- •1.Поняття «мистецтво».
- •2.Головні функції образотворчого мистецтва.
- •3.Класифікація мистецтва.
- •4.Види образотворчого мистецтва
- •5.Жанри образотворчого мистецтва
- •6. Мегалітична архітектура Європи.
- •7.Розписи печери Ласко. Історія відкриття.
- •8.Розписи печери Альтаміри. Історія відкриття.
- •10.Канон у мистецтві Межиріччя (навести приклад).
- •11.Канон у мистецтві Стародавнього Єгипту (навести приклад).
- •12.Система грецьких ордерів і їх походження
- •13.Основні типи грецьких храмів
- •14.Антропоморфізм і тектоніка давньогрецької архітектури
- •15.Конструктивна основа грецького храму
- •16.Канон Поліклета
- •17.Особливість римського скульптурного портрета
- •18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
- •19.Стилі давньоримських фресок
- •24.Періодизація історії Візантії
- •25.Архітектура Візантії. Типи візантійських храмів.
- •27. Образотворче мистецтво Візантії (viiі ст. – 1204 р.)
- •28. Образотворче мистецтво Візантії (1260 – 1453 рр.) «Палеологівське відродження».
- •29.Іконопис Візантії (VI - XII ст.). Спільність з фаюмським портретом.
- •30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
- •31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
- •32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
- •33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)
- •34. Пам’ятки готичної архітектури та скульптури Франції (пер.Тр. Хіі - хvі ст.)
- •35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.
- •36.Пам’ятки давнього українського іконопису.
- •37.Проторенесанс: творчість Чімабуе, Джотто ді Бондоне, Дуччо ді Буонінсенья.
- •38.Раннє Відродження: творчість Мазаччо, Мантенья, Ботічеллі
- •39.Живопис Нідерландів XV ст. (Ян Ван Ейк, Мемлінг, Босх)
- •40. Високе Відродження: творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля.
- •42.Живопис Італії XVII ст.: творчість Караваджо.
- •46.Український іконопис XVII-xviiі ст. : творчість Йова Кондзелевича
- •47.Мистецтво хіх ст.: Імпресіонізм (Клод Моне, Едуар Мане, Едґар Деґа)
- •48.Мистецтво хіх ст.: Постімпресіонізм (Ван Ґоґ, Ґоґен, Сезан).
- •49.Мистецтво хіх-хх ст.: Модернізм
- •50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
17.Особливість римського скульптурного портрета
Суворий час періоду республіки визначило і свій ідеал людини - гідного, твердого і непохитного. Саме такі люди завойовували, будували, створювали основи майбутньої великої імперії. Виникнення римського портрета пов’язане з культом предків. Скульптурні зображення були трьох видів: надгробні статуї, портретні погруддя та статуї.
Портрети виготовляли з маски знятої безпосередньо з лиця моделі. Прикладом може слугувати скульптурні портрети: Тогатус Барберіні (із зображеннями предків). Мармур. Кін.1 ст. до н.е. [іл.73], портрет старого римлянина. Сер.1 ст. до н.е. [іл.74], бюст патриція. бл.1 ст. до н.е. [іл.75].
Порівнюючи ці портрети з давньогрецькими можна побачити, що у римських портретах важливою була не ідеалізація, а індивідуальна портретна схожість, через які ми вгадуємо сильні людські характери. Портретні статуї цього періоду позбавлені ефектності.
На відміну від оголеного чоловічого тіла в давньогрецькому мистецтві у римській скульптурі мужчина одягнений т. зв. тогатус. Тогатус – той, що носить тогу (одяг повноправного римського громадянина). Прикладом може слугувати зображення римського громадянина в момент ритуальної дії (возливання) - статуя римлянина. 1 ст. до н.е. [іл.76] а також велика бронзова статуя оратора Авла Метелла. Висота 1,79 см. Після 89 р. до н.е. Флоренція, Археологічний музей [іл.77].
18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
Прагматизм мислення римлян позначився насамперед у будівництві. Рим стає центром республіки. Будівництво доріг, мостів, акведуків було життєвою необхідністю. Традиції будівництва цих об’єктів римляни запозичили у своїх попередників - етрусків. Аппієвий шлях, побудована для пересування римських легіонів, досі функціонує. У період республіки були побудовані мости через Тибр, що збереглися до наших днів. Архітектура республіки прагнула до простоти і лаконічності.
Прямокутні і круглі храми лише зовні схожі на грецькі. Своєрідність архітектурного рішення - поєднання кругової композиції і поздовжньої осі - проявилося вже в ранніх спорудах. Прикладом може служити круглий периптер - храм Вести в Тіволі (I ст. до н. е.). [іл.86.2].
Храми, зовні облицьовані мармуром або каменем, оточені колонами коринфського ордера. Таким чином, римський храм виглядав так: псевдопериптер на високому подіумі зі сходами і одним входом, поглиблений портик, склепінчасте перекриття.
Архітектура Риму була підпорядкована інженерній інфраструктурі, яка з’єднувала віддалені частини імперії: прямі дороги, кінці яких ховаються за горизонтом - одна з центральних вулиць (кардо) в Герасі (Йорданія) 2 ст.[іл.87]; прямі водопроводи (акведуки), які проходять крізь гори і рівнини Акведук Клавдія біля Рима. Сер. 2 ст. .[іл.88]; величезних розмірів склади; а також архітектура, яка забезпечує дозвілля громадян, будови для видовищ: театри -Театр Марцелла в Римі. 12 р. до н.е. .[іл.89], амфітеатри - Амфітеатр Флавіїв (Колізей) в Римі. 80 р. [іл.90] та цирки (іподроми)- Цирк Максенція на Аппієвій дорозі біля Риму. 309 р. [іл.91]; суспільні бані (терми) - Терми Діоклетіана в Римі. 305 ст. Реконструкція. [іл.92]; бібліотеки Бібліотека Цельса в Ефесі. 114-135 рр.
[іл.93], а також римські базиліки. Це комплексний тип споруди, який не має аналогії в сучасному світі. Зазвичай їх споруджували на центральних площах міста (згодом базиліка стане головною спорудою християнської церкви) - Базиліка Септимія Севера в місті Лептіс Магна (Лівія). На зламі 3-4 ст. [іл.94] а також багатоповерхові будинки (інсули) - Інсула в Остії. 2-3 ст. [іл.95];
У чому полягає подібність і відмінність архітектури Стародавнього Риму і Стародавньої Греції?
Греки створили принципово нову систему – ордер (доричний, іонічний і коринфський) [іл.96], але будівництво велося по «технології» кам’яного віку. В художньому плані римляни нічого нового не створили, у будівництві вони застосовували той самий грецький ордер, проте здійснили великий технологічний прорив (т.зв. «бетонна революція») Бетонна стіна Колізея. 80 р. [іл.97];
Римський бетон –цемент- (opus caementicium) – рідкий будівельний матеріал, що твердне після висихання. Складається з вапняного розчину(гашене вапно і пісок) та наповнювача (каміння та цегли).
Ця технологія не вимагала довготривалої обробки кам’яних блоків, як це було раніше. Внутрішні частини стін, а також арки і склепіння почали відливати із застосуванням цього бетону. Вілла Адріана в Тіволі. 118-134 рр. [іл.98]. Ця технологія потребує точних інженерних розрахунків, але не вимагає кваліфікованої ручної праці. Завдяки цьому римляни дували багато споруд за доволі короткий термін.
Практично всі давньогрецькі споруди стійко-балочні, а давньоримські – склепінчасті.
Склепінчасті системи складніші ніж стійко-балочні, тому що окрім сили тяжіння на них діє сила розпору [іл.99]. головне значення латинського слова арка – лук (луку розігнутися не дає тятива).
До головних типів давньоримського перекриття споруди відноситься арка, циліндричне і хрестове склепіння [іл.100] а також купольне [іл.101].
Арка була основою багатьох споруд: акведуків, мостів - Міст з акведуком. Пон-дю-Гар. Франція. Сер.1 ст. [іл.102]; тунелів; тріумфальних арок - Арка Константина в Римі. 315 р. [іл.103];амфітеатрів - Амфітеатр Флавіїв (Колізей) в Римі. 80 р. . [іл.104] а також храмів - Базиліка Максенція Константина в Римі. 312 р. [іл.105] та округлий в плані купольний храм -Пантеон в Римі. 126 р. [іл.106, 106.1-106.3].
