2.Норми всіх показників крові
3.Сучасні уявлення про морфо-функціональну організацію бульбо-понтинного дихального центру 4.ЕКГ,відведення
БІЛЕТ №5
1.Особливості проведення збудження через синапси
Властивості синапсів.
1. Збудження проводиться в одному напрямі.
2. Хімічні синапси забезпечують збереження інформаційної значущості сигналів.
3. Кількість медіатора пропорційна частоті нервової імпульсації, що приходить. У спокої: 1 квант в 1 сек; потенціал дії – 200 квантів за 2-3 мс.
4. Синаптична передача не підкоряється закону «все або нічого». Можлива сумація збудження на постсинаптичній мембрані, градація постсинаптичних потенціалів по амплітуді і часу.
5. Відсутність рефрактерності
6. Трансформація ритму
7. Швидкість проведення збудження в синапсі менша ніж по нерву. Синаптична затримка (спинний мозок – 0, 5 мс)
8. Низька лабільність
9. Висока чутливість до хімічних речовин, недостатності кисню.
10. Висока стомлюваність.
Електричні синапси.
2.Кардіоваскулярний центр 3.Нервовогуморальна регуляція нирок
Нервова регуляція – включає в себе передусім судинорухові реакції, які змінюють системний артеріальний тиск, тим самим змінюючи рівень фільтрації, а отже, і рівень діурезу.
Вплив ВНС на реабсорбцію. При подразненні симпатичних нервів зменшується виведення води й збільшується виведення Na.
Подразнення парасимпатичних нервів збільшує виведення з сечею хлоридів шляхом зменшення їх реабсорбції в канальцях нирок.
Рефлекторна регуляція здійснюється з екстеро- та інтерорецепторів. При больових подразненнях виникає різке зменшення діурезу (олігурія) аж до повного його припинення (анурія). Це пов'язано з сильним звуженням приносних артеріол і зменшенням фільтраційного тиску. Кора мозку викликає зміну роботи нирок або безпосередньо через вегетативні нерви, або через нейрони гіпоталамуса.
Гуморальна регуляція
Гуморальна регуляція здійснюється мінералокортикоїдами – альдостероном і дезоксикортикостероном, антидіуретичним гормоном, глюкокортикоїдами і тироксином (табл. 10.1).
Мінералокортикоїди (альдостерон, дезоксикортикостерон) діють на клітини висхідного коліна петлі Генле і дистальної частини канальців нефрона. Під впливом цих гормонів підсилюється процес повторного всмоктування Na+, Сl-, і одночасно зменшується реабсорбція К+ і Н+. Всмоктування Na+ збільшує осмотичний тиск плазми крові. За натрієм всмоктується вода, об'єм крові збільшується. Механізм дії мінералокортикоїдів пов'язаний з підвищенням потужності натрієвого насоса завдяки активації утворення специфічних білків.
Регулятором реабсорбції Na+ є також натрійуретичний гормон. Це пептид, який утворюється в передсердях при перерозтягненні їх кров'ю. У нирках він сприяє зменшенню реабсорбції Na+, а отже, і води.
4.Спірограма, спірометрія.
БІЛЕТ 6 1. Будова збуджувального синапса, механізм проведення збудження через нього.
Синапс утворений пресинаптичною частиною, синаптичною щілиною, постсинаптичною частиною. Пресинаптична частина хімічного синапса утворена закінченням (кінцевою гілочкою) аксона нейрона, що передає нервовий імпульс, яке утворює розширення, і обмежене передсинаптичною мембраною. В розширеній частині (кінцевій цибулині) містяться дрібні мітохондрії і міхурці діаметром 30-150 нм, що містять хімічні речовини -медіатори. Медіатори синтезуються у тілі нейрона. Звідти вони транспортуються по аксону до кінцевих цибулин, де і нагромаджуються. Медіатори можуть бути збуджувальні - ацетилхолін, адреналін, норадреналін, та гальмівні - серотонін, глутамінова кислота, гама-аміномасляна кислота. Постсинаптична мембрана - це оболонка нейрона (тіла або відростків), що сприймає нервовий імпульс. У ній міститься особливий білок - рецептор медіатора, яким зумовлена дія останнього на постсинаптичну частину. Між пресинаптичною мембраною і постсинаптичною є синаптична щілина шириною 20-30 нм, заповнена тканинною рідиною. 2. Намалюйте схему реєстрації тиску в плевральній порожнині. Вкажіть величини внутрішньоплеврального тиску в різні фази дихального циклу.