- •Загальне поняття та ознаки держави. Державний суверенітет.
- •2. Державна влада та її властивості.
- •3. Основні теорії походження теорії держави і права.
- •4. Типологія держав.
- •7. Апарат держави та принципи його організації.
- •8. Форма державного правління та його класифікація.
- •9. Форма державного устрою та його класифікація.
- •10. Форма державного режиму та її класифікація
- •11. Поняття правової держави. Еволюція ідеї правової держави.
- •12. Поняття та класифікація основних прав, свобод та обовязків людини.
- •13. Поняття та ознаки права. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •14. Сучасні концепції праворозуміння, їх зміст
- •15. Види правових систем сучасності.
- •16. Поняття та види форми (джерел) права.
- •17. Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •18. Поняття структура та ознаки системи права.
- •19. Поняття та структура системи законодавства.
- •20. Систематизація законодавства.
- •21. Поняття, види та структура норм права.
- •22. Поняття, принцити та форми правотворчості.
- •23. Поняття, види і значення тлумачення норм права.
- •24. Інтрепаційно-правові акти: поняття, види, юридичні властивості.
- •25. Поняття, види і значення реалізації права.
- •26. Поняття, принципи та стадії правозастосування.
- •27. Юридична практика: поняття, структура та види.
- •28. Поняття, ознаки та структура правовідносин.
- •29. Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •30. Поняття, склад та види правомірної поведінки.
- •31. Поняття, склад та види правопорушення.
- •32. Поняття, підстави і принципи юридичної відповідальності.
- •33. Поняття, зміст та принципи законності.
- •34. Механізм правового регулювання та його структура.
- •35. Правосвідомість та деформація правосвідомості. Правова культура.
9. Форма державного устрою та його класифікація.
Форма державного устрою – це елемент форми держави, що відображає спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.
За формою устрою держави поділяють на прості й складні.
Простою або унітарною (від лат. Unitas - єдність) є держава, що характеризується цілковитою політичною єдністю, частини якої є адміністративно-територіальними одиницями, що не володіють сувереними правами
До складних держав належать:
І. Федерація – це союзна держава, що складається з територій суб'єктів (складових держави), які мають обмежений суверенітет
Федерації різноманітні. Класифікувати їх можливо за різними підставами:
1. За способом створення:
Договірні – виникають на підставі договору, виникають, як правило, знизу.
Конституційні – установлюються шляхом прийняття конституції, виникають, як правило, зверху (Індія).
Договірно-конституційні – їх більшість (США, ФРН, Російська Федерація).
2. За способом взаємовідносин федерації та її суб'єктів:
На підставі союзу (США, ОАЕ, СРСР – в минулому).
На підставі автономії (Бельгія, Австрія, Індія).
3. За способом розподілу та здійснення владних повноважень:
Централізовані (Індія, Пакістан, Мексика).
Відносно централізовані (США, Австралія, ФРН).
4. За принципом переваги або поєднання національного та територіального підходів:
Територіальний підхід (США, Індія, Мексика).
Національний підхід (В минулому Союзі, в чистому варианті зараз немає).
Поєднання національно-територіального та територіального підходів (Росія).
ІІ. Конфедерація – тимчасовий союз суверених держав, що об'єдналися для досягнення визначених цілей та сумісно здійснюючих ряд направлень державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, грошова-кредитна система) при збереженні в інших питаннях повно.
ІІІ. Співдружність – особлива форма об'єднання держав, організаційно оформлене об'єднання держав, що виступають в якості асоціованих учасників при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.
ІV. Імперія – це складна держава, яка включає суверенну державу-метрополію і підвладні їй несуверенні держави – колонії. Ця форма державного устрою нині вже відійшла в історію .
10. Форма державного режиму та її класифікація
Державний режим – це елемент форми держави, що представляє собою сукупність форм і методів здійснення державної влади, відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад.
1. Демократичний державний режим – це стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав людини, їх захищеність та ін..
2. Антидемократичний державний режим – це стан державного життя суспільства, за якого не реалізується принцип розподілу влади; припиняється вплив громадян та їх об'єднань на управління державою; стає формальною виборність; забороняється діяльність опозиційних партій та організацій; застосовуються політичні репресії; порушуються політичні права громадян та меншин; реальна влада зосереджується в руках групи осіб чи однієї особи, що неконтролюється народом.
Основними видами антидемократичного державного режиму є тоталітарний та авторитарний режими.
Тоталітарний режим.
Авторитарний режим
