- •1. Конституційне право як галузь права.
- •2. Особливості конституційно-правових норм та інститутів.
- •3. Конституційно-правові відносини та їх суб’єкти.
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •4. Конституційно-правова (конституційна) відповідальність.
- •5. Джерела конституційного права.
- •6. Конституція: поняття, форма та види.
- •7. Структура Конституції України 28 червня 1996.
- •8. Підготовка, прийняття і внесення змін до Конституції України 1996.
- •9. Конституційність та легітимність: співвідношення понять.
- •10. Конституційний контроль і його форми.
- •12. Ідея конституціоналізму в Україні до лютневої революції 1917р.
- •13. Конституційний процес в Україні за доби Центральної Ради. Основні положення Конституції унр 1918р.
- •14. Конституційні акти періоду Гетьманату та Директорії.
- •15. Конституційні акти Зхідноукраїнської Народної республіки.
- •16. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Загальна характеристика.
- •17. Основні засади конституційного лду України.
- •18. Ознаки державного суверенітету в Конституційному прві України.
- •19. Конституційні основи суспільного ладу в Україні.
- •20.Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •21. Права людини та їх захист у міжнародному праві.
- •22.Природні та позитивні права людини і громадянина.
- •23.Політичні права громадян України.
- •24.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні
- •25.Функції та повноваження політичних партій в Україні
- •27.Організаційні та фінансові основи діяльності політичних партій
- •28. Підстави припинення діяльності політичних партій в Україні
- •29.Соціально-економічні права громадян Україні
- •30.Культурні (гуманітарні) права громадян України
- •32.Конституційні обовязки громадян.
- •33. Конституційно-правовий статус державної мови України.
- •34. Статус державної мови і мов національних меншин, що проживають в Україні.
- •35. Поняття безпосередньої демократії та форми її здійснення.
- •36. Сутність поняття «політичні вибори». Основні принципи функціонування виборчих систем.
- •37. Типи виборчих систем.
- •38. Вибори народних депутатів України. Основні етапи проведення виборів народних депутатів України.
- •39. Висуненя і реєстрація кандидатів в народні депутати України.
- •40. Формування виборчих округів, комісій та дільниць.
- •52. Принципи громадянства України.
- •53. Набуття громадянства України.
- •54. Припинення громадянства України.
- •55. Проблема подвійного громадянства й шляхи її вирішення відповідно до міжнародного права.
- •56. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України.
- •57. Конституційно-правовий статус іноземців та біженців в Україні.
- •58. Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган держави.
- •59. Конституційний склад і структура Верховної ради України.
- •60. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •71. Конституційно-правовий статус Президента України
- •72. Функції і повноваження Президента України
- •73 Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •74. Конституційно-правовий статус координаційних та дорадчих органів при Президенті України
- •75. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади в державі: склад, формування, функції та повноваження (ст. 113—116)
- •76. Центральні органи виконавчої влади їх конституційно-правовий статус та структура.
- •77 Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •79 Конституційно-правовий статус Кабінету міністрів України в контексті політичної реформи
- •80 Конституційна юстиція: поняття, основні ознаки та функції
- •Конституційна юстиція в механізмі легітимації державної влади.
- •Конституційний Суд України як вищий орган конституційної юрисдикції в Україні: порядок формування, склад та структура.
- •Функції та повноваження Конституційного Суду України.
- •Порядок діяльності та процедура розгляду справ ксу.
- •Основні засади здійснення правосуддя в Україні
- •Конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя.
- •Повноваження і акти органів прокуратури.
- •Місцеве самоврядування: поняття, система, правові основи.
- •Територіальна громада - первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •90. Органи, посадові особи місцевого самоврядування
- •91. Контитуційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні.
- •92. Конституція України про територіальний устрій України.
- •93. Адміністративна реформа: зміст,принципи, етапи проведення.
- •94. Правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Спеціальний статус міст Києва та Севастополя.
- •95. Конституційно правовий статус арк Крим (питання неоднозначне тому даю 2 відповіді)
- •96. Конституційно-правовий статус органів арк Крим (дивитись також відповідь до питання 95)
- •97. Конституційно-правовий статус громадянського суспільства в Україні.
- •98. Конституційно-правивй статус взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів влади.
74. Конституційно-правовий статус координаційних та дорадчих органів при Президенті України
Пункт 28 статті 106 надає право Президентові України створювати в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби для здійснення своїх повноважень. Нині апарат глави Української держави становить Адміністрація Президента та інші допоміжні органи, з яких тільки два (Представництво Президента в Автономній Республіці Крим і Рада національної безпеки та оборони України) безпосередньо передбачені Конституцією, інші ж створені й функціонують згідно з указами самого Президента України.
Провідне місце серед органів, що становлять апарат глави держави, посідає Адміністрація Президента України, яка за своїм статусом є постійно діючим органом, що утворюється главою держави відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень. Адміністрація не є органом державної влади, оскільки не має власних владних повноважень, це адміністративний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими органами тільки за дорученням глави держави. Основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень. Статус Адміністрації Президента України визначений Положенням, затвердженим Указом Президента від 2 квітня 2010 р. № 504/2010 (з наступними змінами), а її структура — Указом «Питання Адміністрації Президента України» від 18 березня 2010 р. № 364/2010.
1. Загально-правовою основою їх створення та функціонування є Конституція України. При цьому, Основний Закон України містить як спільну для усіх них загальну підставу для цього шляхом закріплення повноваження Президента України створювати у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (п. 28 ч. 1 ст. 106), так і на найвищому нормативному рівні передбачає діяльність окремих із таких органів – зокрема, таких, як РНБО України (ст. 107), Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (ст. 139).
2. Повноваження усіх координаційних, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб при Президентові України різняться між собою, що об’єктивно зумовлено відмінністю їхніх функцій, однак при цьому вони мають спільне та єдине призначення – забезпечення здійснення Президентом України своїх повноважень.
3. Створення координаційних, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб при Президентові України, нормативне врегулювання на підзаконному рівні їхнього правового статусу, їх ліквідація або реорганізація (шляхом злиття, поділу, приєднання, перетворення або виділення) є виключною прерогативою глави держави, з урахуванням специфіки тих органів, правові засади діяльності яких визначено ст. ст. 107, 139 Конституції України, ч. 4 ст. 5, ч. 3 ст. 37 Конституції Автономної Республіки Крим22, а також законами України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР23 та «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р. № 1524-III24.
4. Прийняття кадрових рішень щодо формування персонального складу своїх координаційних, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб є виключним повноваженням Президента України, з урахуванням установлених законодавством особливостей формування окремих колективних органів, входження до складу яких передбачено за посадою (наприклад, відповідно до ч. 5 ст. 107 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР25 до складу РНБО України за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України).
5. Єдиним (централізованим) допоміжним органом, що здійснює фінансове, матеріально-технічне, господарське та соціально-побутове, транспортне і медичне забезпечення діяльності Президента України, РНБО України, Адміністрації Президента України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб є Державне управління справами.
6. Залежно від різних факторів координаційні, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби при Президентові України можуть створюватися зі статусом юридичної особи або без такого статусу (у цьому разі діяльність здійснюється на постійній або тимчасовій основі).