- •1.Поняття «мистецтво».
- •2.Головні функції образотворчого мистецтва.
- •3.Класифікація мистецтва.
- •4.Види образотворчого мистецтва
- •5.Жанри образотворчого мистецтва
- •6. Мегалітична архітектура Європи.
- •7.Розписи печери Ласко. Історія відкриття.
- •8.Розписи печери Альтаміри. Історія відкриття.
- •10.Канон у мистецтві Межиріччя (навести приклад).
- •11.Канон у мистецтві Стародавнього Єгипту (навести приклад).
- •12.Система грецьких ордерів і їх походження
- •13.Основні типи грецьких храмів
- •14.Антропоморфізм і тектоніка давньогрецької архітектури
- •15.Конструктивна основа грецького храму
- •16.Канон Поліклета
- •17.Особливість римського скульптурного портрета
- •18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
- •19.Стилі давньоримських фресок
- •24.Періодизація історії Візантії
- •25.Архітектура Візантії. Типи візантійських храмів.
- •27. Образотворче мистецтво Візантії (viiі ст. – 1204 р.)
- •28. Образотворче мистецтво Візантії (1260 – 1453 рр.) «Палеологівське відродження».
- •29.Іконопис Візантії (VI - XII ст.). Спільність з фаюмським портретом.
- •30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
- •31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
- •32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
- •33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)
- •34. Пам’ятки готичної архітектури та скульптури Франції (пер.Тр. Хіі - хvі ст.)
- •35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.
- •36.Пам’ятки давнього українського іконопису.
- •37.Проторенесанс: творчість Чімабуе, Джотто ді Бондоне, Дуччо ді Буонінсенья.
- •38.Раннє Відродження: творчість Мазаччо, Мантенья, Ботічеллі
- •39.Живопис Нідерландів XV ст. (Ян Ван Ейк, Мемлінг, Босх)
- •40. Високе Відродження: творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля.
- •42.Живопис Італії XVII ст.: творчість Караваджо.
- •46.Український іконопис XVII-xviiі ст. : творчість Йова Кондзелевича
- •47.Мистецтво хіх ст.: Імпресіонізм (Клод Моне, Едуар Мане, Едґар Деґа)
- •48.Мистецтво хіх ст.: Постімпресіонізм (Ван Ґоґ, Ґоґен, Сезан).
- •49.Мистецтво хіх-хх ст.: Модернізм
- •50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
Оригінальним видом візантійського прикладного мистецтва XI ст. є книжкова мініатюра (художнє оздоблення книги). Фігурні зображення виконувались прямо в текстах, на полях, а сам текст, ініціали та орнаментальні заставки вільно розміщувалися на листку пергамента. Все разом мало вигляд єдиного художнього цілого.
Цінними пам’ятками візантійської книжкової мініатюри є ілюстровані книги Біблії. До нашого часу збереглася «Євангелія Рабули», 586 р. [іл. 008 (13.1-13.2)]. На ілюстраціях «Зішестя Святого Духа» [іл. 008 (13.1)] і «Вознесіння Ісуса Христа» [іл. 008 (13.2)] спостерігаємо досконалий рисунок, та кольорову гаму.
008 (13.1) «Євангелія Рабули», 586 р.
008 (13.2) «Євангелія Рабули», 586 р.
Ганебний період іконоборства можна побачити на мініатюрі «Іконоборці знищують образ Христа», Хлудовський Псалтир (сер. ІХ ст.) [іл. 008 (14)]. На цій ілюстрації іконоборці, які знищують священні образи прирівняні до мучителів Христа. Це й не дивно, адже багато століть ікона мала тісний зв'язок з прообразом зображеного святого. До цього періоду відноситься також ілюстрований рукопис гомілії Григорія Богослова, (879-882 рр., Паризька національна бібліотека); знаменитий ватиканський Сувій Ісуса Навина «Явління ангела Господнього Ісусу Навину», 955-975 рр., [іл. 008 (15)] (бібліотека Ватикана); Паризький Псалтир – «Давид граючий на арфі», сер.Х ст., [іл. 008 (16)], (Національна бібліотека, Париж), Біблія (Х ст., латинський переклад подарований королеві Христині Шведській, бібліотека Ватикана), книга пророка Ісаії (бібліотека Ватикана), книга Соломона (Королівська бібліотека в Копенгагені), Євангеліє (монастир св. Катерини, Синай), Євангеліє (Національна бібліотека, Париж) та ін.
008 (14) Іконоборці знищують образ Христа. Мініатюра. Хлудовський Псалтир (ІХ ст.)
008 (15) ватиканський Сувій Ісуса Навина «Явління ангела Господнього Ісусу Навину», 955-975 рр.,
008 (16) Паризький Псалтир – «Давид граючий на арфі», сер.Х ст.
Розміщення мініатюр на весь лист, обрамлення їх широкими рамками нагадувало стиль елліністичного картинного живопису.
31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
Христос –Еммануїл (Дитятко Ісус у круглій золотій мандорлі)
Дитятко-Христос (Дитятко Ісус на руках Богородиці. У лівій руці тримає Євангелію, а правою благословить)
Христос Учитель (Ісус Христос у лівій руці тримає Євангелію, а правою благословить).
Христос Пантократор (Вседержитель) . Монументальний образ в під купольному просторі, або консі апсиди храму. Ісус Христос у лівій руці тримає земну кулю, або Євангелію, а правою благословить.
Христос на престолі – Деісус (Моління)
Христос у Славі (навколо Христа мандола і символи чотирьох євангелистів: орел, ангел, лев і віл)
Нерукотворний образ (лик Ісуса залишений на полотняній хусті для зцілення царя Абгара та інший залишений св.Вероніці під час хресної дороги)
32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
В іконному малярстві можна виділити основні її типи, а саме: сім основних зображень Богородиці (після Сьомого Вселенського собору 787 р.), що стверджують догмат Боговтілення:
Оранта (Молиться). Богородиця зображена без Дитятка-Христа з піднятими руками в традиційному жесті заступницької молитви.
У Софійському соборі в Києві (XI ст.) знаходиться одне з найвідоміших мозаїчних зображень Оранти (висота фігури 5 м 45 см).
Панагія (Всесвята), Влахернітіса або Знамення. Пресвята Богородиця зображена у повний ріст, фронтально, з піднятими догори руками. Всесвята молиться за свій народ, а на грудях у неї Знамення — Ісус Христос Еммануїл, який благословляє обома руками. Шати Богородиці та Ісуса Еммануїла покриті золотими асистами.
Унікальним прикладом може слугувати київська ікона «Богоматір Велика Панагія» (ХІІ ст.). Характерною ознакою цієї ікони є два архангели — Святий архангел Михаїл та Святий архангел Гавриїл, які розміщені у колах (символі святості) у верхній частині ікони.
Зазвичай цю ікону (поясне зображення) розміщують у верхній частині іконостасу.
Одигітрія (Провідниця). На іконі ми бачимо Божу Матір, яка у лівій руці тримає Дитятко Ісуса, а правою вказує на Нього.
Згідно з церковним переданням першу ікону, в кінці 1 ст., намалював євангелист Лука.
Елеуса (Милування). На іконі ми бачимо Немовля-Христа, який Своїм личком притулився до щоки Богоматері.
Родоначальницею ікон Ніжності стала у нас Вишгородська ікона Богоматері (ХІІ ст.)
Нікопея (Переможниця). Богородиця Нікопея (Переможниця) — це тип ікони, який представляє Богородицю, що тримає перед собою Ісуса Христа Дитятка у мандолі (сяйві овальної форми). Цей образ близький до типу Богородиці Знамення, але руки Богоматері тут не молитовно підняті, а тримають Христа Дитятка у мандолі, що нагадує щит.
Агіосорітіса (Деісусна). На іконах Богородиця зображається в повний зріст, зверненою до Ісуса Христа — Царя неба і землі, іноді з сувоєм у руці. Цей іконографічний тип походить від ікони «Деісус» («Моління»), де Богородиця звертається до Христа-Архієрея з молитвою за людський рід.
Асунта (Піднесена, Внебовзята). Богородиця Асунта (Піднесена, Внебовзята). На іконах цього типу Богородиця зображається в повний зріст, без Немовляти, зі складеними на грудях руками.
А також наступні іконографічні типи:
Кіріотіса (Всецариця), або Панахранта (Всемилостива). Божа Матір зображена сидячою на престолі. На колінах вона тримає Ісуса Христа — Дитятко. Престол символізує царську славу Пресвятої Богородиці. Обабіч престолу представлені херувими та серафими на золотому, подекуди пишно різьбленому тлі.
Прикладом може слугувати ікона «Богоматір Печерська» (Свенська).
Протекторітіса (Покрова). Пресвята Богородиця, яка розпростерла над світом свій мафорій.
Галактотрофуса (Годувальниця). На іконі ми бачимо Пресвяту Богородицю, котра годує груддю Дитятко Ісуса.
Пелагонітіса (Загравання Дитятка) — різновид Елеуса.
Іконографія її представляє такий тип образа, на якому Дитятко Ісус бавиться. Він тримається Своєю ручкою за підборіддя Марії. Прикладом може слугувати ікона Богородиці Самбірської.
