17.Особливість римського скульптурного портрета

Суворий час періоду республіки визначило і свій ідеал людини - гідного, твердого і непохитного. Саме такі люди завойовували, будували, створювали основи майбутньої великої імперії. Виникнення римського портрета пов’язане з культом предків. Скульптурні зображення були трьох видів: надгробні статуї, портретні погруддя та статуї.

Портрети виготовляли з маски знятої безпосередньо з лиця моделі. Прикладом може слугувати скульптурні портрети: Тогатус Барберіні (із зображеннями предків). Мармур. Кін.1 ст. до н.е. [іл.73], портрет старого римлянина. Сер.1 ст. до н.е. [іл.74], бюст патриція. бл.1 ст. до н.е. [іл.75].

Порівнюючи ці портрети з давньогрецькими можна побачити, що у римських портретах важливою була не ідеалізація, а індивідуальна портретна схожість, через які ми вгадуємо сильні людські характери. Портретні статуї цього періоду позбавлені ефектності.

На відміну від оголеного чоловічого тіла в давньогрецькому мистецтві у римській скульптурі мужчина одягнений т. зв. тогатус. Тогатус – той, що носить тогу (одяг повноправного римського громадянина). Прикладом може слугувати зображення римського громадянина в момент ритуальної дії (возливання) - статуя римлянина. 1 ст. до н.е. [іл.76] а також велика бронзова статуя оратора Авла Метелла. Висота 1,79 см. Після 89 р. до н.е. Флоренція, Археологічний музей [іл.77].

18. Римська архітектура. Застосування нових технологій

Прагматизм мислення римлян позначився насамперед у будівництві. Рим стає центром республіки. Будівництво доріг, мостів, акведуків було життєвою необхідністю. Традиції будівництва цих об’єктів римляни запозичили у своїх попередників - етрусків. Аппієвий шлях, побудована для пересування римських легіонів, досі функціонує. У період республіки були побудовані мости через Тибр, що збереглися до наших днів. Архітектура республіки прагнула до простоти і лаконічності.

Прямокутні і круглі храми лише зовні схожі на грецькі. Своєрідність архітектурного рішення - поєднання кругової композиції і поздовжньої осі - проявилося вже в ранніх спорудах. Прикладом може служити круглий периптер - храм Вести в Тіволі (I ст. до н. е.). [іл.86.2].

Храми, зовні облицьовані мармуром або каменем, оточені колонами коринфського ордера. Таким чином, римський храм виглядав так: псевдопериптер на високому подіумі зі сходами і одним входом, поглиблений портик, склепінчасте перекриття.

Архітектура Риму була підпорядкована інженерній інфраструктурі, яка з’єднувала віддалені частини імперії: прямі дороги, кінці яких ховаються за горизонтом - одна з центральних вулиць (кардо) в Герасі (Йорданія) 2 ст.[іл.87]; прямі водопроводи (акведуки), які проходять крізь гори і рівнини Акведук Клавдія біля Рима. Сер. 2 ст. .[іл.88]; величезних розмірів склади; а також архітектура, яка забезпечує дозвілля громадян, будови для видовищ: театри -Театр Марцелла в Римі. 12 р. до н.е. .[іл.89], амфітеатри - Амфітеатр Флавіїв (Колізей) в Римі. 80 р. [іл.90] та цирки (іподроми)- Цирк Максенція на Аппієвій дорозі біля Риму. 309 р. [іл.91]; суспільні бані (терми) - Терми Діоклетіана в Римі. 305 ст. Реконструкція. [іл.92]; бібліотеки Бібліотека Цельса в Ефесі. 114-135 рр.

[іл.93], а також римські базиліки. Це комплексний тип споруди, який не має аналогії в сучасному світі. Зазвичай їх споруджували на центральних площах міста (згодом базиліка стане головною спорудою християнської церкви) - Базиліка Септимія Севера в місті Лептіс Магна (Лівія). На зламі 3-4 ст. [іл.94] а також багатоповерхові будинки (інсули) - Інсула в Остії. 2-3 ст. [іл.95];

У чому полягає подібність і відмінність архітектури Стародавнього Риму і Стародавньої Греції?

Греки створили принципово нову систему – ордер (доричний, іонічний і коринфський) [іл.96], але будівництво велося по «технології» кам’яного віку. В художньому плані римляни нічого нового не створили, у будівництві вони застосовували той самий грецький ордер, проте здійснили великий технологічний прорив (т.зв. «бетонна революція») Бетонна стіна Колізея. 80 р. [іл.97];

Римський бетон –цемент- (opus caementicium) – рідкий будівельний матеріал, що твердне після висихання. Складається з вапняного розчину(гашене вапно і пісок) та наповнювача (каміння та цегли).

Ця технологія не вимагала довготривалої обробки кам’яних блоків, як це було раніше. Внутрішні частини стін, а також арки і склепіння почали відливати із застосуванням цього бетону. Вілла Адріана в Тіволі. 118-134 рр. [іл.98]. Ця технологія потребує точних інженерних розрахунків, але не вимагає кваліфікованої ручної праці. Завдяки цьому римляни дували багато споруд за доволі короткий термін.

Практично всі давньогрецькі споруди стійко-балочні, а давньоримські – склепінчасті.

Склепінчасті системи складніші ніж стійко-балочні, тому що окрім сили тяжіння на них діє сила розпору [іл.99]. головне значення латинського слова арка – лук (луку розігнутися не дає тятива).

До головних типів давньоримського перекриття споруди відноситься арка, циліндричне і хрестове склепіння [іл.100] а також купольне [іл.101].

Арка була основою багатьох споруд: акведуків, мостів - Міст з акведуком. Пон-дю-Гар. Франція. Сер.1 ст. [іл.102]; тунелів; тріумфальних арок - Арка Константина в Римі. 315 р. [іл.103];амфітеатрів - Амфітеатр Флавіїв (Колізей) в Римі. 80 р. . [іл.104] а також храмів - Базиліка Максенція Константина в Римі. 312 р. [іл.105] та округлий в плані купольний храм -Пантеон в Римі. 126 р. [іл.106, 106.1-106.3].