33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)

Термін «романський стиль» умовний і виник у першій половині XIX ст., коли було виявлено зв’язок середньовічної архітектури з римською.

В XI та XII ст. провідним сюжетом в оформленні церков, скульптури і рельєфів були сцени Страшного Суду і Апокаліпсису (переважно розміщувалися у тимпанах головних входів).

Церковна романська архітектура спиралася на досягненнях каролінгського періоду і розвивалася під сильним впливом античного, візантійського чи навіть арабського мистецтва (стрільчаста арка, тошо).

Основним завданням архітектури цього періоду було створення кам’яного храму базилікального типу. Будівельники обмежувалися простими масивними формами з каменя, дуже вузькими віконними та дверними отворами. В контурах форм переважають прості вертикальні або горизонтальні лінії, а також пів-арки

іл. 007 (47). Церква абатства Сен-Савен сюр Гартамп, 1100 р.

іл. 007 (48-48.1). Церква абатства Сен-Мадлен в Везле. Поч.11 ст.

Імператорські собори Рейну

іл. 007 (49). Майнцський собор. Кін.10-15 ст

іл. 007 (50, 50.1). Вормський собор. Кін.1130-1181 рр.

іл. 007 (51-51.1-51.2). Шпеєрський собор. 1030-1061рр., склепіння 1090-1103 рр.

іл. 007 (52-52.1). Базиліка сант-Амброджіо в Мілані. 1099 рр.,

Паломницькі церкви Франції і Північної Іспанії

іл. 007 (53-53.1-53.2). Собор Сантьяго де Компостелла. 1075-1128 рр.

Собор Святого Якова (Сантьяго-де-Компостела) - найбільший паломницький центр середньовічного християнства (у ньому зберігаються мощі Св. Якова).

Нині існуючий собор заклав у 1075 кастильський король Альфонсо VI. Він будувався з граніту за образом Тулузької базиліки Св. Серніна. У 1128 собор був освячений.У 1895 опубліковано знайдений в соборі рукопис — кодекс Калікста, містить цінні відомості про будівництво храму.

іл. 007 (54.3-54.4). Собор Сантьяго де Компостелла. 1075-1128 рр.

Західний фасад (вхід до храму) - Портик де-ла-Глорія (Слави) - виконаний майстром Матео 1188 р і вважається одним з найбільш яскравих творінь європейського романського стилю. На тимпані нартекса - фігура Христа, що показує свої рани, в оточенні чотирьох євангелістів і ангелів, які тримають знаряддя тортур. Нижче Христа. Перед колоною розміщена фігура Св. Якова.

Прикладами романської архітектури можуть слугувати:

іл. 007 (55-55.1-55.2). Церква Сен-Сернен в Тулузі,1070-1120 рр. (план та хори 2-го поверху, які тримають розпір склепіння центр. нефа);

іл. 007 (56). Абатство Монте-Кассіно. Др.пол.11 ст.(Реконструкція).

іл. 007 (57). Церква Клюні ІІІ. 1088-1130 (Реконструкція).

іл. 007 (58, 58.1-58.2). Церква Клюні ІІІ. 1088-1130

іл. 007 (59-59.1-59.2). Церква Сакре Кер (Святого Серця Христового)в Паре ле Моньяль. 12 ст.

Нормандська архітектура

іл. 007 (60, 60.1). Церква абатства Сен-Вігор в Серізі,11 ст

іл. 007 (61-61.1-61.2). Собор Сент-Етьєн в Кані. Др.пол.11- пер.пол.12 ст.

Базиліка Сент-Етьєн (1060-1065 рр.) в Кані (Нормандія), має хрестове склепіння і вівтар з багатьма капеллами, масивний двохвежний західний фасад, три нефи з триярусною будовою і трансепт без бічних нефів, який зберігся в первісному вигляді.

Скульптура

Розвивається мистецтво рельєфу. Фігури розміщуються згідно канону (їхня величина залежить від ієрархічної значущості того, хто зображений: Христос завжди є більшим за ангелів і апостолів, які, у свою чергу, є більшими від звичайних людей). В мистецтві цього часу зустрічаються дивні химерні істоти (можливо пов’язані з давніми віруваннями чи народними звичаями).

Перші твори романської скульптури Франції виникли на межі ХІ—ХІІ ст. У XII ст. вперше за весь час розвитку західноєвропейської культової архітектури скульптурні зображення починають широко використовуватися для декорування фасадів церков. Найчудовішим творінням романської монументальної пластики є гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше служили грізні пророцтва Апокаліпсису і Страшного Суду.

У романській пластиці зустрічаються поєднання піднесеного і повсякденного, грубо-тілесного і відверто-абстрактного, героїчного і комічно-гротескового. Зображення Страшного Суду наочно представляють богословську схему ієрархічної структури світу. Центром композиції завжди є фігура Христа. Верхню частину займає небо, нижню - грішна земля, праворуч Христа розміщується рай і праведники (добро), по ліву руку — засуджені на вічні муки грішники, біси і пекло (зло).

До кращих монументальних пам’яток бургундської школи відносяться тимпани церкви Сен Мадлен в Везель (1125-1130) (іл. 007 (62). і собору Сент-Лазар в Отене (1130-1140) (іл. 007 (63). собору Сен Трофим в Арле Кін.12 ст. (іл. 007 (64). собору Сен П’єр в Муссаку. Пер. пол.12 ст. (іл. 007 (65).

При всій обов’язковості цієї схеми реалізація її надзвичайно різноманітна. Наприклад, у соборі Сент-Лазар в Отені (1130-1140) іл. 007 (62). в сцені Страшного Суду поряд з величною фігурою Христа зображено епізод зважування людських душ (добрих і злих справ померлих)

іл. 007 (62). Тимпан собору Сен Лазар в Отене(1130-1140)

іл. 007 (63). Тимпани церкви Сен Мадлен в Везель (1125-1130)

іл. 007 (64). Тимпан собору Сен Трофим в Арле. Кін.12 ст.

іл. 007 (65). Тимпан собору Сен П’єр в Муссаку. Пер. пол.12 ст.

Шлях розвитку німецького романського мистецтва був менш послідовним. Розвиток «строгого стилю» можна прослідкувати на прикладі численних дерев’яних розп’ять XII ст. Рівні паралельні лінії складок одягу, такими самими паралелями намічені волосся, борода, фігура аскетична і нерухома, Христос - не страждаюча людина, а суворий і неупереджений суддя, що переміг смерть. Найбільш знаменитим є «Розп’яття Імервальда», 12 ст.(іл. 007 (65). назване так за іменем майстра, що його виконав.

іл. 007 (66). «Розп’яття Імервальда», 12 ст.

Розпис

Розпис церкви сен Савен сюр Гартамп, 11-12 ст. (іл. 007 (67).

іл. 007 (67). Розпис церкви Сен Савен сюр Гартамп, 11-12 ст