- •1.Поняття «мистецтво».
- •2.Головні функції образотворчого мистецтва.
- •3.Класифікація мистецтва.
- •4.Види образотворчого мистецтва
- •5.Жанри образотворчого мистецтва
- •6. Мегалітична архітектура Європи.
- •7.Розписи печери Ласко. Історія відкриття.
- •8.Розписи печери Альтаміри. Історія відкриття.
- •10.Канон у мистецтві Межиріччя (навести приклад).
- •11.Канон у мистецтві Стародавнього Єгипту (навести приклад).
- •12.Система грецьких ордерів і їх походження
- •13.Основні типи грецьких храмів
- •14.Антропоморфізм і тектоніка давньогрецької архітектури
- •15.Конструктивна основа грецького храму
- •16.Канон Поліклета
- •17.Особливість римського скульптурного портрета
- •18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
- •19.Стилі давньоримських фресок
- •24.Періодизація історії Візантії
- •25.Архітектура Візантії. Типи візантійських храмів.
- •27. Образотворче мистецтво Візантії (viiі ст. – 1204 р.)
- •28. Образотворче мистецтво Візантії (1260 – 1453 рр.) «Палеологівське відродження».
- •29.Іконопис Візантії (VI - XII ст.). Спільність з фаюмським портретом.
- •30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
- •31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
- •32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
- •33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)
- •34. Пам’ятки готичної архітектури та скульптури Франції (пер.Тр. Хіі - хvі ст.)
- •35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.
- •36.Пам’ятки давнього українського іконопису.
- •37.Проторенесанс: творчість Чімабуе, Джотто ді Бондоне, Дуччо ді Буонінсенья.
- •38.Раннє Відродження: творчість Мазаччо, Мантенья, Ботічеллі
- •39.Живопис Нідерландів XV ст. (Ян Ван Ейк, Мемлінг, Босх)
- •40. Високе Відродження: творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля.
- •42.Живопис Італії XVII ст.: творчість Караваджо.
- •46.Український іконопис XVII-xviiі ст. : творчість Йова Кондзелевича
- •47.Мистецтво хіх ст.: Імпресіонізм (Клод Моне, Едуар Мане, Едґар Деґа)
- •48.Мистецтво хіх ст.: Постімпресіонізм (Ван Ґоґ, Ґоґен, Сезан).
- •49.Мистецтво хіх-хх ст.: Модернізм
- •50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
Євген Лисик (1930-1991)
Євген Микитович Лисик (17 вересня 1930, с. Шнирів, нині Бродівського району Львівської області — 4 травня 1991, Львів) — український театральний художник.
Євген Микитович Лисик (1930 -1991) – львівський художник-сценограф, народний художник УРСР (1975), лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка (1971), головний художник Львівського Національного Академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької (а також Мінського театру опери та балету в Білорусії (1978-1980)), викладач кафедри монументального живопису Львівської академії мистецтв. Створив сценографії до 76-ти вистав, найвідоміші з яких: «Спартак» А.Хачатуряна, «Ромео і Джульєтта» С.Прокоф’єва, «Есмеральда» Ц.Пуні, «Лускунчик» П.Чайковського, «Сотворення світу» А.Петрова, «Медея» Р.Габічвадзе, «Золотий обруч» Б.Лятошинського, «Танґейзер» Р.Ваґнера, «Дон Жуан» А.Моцарта, «Вій» Губаренка, «Отелло» Дж. Верді та ін. Постановки здійснено у театрах Львова, Києва, Донецька, Одеси, Мінська (Білорусія), Москви, Ленінграда, Свердловська (Росія), Варшави (Польща), Скоп’є (Македонія), Анкари (Туреччина).
Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (учень Романа Сельського). Відрахований з інституту 1959 року у розпал антиабстракціоністської кампанії. Через рік поновлений, однак ідеологічний тиск на митця продовжувався. 1961 року закінчив навчання. Від того ж року працював у Львівському театрі опери та балету (від 1967 — головний художник). 1967 року став лауреатом Обласної премії ім. О. Гаврилюка. 1971 відзначений Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка. 1975 року отримав звання Народного художника УРСР. Оформив близько 100 сценічних декорацій.
Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67. 2005 року на могилі встановлено пам'ятник авторства скульптора Романа Петрука і архітектора Костя Присяжного. Починаючи від 1992 у Львівській політехніці студентами створено серію експериментальних проектів «Дому Лисика» — виставкового приміщення для збереження та експонування художньої спадщини митця.
Вистави
Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (1971).
Опера-балет «Вій» Віталія Губаренка (1985).
Балет «Лускунчик» Петра Чайковського (1986).
«Створення світу» Андрія Петрова (1987).
Балет «Спартак» Арама Хачатуряна (1987).
«Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта (1987 — в Ленінградському театрі опери та балету імені Сергія Кірова).
«Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва (1988).
Також ставив вистави у музичних театрах Туреччини, Югославії, Польщі, Чехословаччини.
Кіно
Оформив фільм «Данило, князь Галицький» (1987, у співавт.)
Є.Лисик із макетом для балету «Лускунчик», Мінськ, 1982.
Сценографічні рішення середовища балету «Спартак» на музику А.Хачятуряна, створені Є.Лисиком; 1965, Львівський театр опери і балету ім. І.Франка.
Ескіз декорації «Цвіт папороті», Київ, 1978.
Сценографічне рішення балету «Сотворення світу», виконане Є.Лисиком протягом 1972-1991 рр.
Сценографічне вирішення до опери «Лоенґрін» Р.Вагнера, Маріїнський театр опери та балету, м. Санкт-Петербург, Росія. Прем’єра 1 липня 1999. Художники відновлення: Т.Риндзак, М.Риндзак, О.Зінченко.
Балет «Ромео і Джульєтта» С.Прокоф’єва, театр опери і балету ім. І.Франка, Львів, прем’єра 19 квітня 1968 р.
Лисик з колегами під час створення сценографії до вистави «Війна і мир» (Львів, 1985).
Ескіз декорації «Сотворення світу». Львів, 1986.
