- •Загальне поняття та ознаки держави. Державний суверенітет.
- •2. Державна влада та її властивості.
- •3. Основні теорії походження теорії держави і права.
- •4. Типологія держав.
- •7. Апарат держави та принципи його організації.
- •8. Форма державного правління та його класифікація.
- •9. Форма державного устрою та його класифікація.
- •10. Форма державного режиму та її класифікація
- •11. Поняття правової держави. Еволюція ідеї правової держави.
- •12. Поняття та класифікація основних прав, свобод та обовязків людини.
- •13. Поняття та ознаки права. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •14. Сучасні концепції праворозуміння, їх зміст
- •15. Види правових систем сучасності.
- •16. Поняття та види форми (джерел) права.
- •17. Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •18. Поняття структура та ознаки системи права.
- •19. Поняття та структура системи законодавства.
- •20. Систематизація законодавства.
- •21. Поняття, види та структура норм права.
- •22. Поняття, принцити та форми правотворчості.
- •23. Поняття, види і значення тлумачення норм права.
- •24. Інтрепаційно-правові акти: поняття, види, юридичні властивості.
- •25. Поняття, види і значення реалізації права.
- •26. Поняття, принципи та стадії правозастосування.
- •27. Юридична практика: поняття, структура та види.
- •28. Поняття, ознаки та структура правовідносин.
- •29. Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •30. Поняття, склад та види правомірної поведінки.
- •31. Поняття, склад та види правопорушення.
- •32. Поняття, підстави і принципи юридичної відповідальності.
- •33. Поняття, зміст та принципи законності.
- •34. Механізм правового регулювання та його структура.
- •35. Правосвідомість та деформація правосвідомості. Правова культура.
Загальне поняття та ознаки держави. Державний суверенітет.
Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
До основних ознак держави належать: 1) територія. 2) населення. 3) наявність публічної влади, яка відокремлена від суспільства і стоїть над ним4) суверенітет. 5) здатність видавати закони. 6) наявність податкової системи, яка є фінансовою основою для виконання державою владних функцій.
Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні.
Відрізняють дві сторони державного суверенітету:
внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні.
2. Державна влада та її властивості.
Державна влада – це публічно-політичні відносини між державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх об’єднаннями, соціальними спільнотами).
Державна влада є різновидом політичної влади. Володіючи всіма її ознаками, державна влада має тільки їй властиві риси:
1) єдність 2) загальність; 3) універсальна репрезентативність — державна влада представляє все суспільство, 4) суверенність 5) організаційне оформлення 6) монополія(виняткове право) 7) монополія на стягування податків, мита
Властивосты
Легітимність означає визнання влади населенням.
Легальність встановлюється і діє на основі конституції та інших нормативно-правових актів.
Законність влади встановлюється і передається відповідно до процедур конституції і за безпосередньої участі народу.
3. Основні теорії походження теорії держави і права.
Основні теорії походження держави і права: Теологічна (релігійна) теорія Патріархальна теорія Договірна теорія Теорія завоювання (насильницька) Органічна теорія Психологічна теоріяКосмічна теорія Теорія географічного детермінізму Демографічна теорія
4. Типологія держав.
Під типологією держави слід розуміти поділ усіх держав, що існували й існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Поділ держав на типи покликаний допомогти з'ясувати, чиї інтереси виражали чи виражають держави, об'єднані в даний тип.
Сучасна наука розглядає два підходи до типології держави: цивілізаційний і формаційний.
1) цивілізаційний підхід вони поділяють цивілізації на первинні та вторинні
До первинних цивілізацій, яким притаманна командноадміністративна організація державної влади, віднесені: давньосхідна (Єгипет, Персія, Шумери, Вавилон, Бірма), еллінська (Спарта, Афіни), римська, середньовічна цивілізації.
До вторинних цивілізацій, які характеризуються передусім правовою організацією державної влади, віднесені: західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська цивілізації (сучасні держави Західної та Східної Європи, Північної та Латинської Америки).
2) формаційний підхід оснований на економічних факторах,
В історії людства таких формацій було п'ять:
1) первіснообщинна;
2) рабовласницька;
3) феодальна;
4) буржуазна (капіталістична);
5) комуністична
5. Поняття, зміст та значення функцій держави.
Функції держави — це основні напрямки діяльності держави, в яких відображаються та конкретизуються її завдання і цілі, виявляється сутність та соціальне призначення держави у суспільстві.
6. Поняття, значення і структура механізму держави.
Механізм держави — це цілісна ієрархічна система державних установ, практично здійснюють державної влади, завдання й функції держави.
структуру механізму держави становлять:
1) апарат держави — система всіх органів держави, наділених владними повноваженнями, які безпосередньо здійснюють функції та завдання держави (представницькі органи, глава держави, органи виконавчої влади, судові органи)
2) державні підприємства — самостійні суб'єкти господарювання, які мають права юридичної особи і здійснюють виробничу, науково-дослідну, комерційну діяльність для отримання відповідного прибутку;
3) державні установи — такі державні організації, які здійснюють безпосередньо практичну діяльність для виконання функцій держави в різних сферах (економічній, соціальній, культурній та наділені правами юридичної особи і мають визначену характерну їм організаційну структуру та специфічні повноваження.
