- •1. Конституційне право як галузь права.
- •2. Особливості конституційно-правових норм та інститутів.
- •3. Конституційно-правові відносини та їх суб’єкти.
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •4. Конституційно-правова (конституційна) відповідальність.
- •5. Джерела конституційного права.
- •6. Конституція: поняття, форма та види.
- •7. Структура Конституції України 28 червня 1996.
- •8. Підготовка, прийняття і внесення змін до Конституції України 1996.
- •9. Конституційність та легітимність: співвідношення понять.
- •10. Конституційний контроль і його форми.
- •12. Ідея конституціоналізму в Україні до лютневої революції 1917р.
- •13. Конституційний процес в Україні за доби Центральної Ради. Основні положення Конституції унр 1918р.
- •14. Конституційні акти періоду Гетьманату та Директорії.
- •15. Конституційні акти Зхідноукраїнської Народної республіки.
- •16. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Загальна характеристика.
- •17. Основні засади конституційного лду України.
- •18. Ознаки державного суверенітету в Конституційному прві України.
- •19. Конституційні основи суспільного ладу в Україні.
- •20.Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •21. Права людини та їх захист у міжнародному праві.
- •22.Природні та позитивні права людини і громадянина.
- •23.Політичні права громадян України.
- •24.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні
- •25.Функції та повноваження політичних партій в Україні
- •27.Організаційні та фінансові основи діяльності політичних партій
- •28. Підстави припинення діяльності політичних партій в Україні
- •29.Соціально-економічні права громадян Україні
- •30.Культурні (гуманітарні) права громадян України
- •32.Конституційні обовязки громадян.
- •33. Конституційно-правовий статус державної мови України.
- •34. Статус державної мови і мов національних меншин, що проживають в Україні.
- •35. Поняття безпосередньої демократії та форми її здійснення.
- •36. Сутність поняття «політичні вибори». Основні принципи функціонування виборчих систем.
- •37. Типи виборчих систем.
- •38. Вибори народних депутатів України. Основні етапи проведення виборів народних депутатів України.
- •39. Висуненя і реєстрація кандидатів в народні депутати України.
- •40. Формування виборчих округів, комісій та дільниць.
- •52. Принципи громадянства України.
- •53. Набуття громадянства України.
- •54. Припинення громадянства України.
- •55. Проблема подвійного громадянства й шляхи її вирішення відповідно до міжнародного права.
- •56. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України.
- •57. Конституційно-правовий статус іноземців та біженців в Україні.
- •58. Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган держави.
- •59. Конституційний склад і структура Верховної ради України.
- •60. Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •71. Конституційно-правовий статус Президента України
- •72. Функції і повноваження Президента України
- •73 Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •74. Конституційно-правовий статус координаційних та дорадчих органів при Президенті України
- •75. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади в державі: склад, формування, функції та повноваження (ст. 113—116)
- •76. Центральні органи виконавчої влади їх конституційно-правовий статус та структура.
- •77 Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •79 Конституційно-правовий статус Кабінету міністрів України в контексті політичної реформи
- •80 Конституційна юстиція: поняття, основні ознаки та функції
- •Конституційна юстиція в механізмі легітимації державної влади.
- •Конституційний Суд України як вищий орган конституційної юрисдикції в Україні: порядок формування, склад та структура.
- •Функції та повноваження Конституційного Суду України.
- •Порядок діяльності та процедура розгляду справ ксу.
- •Основні засади здійснення правосуддя в Україні
- •Конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя.
- •Повноваження і акти органів прокуратури.
- •Місцеве самоврядування: поняття, система, правові основи.
- •Територіальна громада - первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •90. Органи, посадові особи місцевого самоврядування
- •91. Контитуційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні.
- •92. Конституція України про територіальний устрій України.
- •93. Адміністративна реформа: зміст,принципи, етапи проведення.
- •94. Правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Спеціальний статус міст Києва та Севастополя.
- •95. Конституційно правовий статус арк Крим (питання неоднозначне тому даю 2 відповіді)
- •96. Конституційно-правовий статус органів арк Крим (дивитись також відповідь до питання 95)
- •97. Конституційно-правовий статус громадянського суспільства в Україні.
- •98. Конституційно-правивй статус взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів влади.
59. Конституційний склад і структура Верховної ради України.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Згідно з чинною Конституцією України конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів.
Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Конституція 1996 року, на відміну від попередніх конституційних актів, значно понизила віковий ценз народних депутатів - з 25 до 21 року і підвищила ценз осілості з двох до п'яти років, а також встановила обмеження для осіб, які мають судимість.
Формування чисельного складу Верховної Ради відбувається на основі Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Ефективність діяльності Верховної Ради України значно залежить як від її складу, так і від структури. Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" визначають, що парламент України складається з кількох підрозділів.
1. Керівні особи: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу. Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради та ін.
2. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту та ін.
3. За рішенням Верховної Ради України для розгляду питань, які мають тимчасовий характер або не належать до профілю вже наявних комітетів, можуть створюватися тимчасові спеціальні комісії. Вони є незалежними в своїй діяльності. Оцінку їхній роботі дає лише Верховна Рада України.
4. За необхідності проведення розслідувань, пов'язаних з питаннями, що торкаються інтересів усього суспільства, Верховна Рада України може створювати тимчасові слідчі комісії (за це повинні проголосувати не менш як 150 народних депутатів).
5. Апарат Верховної Ради України. На нього покладається здійснення правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового й іншого забезпечення діяльності парламенту та народних депутатів України.
Принципи:
– народовладдя – Верховна Рада України є одним з органів, через які носій суверенітету і єдине джерело влади, – народ, – здійснює свою владу;
– законність (легітимність) – парламент діє на основі Конституції та законів України, у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України;
– виборність – Верховна Рада України є виборним органом, усі члени якого отримують мандат довіри безпосередньо від народу;
– колегіальність – рішення парламенту є результатом колективного пошуку і приймаються абсолютною чи кваліфікованою більшістю народних депутатів;
– гласність – Верховна Рада України працює у режимі постійного інформаційного обміну з широкими колами громадськості, робота парламенту і всіх його органів є відкритою для виборців;
– діяльність парламенту на професійних засадах – парламент є постійно діючим органом, протягом усього скликання парламентарі можуть у будь-який час збиратися і приймати рішення з питань своєї компетенції.
