III. За формою:

1) правовідносини у власному розумінні, які характеризуються тим, що в них чітко визначені права та обов'язки суб'єктів і кожен суб'єкт здійснює свої права та обов'язки особисто;

2) правові стани, які характеризуються тим, що права та обов'язки суб'єктів мають менш визначений характер. Вони встановлюються правовими нормами, на підставі яких складаються інші правові відносини (наприклад, стан громадянства);

IV. За часом дії:

1) строкові правовідносини - це більшість конституційно-правових відносин; вони діють протягом чіткого, встановленого в нормі строку (наприклад, правовідносини, що виникають під час виборчої кампанії, проведення референдуму тощо);

2) безстрокові правовідносини - це правовідносини, необмежені в часі, які, однак, можуть припинити своє існування за певних умов (наприклад, смерть громадянина припиняє всі відносини з приводу його громадянства). До безстрокових належать усі відносини, що за формою є правовими етапами, відносини, пов'язані із забезпеченням державою основних прав і свобод громадян тощо.

Існують і інші критерії класифікації конституційних правовідносин: за суб'єктами, за юридичними фактами тощо.

Суб'єкти конституційно-правових відносин - це їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несуть відповідні юридичні обов'язки або своєю правоздатністю породжують певні правові стани1. Зазначене поняття потрібно відрізняти від поняття "суб'єкт конституційного права", під яким розуміють установленого конституційними нормами носія, який може мати юридичні права і нести відповідні обов'язки2.

Характерна особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає в тому, що вони мають різні права та обов'язки, тобто різну за змістом конституційну правоздатність.

Усіх суб'єктів конституційно-правових відносин поділяють на індивідуальні та колективні (комплексні).

Найбільш поширеними видами суб'єктів конституційно-правових відносин є:

1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);

2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення, зокрема парламентська більшість та парламентська опозиція, депутатські фракції, комітети тощо; депутати, службові та посадові особи;

3) політичні партії, громадські організації та блоки;

4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи і організації;

7) органи самоорганізації населення;

8) ЗМІ тощо.

Змістом конституційно-правових відносин є соціальна поведінка (діяльність) суб'єктів конституційного права, що забезпечується і спрямовується державою шляхом визначення їх суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

4. Конституційно-правова (конституційна) відповідальність.

Конституційно-правова відповідальність — це вид соціальної та юридичної відповідальності, який існує у сфері консти­туційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права, характеризується специфічним колом суб'єктів, механізмом реалізації та санкціями й полягає у примусовому застосуванні заходів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), виступає найважливішою гарантією реалізації й захисту Конституції.

Насамперед йдеться про дуалістичність оцінки конституційно-правової відповідальності. Її традиційно прийнято розглядати в позитивному (проспективному, або заохочувальному) та негативному (ре­троспективному, або охоронному) аспектах.

Негативна (ретроспективна) конституційно-правова відповідаль­ність передбачає виникнення суспільних відносин, які є негативною реакцією з боку держави на вже вчинене конституційне правопорушення, та полягає в тому, що суб'єкт цього правопорушення зазнає визначеної санкціями особистої та майнової шкоди. Тобто в такому аспекті конституційно-правова відповідальність спрямовується в ретроспективному плані — конституційно-правова відповідальність як вид суспільних відносин виникає після іншого виду суспільних відно­син — конституційного правопорушення і є реакцією держави на це правопорушення.

Під позитивною конституційно-правовою відповідальністю слід розуміти позитивне діяння суб'єкта конституційно-правових відносин, наслідки якого перевищують вимоги конституційно-правових приписів і заохочуються державою в межах і формах, передбачених чинним законодавством.

Конституційно-правовій відповідальності властиві загальні та особливі ознаки, що визначають особливості її правової природи.

За­гальні ознаки конституційно-правової відповідальності:

конституційно-правова відповідальність є видом со­ціальної відповідальності;

конституційно-правова відповідальність має позитивне (проспективне) і негативне (ретроспективне) значення;

конституційно-правова відповідальність є наслідком конституційного делікту;

конституційно-правова відповідальність є інститутом відповідної галузі права тощо.

До особливих ознак конституційно-правової відповідальності слід відносити ті кваліфікуючі особливості цього виду юридичної відповідальності, що вирізняють її від інших самостійних видів юри­дичної відповідальності:

- конституційно-правова відповідальність має конституюючий (системоутворюючий) характер, тобто конституційно-право­ва відповідальність визначає загальні принципи для інших видів юри­дичної відповідальності.

-конституційно-правова відповідальність через особли­вості предмета конституційно-правового регулювання має чітко виявлений політичний характер, оскільки відповідальність настає за порушення суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням влади в державі.

-конституційно-правова відповідальність передбачає конституційні санкції як міру юридичної відповідальності.

-специфічність підстав конституційно-правової відповідальності: підставою ретроспективної відповідальності є юридичний факт конституційного делікту, а проспективної — юридичний факт набуття статусу суб'єкта конституційно-правової відповідаль­ності.

-особливе коло суб'єктів конституційно-правової відпо­відальності, що є вужчим за коло суб'єктів конституційного права. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути виключно орган публічної влади або його посадова особа (об'єднання громадян, державні органи й органи місцевого самоврядування).

-конституційно-правова відповідальність є важливим елементом механізму правового захисту і охорони Конституції Ук­раїни та чинного конституційного законодавства.

Критерії конституційно-правової відповідальності:

1) джерела;

2) інститути конституційного права;

3) суб'єкти відповідальності;

4) підстави відповідальності;

5) інстанщї, тобто перед ким встановлено відповідальність;

6) органи, що розглядають справи про конституційно-правову відповідальність і виносять відповідні рішення;

7) види конституційних правопорушень;

8) форми контролю, що містяться в нормах конституційного права;

9) види санкцій за конституційні правопорушення.

Джерелами конституційно-правової відповідальності можуть бути підзаконні нормативно-правові акти.