбаченко, Т. Г. Теорія та історія релігійного мистецтва [Текст] : навч.-методич. посіб. / Т. Г. Горбаченко, В. І. Лубський, Н. Ю. Фатюшина ; за ред. докт. філософ. наук, проф. В. І. Лубського ; рец.: М. М. Закович, П. М. Кралюк. — К. : Укрпапір, 2003. — 220 [3] с. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 207–219 (146 назв). — 500 пр. — ISBN 5–93437–056–1 : б. ц.

Березненко, М. П. Метрологія: історія та сьогодення [Текст] : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / М. П. Березненко, Д. В. Головко, Н. Г. Савчук; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. — К. : КНТД, 2002. — 174 с. : ілюстр., табл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 173. — 100 пр. — ISBN 5–7763–1255–2 : 4 грн 40 к.