13.Основні типи грецьких храмів

Будова грецького храму доволі проста. Це прямокутна споруда без вікон, з одним входом і колонами. У храмі всередині є головне приміщення, яке називається наос (або целла - лат. cella, - святилище античного храму). У ньому всередині розміщували статую бога. Перед основним приміщенням - наосом, - зі сторони входу розташовувалося менше приміщення, яке називається – пронаус (перед наосом). З протилежної сторони (проте не обов’язково) знаходилося приміщення, яке називається опістодом. Це скарбниця у якій зберігалися дари принесені богу. Це приміщення також має вхідні двері. Іл.30

Розрізняють декілька типів давньогрецьких храмів. До якого типу відноситься храм залежить від того скільки у нього колон і де вони стоять. Мінімальна кількість колон – дві. Вони стоять перед входом між двома виступами стін, які називаються антами. Храм з двома колонами між антами називається - храм в антах, це найпростіший тип храму Іл.31. Прикладом може слугувати скарбниця афінян в Дельфах. 5 ст. до н.е. Іл.31.1

Ант або анти (мн.ч. лат. Antae, можливо від ante - «перед, попереду») - в архітектурі виступи поздовжніх стін храму, що обрамляють обидві сторони входу і одночасно виконують функцію опори для карниза. Найбільш часто зустрічаються в пронаосі давньогрецьких храмів, тип яких звідси і отримав найменування «храму в антах». Колони розміщені між антами, зокрема, на фасаді портика, називають колонами в антах.

Інший тип храму: Колонада стоїть перед стіною фасаду. Такий тип храму називається простиль Іл.32.

Храм, який має додаткові колони з протилежної сторони називається амфіпростиль (зазвичай храм розташований так, що колони знаходяться на західному і східному фасаді) Іл.33. Храм Ніки Аптерос. Каллікрат. 427-421 рр. до н.е. Іл.33.1

Храм в якому колони розташовуються по всьому периметру будівлі називається – периптер (окрилений) [іл.34, 34.1]. Відстань від колонади до стін наоса дорівнює одному інтерколумнію.

Інтерколумній (лат. intercolumnium) — відстань між сусідніми колонами у колонаді або портику в ордерній архітектурі (від 1.5-3 діаметрів колони).

Цей тип храму, який виник в архаїчний період, надалі буде найбільш популярним. Найяскравішим прикладом периптера є Парфенон. Іктін, Каллікрат. 447-438 рр. до н.е.

Коли колонада розміщується навколо храму не в один ряд, а в два, храм називається диптер [іл.35]. Храм Аполона в Дідімах. бл. 300 р. до н.е. [іл.35.1].

Існує також тип храму, який зовні виглядає як диптер, проте у ньому відсутні колони першого ряду (ті, що у диптері стоять між стінами храму і зовнішнім рядом колон). Такий храм називається псевдодиптер [іл.36, 36.1]. Останній тип храму, це храм з круглою колонадою по периметру. Його греки називали толос (круглий) [іл.37] Храм Афіни Пронаос в Дельфах. 5 ст. до н.е. [іл.37.1]

Грецькі храми були побудовані без застосування будь-яких зв’язуючих розчинів. Храм Посейдона в Пестумі. Поч. 5 ст. до н.е. [іл.38.1] В чомусь вони нагадують давні мегаліти. Стоунхендж. 4-3 тис. до н.е. [іл.38.2] Тому цінність грецької архітектури полягає не в інженерних рішеннях, а в художніх.