- •1.Поняття «мистецтво».
- •2.Головні функції образотворчого мистецтва.
- •3.Класифікація мистецтва.
- •4.Види образотворчого мистецтва
- •5.Жанри образотворчого мистецтва
- •6. Мегалітична архітектура Європи.
- •7.Розписи печери Ласко. Історія відкриття.
- •8.Розписи печери Альтаміри. Історія відкриття.
- •10.Канон у мистецтві Межиріччя (навести приклад).
- •11.Канон у мистецтві Стародавнього Єгипту (навести приклад).
- •12.Система грецьких ордерів і їх походження
- •13.Основні типи грецьких храмів
- •14.Антропоморфізм і тектоніка давньогрецької архітектури
- •15.Конструктивна основа грецького храму
- •16.Канон Поліклета
- •17.Особливість римського скульптурного портрета
- •18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
- •19.Стилі давньоримських фресок
- •24.Періодизація історії Візантії
- •25.Архітектура Візантії. Типи візантійських храмів.
- •27. Образотворче мистецтво Візантії (viiі ст. – 1204 р.)
- •28. Образотворче мистецтво Візантії (1260 – 1453 рр.) «Палеологівське відродження».
- •29.Іконопис Візантії (VI - XII ст.). Спільність з фаюмським портретом.
- •30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
- •31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
- •32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
- •33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)
- •34. Пам’ятки готичної архітектури та скульптури Франції (пер.Тр. Хіі - хvі ст.)
- •35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.
- •36.Пам’ятки давнього українського іконопису.
- •37.Проторенесанс: творчість Чімабуе, Джотто ді Бондоне, Дуччо ді Буонінсенья.
- •38.Раннє Відродження: творчість Мазаччо, Мантенья, Ботічеллі
- •39.Живопис Нідерландів XV ст. (Ян Ван Ейк, Мемлінг, Босх)
- •40. Високе Відродження: творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля.
- •42.Живопис Італії XVII ст.: творчість Караваджо.
- •46.Український іконопис XVII-xviiі ст. : творчість Йова Кондзелевича
- •47.Мистецтво хіх ст.: Імпресіонізм (Клод Моне, Едуар Мане, Едґар Деґа)
- •48.Мистецтво хіх ст.: Постімпресіонізм (Ван Ґоґ, Ґоґен, Сезан).
- •49.Мистецтво хіх-хх ст.: Модернізм
- •50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
13.Основні типи грецьких храмів
Будова грецького храму доволі проста. Це прямокутна споруда без вікон, з одним входом і колонами. У храмі всередині є головне приміщення, яке називається наос (або целла - лат. cella, - святилище античного храму). У ньому всередині розміщували статую бога. Перед основним приміщенням - наосом, - зі сторони входу розташовувалося менше приміщення, яке називається – пронаус (перед наосом). З протилежної сторони (проте не обов’язково) знаходилося приміщення, яке називається опістодом. Це скарбниця у якій зберігалися дари принесені богу. Це приміщення також має вхідні двері. Іл.30
Розрізняють декілька типів давньогрецьких храмів. До якого типу відноситься храм залежить від того скільки у нього колон і де вони стоять. Мінімальна кількість колон – дві. Вони стоять перед входом між двома виступами стін, які називаються антами. Храм з двома колонами між антами називається - храм в антах, це найпростіший тип храму Іл.31. Прикладом може слугувати скарбниця афінян в Дельфах. 5 ст. до н.е. Іл.31.1
Ант або анти (мн.ч. лат. Antae, можливо від ante - «перед, попереду») - в архітектурі виступи поздовжніх стін храму, що обрамляють обидві сторони входу і одночасно виконують функцію опори для карниза. Найбільш часто зустрічаються в пронаосі давньогрецьких храмів, тип яких звідси і отримав найменування «храму в антах». Колони розміщені між антами, зокрема, на фасаді портика, називають колонами в антах.
Інший тип храму: Колонада стоїть перед стіною фасаду. Такий тип храму називається простиль Іл.32.
Храм, який має додаткові колони з протилежної сторони називається амфіпростиль (зазвичай храм розташований так, що колони знаходяться на західному і східному фасаді) Іл.33. Храм Ніки Аптерос. Каллікрат. 427-421 рр. до н.е. Іл.33.1
Храм в якому колони розташовуються по всьому периметру будівлі називається – периптер (окрилений) [іл.34, 34.1]. Відстань від колонади до стін наоса дорівнює одному інтерколумнію.
Інтерколумній (лат. intercolumnium) — відстань між сусідніми колонами у колонаді або портику в ордерній архітектурі (від 1.5-3 діаметрів колони).
Цей тип храму, який виник в архаїчний період, надалі буде найбільш популярним. Найяскравішим прикладом периптера є Парфенон. Іктін, Каллікрат. 447-438 рр. до н.е.
Коли колонада розміщується навколо храму не в один ряд, а в два, храм називається диптер [іл.35]. Храм Аполона в Дідімах. бл. 300 р. до н.е. [іл.35.1].
Існує також тип храму, який зовні виглядає як диптер, проте у ньому відсутні колони першого ряду (ті, що у диптері стоять між стінами храму і зовнішнім рядом колон). Такий храм називається псевдодиптер [іл.36, 36.1]. Останній тип храму, це храм з круглою колонадою по периметру. Його греки називали толос (круглий) [іл.37] Храм Афіни Пронаос в Дельфах. 5 ст. до н.е. [іл.37.1]
Грецькі храми були побудовані без застосування будь-яких зв’язуючих розчинів. Храм Посейдона в Пестумі. Поч. 5 ст. до н.е. [іл.38.1] В чомусь вони нагадують давні мегаліти. Стоунхендж. 4-3 тис. до н.е. [іл.38.2] Тому цінність грецької архітектури полягає не в інженерних рішеннях, а в художніх.
