81. Основні засади здійснення правосуддя в Україні

Принципи правосуддя — це закріплені в Конституції Укра­їни і законах основоположні правові ідеї, які визначають ор­ганізацію і діяльність судової влади.

Принципи– основні ідеї, базові положення, керівні засади, що вказують на шляхи, способи регулювання суспільних відносин державою. За підставі принципів права приймаються норми, які їх конкретизують і за допомогою цих норм вони опосередковано стають регуляторами суспільних відносин.

Характеристика засад (принципів) судочинства, що закріплені в Конституції України, ЗУ “Про судоустрій“, та галузевих процесуальних законах:

Основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) забезпечення доведеності вини;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;

5) забезпечення обвинуваченому права на захист;

6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

7) розумні строки розгляду справи судом;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

9) обов’язковість судового рішення.

+ законність

+ здійснення правосуддя виключно судами

+ державна ( національна) мова судочинства

+ всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи

+ колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;

+ безпосередність та усність судового процесу.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

81. Конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом держ. влади та суддівського врядування, який діє в Укр. на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і ЗУ, а також проф. етики в діяльності суддів і прокурорів.

Вища рада правосуддя є юр. особою, видатки на її утримання визначаються окремим рядком у Держ.бюджеті.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Ради визначаються Конституцією, ЗУ «Про Вищу раду юстиції» та "Про судоустрій і статус суддів".

Вища рада правосуддя (щось схоже на Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури):

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;

9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

10) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;

11) ухвалює рішення про припинення відставки судді;

12) погоджує кількість суддів у суді;

13) затверджує Положення про Єдину судову автоматизовану систему, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади держ. службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень тощо;

14) надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів;

15) здійснює функції головного розпорядника коштів Держ. бюджету щодо фінансового забезпечення своєї діяльності;

Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10-ьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, 2-х - призначає Президент, 2-х - обирає ВРУ, 2-х - обирає з’їзд адвокатів Укр., 2-х - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, 2-х - обирає з’їзд представників юридичних ВНЗ та наукових установ.

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Строк повноважень членів Ради – 4 роки, не більше двох строків підряд.

Член Ради не може належати до політ. партій, профспілок, брати участь у будь-якій політ. діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади (крім посади Голови Верховного Суду), крім наукової, викладацької чи творчої.

Має належати до правничої професії та відповідати критерію політичної нейтральності.

Рада набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше 15 її членів, серед яких більшість становлять судді.

Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.