- •1. Конституційне право як галузь права.
- •2. Особливості конституційно-правових норм та інститутів.
- •3. Конституційно-правові відносини та їх суб’єкти.
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •4. Конституційно-правова (конституційна) відповідальність.
- •5. Джерела конституційного права.
- •6. Конституція: поняття, форма та види.
- •7. Структура Конституції України 28 червня 1996.
- •8. Підготовка, прийняття і внесення змін до Конституції України 1996.
- •9. Конституційність та легітимність: співвідношення понять.
- •10. Конституційний контроль і його форми.
- •12. Ідея конституціоналізму в Україні до лютневої революції 1917р.
- •13. Конституційний процес в Україні за доби Центральної Ради. Основні положення Конституції унр 1918р.
- •14. Конституційні акти періоду Гетьманату та Директорії.
- •15. Конституційні акти Зхідноукраїнської Народної республіки.
- •16. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Загальна характеристика.
- •17. Основні засади конституційного лду України.
- •18. Ознаки державного суверенітету в Конституційному прві України.
- •19. Конституційні основи суспільного ладу в Україні.
- •20.Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •21. Права людини та їх захист у міжнародному праві.
- •22.Природні та позитивні права людини і громадянина.
- •23.Політичні права громадян України.
- •24.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні
- •25.Функції та повноваження політичних партій в Україні
- •27.Організаційні та фінансові основи діяльності політичних партій
- •28. Підстави припинення діяльності політичних партій в Україні
- •29.Соціально-економічні права громадян Україні
- •30.Культурні (гуманітарні) права громадян України
- •32.Конституційні обовязки громадян.
- •33. Конституційно-правовий статус державної мови України.
- •34. Статус державної мови і мов національних меншин, що проживають в Україні.
- •35. Поняття безпосередньої демократії та форми її здійснення.
- •36. Сутність поняття «політичні вибори». Основні принципи функціонування виборчих систем.
- •37. Типи виборчих систем.
- •38. Вибори народних депутатів України. Основні етапи проведення виборів народних депутатів України.
- •39. Висуненя і реєстрація кандидатів в народні депутати України.
- •40. Формування виборчих округів, комісій та дільниць.
- •52. Принципи громадянства України.
- •53. Набуття громадянства України.
- •54. Припинення громадянства України.
- •55. Проблема подвійного громадянства й шляхи її вирішення відповідно до міжнародного права.
- •56. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України.
- •57. Конституційно-правовий статус іноземців та біженців в Україні.
- •58. Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган держави.
- •59. Конституційний склад і структура Верховної ради України.
- •60. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •71. Конституційно-правовий статус Президента України
- •72. Функції і повноваження Президента України
- •73 Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •74. Конституційно-правовий статус координаційних та дорадчих органів при Президенті України
- •75. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади в державі: склад, формування, функції та повноваження (ст. 113—116)
- •76. Центральні органи виконавчої влади їх конституційно-правовий статус та структура.
- •77 Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •79 Конституційно-правовий статус Кабінету міністрів України в контексті політичної реформи
- •80 Конституційна юстиція: поняття, основні ознаки та функції
- •Конституційна юстиція в механізмі легітимації державної влади.
- •Конституційний Суд України як вищий орган конституційної юрисдикції в Україні: порядок формування, склад та структура.
- •Функції та повноваження Конституційного Суду України.
- •Порядок діяльності та процедура розгляду справ ксу.
- •Основні засади здійснення правосуддя в Україні
- •Конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя.
- •Повноваження і акти органів прокуратури.
- •Місцеве самоврядування: поняття, система, правові основи.
- •Територіальна громада - первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •90. Органи, посадові особи місцевого самоврядування
- •91. Контитуційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні.
- •92. Конституція України про територіальний устрій України.
- •93. Адміністративна реформа: зміст,принципи, етапи проведення.
- •94. Правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Спеціальний статус міст Києва та Севастополя.
- •95. Конституційно правовий статус арк Крим (питання неоднозначне тому даю 2 відповіді)
- •96. Конституційно-правовий статус органів арк Крим (дивитись також відповідь до питання 95)
- •97. Конституційно-правовий статус громадянського суспільства в Україні.
- •98. Конституційно-правивй статус взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів влади.
8. Підготовка, прийняття і внесення змін до Конституції України 1996.
Процедура внесення змін до Конституції України регулюється розділом XIII Конституції «Внесення змін до Конституції України» і включає такі основні положення:
1. Не може бути прийнято рішення про зміну Конституції, якщо дані зміни ліквідовують або обмежують права і свободи громадян або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності України чи порушення її територіальної цілісності.
2. Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
3. Найважливіші конституційні інститути (основи конституційного ладу, основи виборчої системи, процедура внесення змін до Конституції), які регламентуються розділом І «Загальні засади», розділом III «Вибори. Референдуми», розділом XIII «Внесення змін до Конституції України») можуть бути змінені лише в такому порядку:
-проект внесення змін до цих розділів вносить Президент або не менше 2/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (тобто 300 народних депутатів);
-за проект повинні проголосувати не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради;
-дане рішення повинно бути підтверджене на Всеукраїнському референдумі.
4. Інші розділи Конституції можуть бути змінені в такому порядку:
-законопроект про внесення змін подається до Верховної Ради не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;
-законопроект повинен бути попередньо обговорений і схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, що не виключає можливості внесення в подальшому змін і доповнень до законопроекту;
-схвалений простою більшістю законопроект може бути прийнятий тільки на наступній черговій сесії парламенту, при умові, що за нього проголосують не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради.
5. Повторний розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції, що розглядався Верховною Радою і був відхилений, може відбутися лише через рік з дня прийняття рішення щодо нього.
6. Верховна Рада не може двічі змінювати одні й ті ж положення Конституції протягом строку своїх повноважень.
7. Конституційний суд робить висновки про конституційність будь-якого законопроекту про внесення змін до Конституції перед тим, як цей законопроект розглядається Верховною Радою.
9. Конституційність та легітимність: співвідношення понять.
«Конституційність і «легітимність» -- дві правові категорії, які пов’язані з публчічною владою. Хоча кожна з них характеризує різні сторони діяльності державної влади, між ними існує тісний взаємозв’язок.Так під конституційністю слід розуміти відповідність суспільних відносин, актів і дій органів державної влади основному закону --- конституції, яка має вищу юридичну силу. Поняття «конституційності» використовується чк для оцінки політичного режиму в цілому, так і для оцінки діяльності окремих органів держави. Конституційність передбачає встановлення, визнання і підтримку чинної влади основним законом, її опору на конституцію та закони держави. Конституційність, як випливає з визначення, вказує, перш за все на формально --- юридичну сторону функціонування державної влади і є основою її легальності.
Натомість легітимність слід розлядти як відповідність структур , інститутів, актів державної влади уявленню суспільства про справедливість, законність та доцільність цієї влади. В порівнянні з «конституційністю», «легітимність» є більш складне правове поняття, яке вказує на змістовну сторону державної влади, хоча і не заперечує значимість формально --- юридичної, оскільки законність є складовою легітимності. Легітимація державної влди, тобто процедура , на основі якої забезпечується легітимність, зв’язана не з виданням закону, прийняттям конституції, а з комплексом переживань і внутрішніх установок людей з уявленнями різних верств населення про дотримання державною владою, її органами норм соціальної справедливості, прав людини, їх захистом.