Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку подієвого туризму північної америки

3.1 Проблеми розвитку подієвого туризму Північної Америки.

США – країна, де про державне регулювання тур-індустрії говорити майже не доводиться. Це відмінний приклад того, як добре налагоджена індустрія туризму знаходиться не в руках держави і навіть не під контролем двох-трьох великих компаній, але під сильним впливом дрібного бізнесу. Близько 95% підприємств, що працюють в цій галузі, відносяться до сфери малого підприємництва – це невеликі турагентства, сімейні мотелі, фірми з оренди автомобілів, сувенірні лавки, місцеві туроператори. Всього кількість таких підприємств перевищує 1 мільйон.

Лунає критика на адресу федеральної влади, за те, що вони не приділяють належної уваги розвитку туризму. Основне звинувачення – урядовці обходять туризм при прийнятті бюджету, виділяючи на його розвиток украй мізерні кошти. У підсумку за обсягами коштів, витрачених на стимулювання туризму, США пропускають вперед Бермудські острови, Коста-Ріку, Малайзію і Туніс.

Особливе занепокоєння це викликає в тих частинах США, де туризм є основною статтею доходу. Наприклад, що належать Сполученим Штатам Віргінські острови, але не всі місцеві влади, ні федеральна влада не можуть забезпечити адекватні заходи з розвитку туристичного маркетингу. В результаті, на думку місцевих туроператорів, острови програють сусіднім дестинації Карибського басейну битву за американський туриста.

Деякі небагаті країни, які зорієнтовані на розвиток туризму, виділяють значно більші кошти, ніж США, на «зовнішню рекламу» (фактично витрати деяких з цих країн на просування міжнародного туризму часто перевищували загальну суму бюджетних витрат Туристичної адміністрації США більш ніж у 10 разів). Особливу стурбованість це викликає у тих частинах США, де туризм є однією з основних статей доходів.

Як відзначають Г. Харріс і К. Кац, туризм зазвичай сприймається як належне, тому в програмах державного фінансування він або відсутній, або до нього ставляться не так серйозно, як, наприклад, до індустрії високих технологій. Хоча сприяння туризму повинно входити в обов'язки федерального уряду, як і підтримка будь-якої іншої економічної діяльності [27].

Основний недолік індустрії, на їхню ж думку, у відсутності централізованого управління, координаційного механізму, який міг би регулювати спільну роботу сотень тисяч дрібних підприємств для досягнення кращих економічних показників. Перш за все, він допоможе залучити іноземних туристів.

В принципі така організація вже існує. Це вже згадувана ТІА – створена в 1941 р незалежна, некомерційна організація, яка представляє і захищає інтереси всіх компонентів індустрії подорожей і туризму в США. Сьогодні вона представляє інтереси провідних авіакомпаній, готельних мереж, компаній з прокату автомобілів і туроператорів країни. ТІА базується у Вашингтоні, тому її основне завдання - лобіювання інтересів тур-індустрії в Конгресі США.

На сайті ТІА www.tia.org можна ознайомитися з результатами її роботи – тут докладно розписано, що саме зробила чергова сесія Конгресу для розвитку індустрії туризму. Крім того, ТІА – визнаний лідер по збору та аналізу туристичної статистики, а також проведення досліджень і складання прогнозів щодо розвитку тур-індустрії. Інший основним завданням ТІА бачить розвиток і координацію туристського маркетингу, спрямованого на розвиток США як дестинації як для зовнішнього, так і для внутрішнього туриста.

Однак федеральним рівнем державний вплив на індустрію туризму не обмежується. США – федерація, тому найширші права мають влади штатів, здатні стати самостійними гравцями на туристичному ринку. Влада штатів і діють за багатьох штатах країни туристичні асоціації штатів не раз також піддавалися серйозній критиці за пасивну поведінку, слабку бюджетну базу. Однак останнім часом все більшу кількість штатів, насамперед Каліфорнія, Флорида, Гаваї, Невада, Нью-Йорк, Массачусетс, починають власні рекламні кампанії, що запрошують туристів відвідати їх штат.

Деякі штати навіть намагаються рекламувати себе за кордоном, однак там вони стикаються зі специфікою (іноземна мова, відмінність в менталітеті), яка часто вимагає скоєно іншого ніж на Батьківщині. Так рекламна кампанія I love NY ( «Я люблю Нью-Йорк») в материковій Європі провалилася.

В цілому ж, США не дістає нікого координаційного органу (не обов'язково державного), який би відповідав на спільне проведення рекламних кампаній, перш за все за кордоном, що рекламують США в цілому або окремі її регіони (скажімо, Американський Захід) як туристичні дестинації. Звичайно для цього необхідно виділення федеральних коштів, тоді як сьогодні витрати на туристичну рекламу в США за кордоном набагато нижче, ніж аналогічні витрати в багатьох країнах, що розвиваються, орієнтованих на туризм.

Серед слабких сторін розвитку туризму в США: наявність малоосвоєних і невідомих для розвитку туризму районів, складнощі розвитку туризму в окремих районах через проблемність туристично‐рекреаційного районування, високі ціни на обслуговування та транспортні витрати.

Серед загроз для розвитку туризму США: конкуренція з боку аналогічного за змістом європейського продукту; сейсмічну активність багатьох популярних туристичних центрів країни, урагани, торнадо та інші несприятливі природні умови; загроза стихійних лих в Південно‐Східних штатах; загроза міжнародного тероризму. Існуючі загрози для розвитку туризму на території країни значно уповільнюють розвиток в’їзного туризму США.

Мексика

Головні конкурентні недоліки туристичної індустрії Мексики – безпека і захищеність (121‐ше місце, 3,7 балів), екологічні можливості (105‐те місце), інфраструктура зв'язку (78‐ме місце, 2,9 балів), здоров'я і гігієна (72‐ге місце), наземна транспортна інфраструктура (69‐те місце).

Опитування директорів великих компаній свідчить, що для ведення туристичного бізнесу в Мексиці найбільші проблеми створюють державна бюрократія, фінансування, корупція, злочини та крадіжки, податкові правила і ставки, трудові обмеження та недостатньо розвинена інфраструктура.

Дійсно, за рейтингами 2010–2012 років за кількістю вбивств на душу населення Мексику визнано однією з найнебезпечніших для туристів. П’ять із мексиканських міст – Сьюдад‐Хуарес, Акапулько, Торреон, Чіуауа і Дуранго – виявились у першої десятці небезпечних для туристів міст світу.

Екологічні проблеми пов’язані здебільшого з особливостями рельєфу країни: міста розташовані в міжгірських котловинах, де застоюється забруднене повітря й утворюється смог. Це є бідою Мехіко, Гвадалахари, Пуебла, Монтеррея, Чіуауа, Оахаки та багатьох інших міст. Однак на узбережжі місцевість добре продувається, проблем із забрудненням атмосфери тут немає.

Сучасні недоліки в інфраструктурі зв’язку легко усуваються в умовах стрімкого зростання стільникового радіозв’язку й Інтернету. Але поліпшення наземної транспортної інфраструктури і системи охорони здоров’я потребує часу та великих капіталовкладень.

Канада

Такий чинник, як нерівномірність розміщення населення, соціальної і транспортної інфраструктури має як позитивне, і негативного значення. Завдяки з того що значної частини країни малоосвоєні і «дикі» території, існують чудові умови природних видів туризму. З іншого боку локальний характер розвитку соціальної і транспортної інфраструктури обмежує можливості організації туристичну діяльність на великих територіях.

До негативним чинникам слід віднести, насамперед, відносну віддаленість Канади від основних туристичних ринків світу (крім США) – Європи (понад половина світового туристичного потоку) та Азії (понад десять % світового потоку, з Японії та Китаю). По-друге, наявність сухопутної частини кордону тільки з однією країною (США). Поєднання цих двох чинників обмежує географію й розміри туристичних потоків з Канади та зумовлює абсолютне домінування США у взаємних людських і валютних туристичних потоках.