31. Поняття, склад та види правопорушення.

Правопорушення – це суспільне небезпечне або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.

Види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості):

- проступки (провини, делікти);

- злочини.

Види проступків за галузями права:

Адміністративні проступки 

Дисциплінарні проступки .

Конституційні проступки 

Цивільні

Злочин – це передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне винне каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом злочин.

Склад правопорушення – це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.

32. Поняття, підстави і принципи юридичної відповідальності.

юридична відповідальність – це нормативна, гарантована та забезпечена державним переконанням або примусом міра реагування держави на дотримання та виконання норм права, у правомірній поведінці суб’єктів права, що схвалюється або заохочується державою, а у випадку порушення норм права – обов’язок правопорушника перетерпіти осуд, обмеження прав особистого, матеріального та організаційного характеру.

Підстави юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та належною.

У правознавстві розрізняють підстави притягнення до юридичної відповідальності та підстави настання юридичної відповідальності.

формальною підставою позитивної юридичної відповідальності є норма права,

Підстави настання негативноїюридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною. Такими підставами виступають:

а) факт скоєння правопорушення (фактична підстава);

б) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції 

в) відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;

г) наявність правозастосовного акта, тобто рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначається вид і міра державного впливу (наприклад, наказ адміністрації, вироку суду) – процесуальна підстава.

До принципів юридичної відповідальностіналежать:

- принцип справедливості 

- принцип гуманізму 

- принцип законності 

- принцип індивідуалізації 

- принцип невідворотності 

- принцип винуватості діяння

33. Поняття, зміст та принципи законності.

Законність – комплексне соціально-правове явище, що характеризує організацію та функціонування суспільства і держави на правових засадах.

 Законність (як метод державного управління суспільством) означає, що:

- органи держави та посадові особи при здійсненні своєї діяльності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на принципи і вимоги законності;

- при організації реалізації прийнятих рішень вони не виходять за межі своєї компетенції;

- при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій учасників суспільних відносин вони дотримуються правових процедур, використовують правові методи та способи.

Зміст законності: 1) невіддільність від загальнообов'язкового права; 2) метод державного керівництва суспільством – шляхом прийняття нормативно- правових актів і забезпечення їх реалізації; 3) принцип діяльності держави.

Принципи законності – це ті основні засади, керівні ідеї та основоположні вимоги, що розкривають її сутність, основу її змісту як обов`язкового режиму державного і суспільного життя.

Основними принципами законності є:

- верховенство закону по відношенню до всіх нормативно-правових актів. 

- загальність законності 

- неприпустимість протиставлення законності та доцільності

- невідворотність відповідальності за правопорушення 

- обумовленість законності режимом демократії,