24. Договір страхування: поняття, види, форма, права, обов’язки та відповідальність сторін. Договори обов’язкового та добровільного страхування.

за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхування є оплатним,

Договір страхування є двостороннім договором, оскільки прав та обов'язків набувають обидві сторони - страховик і страхувальник.

Залежно від етапу розвитку страхових правовідносин, моменту виникнення та тривалості існування обов'язки сторін за договором страхування умовно можна поділити на три групи: 1) обов'язки, які сторони повинні виконати в процесі укладення договору; 2) обов'язки, які сторони виконують протягом дії договору; 3) обов'язки, які виникають після настання страхового випадку.

Первісний обов'язок страховика при укладенні договору страхування - ознайомлення страхувальника з умовами та правилами страхування.

Протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення про настання страхового випадку страховик зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата здійснюється на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої визначеної в договорі особи і страхового акта, який складається безпосередньо страховиком або уповноваженою ним особою.

Розмір страхових виплат залежить від того, загинув застрахований об'єкт повністю чи частково.

Страховик зобов'язаний не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Страховик може прийняти на себе додаткові зобов'язання, крім тих, що передбачені актами цивільного законодавства. Про це повідомляється страхувальнику у письмовій формі.

Обов'язки страхувальника

Основним обов'язком страхувальника є внесення плати за послугу із страхування (страхового платежу) у розмірі, встановленому договором (ч. 1 ст. 989 ЦК).

Страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.

Страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується

Страхувальник зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшенню (ч. 4 ст. 989 ЦК).

Страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором

Чинне законодавство не встановлює вичерпного переліку обов'язків страхувальника. Він може бути розширений іншими актами цивільного законодавства, а також укладеним договором страхування, якщо це необхідно для належного здійснення страхових правовідносин.

Відповідальність. у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати (несвоєчасне здійснення страхової виплати) страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором або законом

За порушення умов договору страхування для страхувальника, вигодонабувача або застрахованої особи можуть настати негативні наслідки у формі відмови страховика від здійснення страхової виплати, дострокового припинення договору страхування на вимогу страховика.

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін.

В обов’язковому страхуванні — інша справа. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об’єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи; страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти.

До складу обов’язкового страхування українським законодавством віднесено:

медичне страхування;

особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників

страхування спортсменів вищих категорій;

страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

авіаційне страхування цивільної авіації;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування засобів водного транспорту;

страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту (порядок та умови цього страхування визначаються спеціальним законом України);

страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ

страхування персоналу ядерних установок,

страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;