- •2.Видатнi вченi бiохiмiки. Внесок українських вчених у розвиток світової біохімії.
- •Робоча (зручна для використання)
- •2. Будова ферментів. Активний та алостеричний центри ферментiв, їх значення.
- •3.Мультиферменти та iзоферменти. Клiнічне значення визначення ізоферментів
- •6. Способи регуляції ферментативної активності
- •1 Етап: перетворення полімерів на мономери. (1% енергії). 2 етап: перетворення мономерів до ацетил-КоА. (25-30% енергії) 3 етап: окиснення ацетил-КоА до со2 та н2о. (70-80% енергії).
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса: локалізація в клітині, механізм, регуляція, поповнення метаболітів, енергетичний баланс
- •Пуриновi та пiримiдиновi азотисті основи нуклеїнових кислот, мононуклеозиди, мононуклеотиди - будова та значення
- •Днк: особливості будови та біологічна роль. Структура азотистих основ та вуглеводного компоненту. Правила Чаргаффа. Модель Уотсона-Кріка.
- •Вторинна структура днк
- •Склад, будова, види рнк та їх значення. Структура азотистих основ та вуглеводного компоненту
- •Проміжний обмін нуклеотидів. Бiосинтез та розпад пуринових нуклеотидiв в тканинах. Кiнцевi продукти обмiну. Патологiя пуринового обмiну
- •Біосинтез пуринових нуклеотидів de novo
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Патологія обміну сечової кислоти
- •II. Ретенційна (зменшення виведення сечової кислоти), що спостерігається при хворобах нирок, цукровому діабеті (знижується канальцева секреція сечової кислоти).
- •Бiосинтез та розпад пiримiдинових нуклеотидiв. Оротатурія
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •Молекулярна біологія. Реплікація днк: визначення, фактори та механізм
- •Ферменти і фактори реплікації дн к еукаріот і прокаріот
- •Транскрипція: визначення, етапи та фактори. Промотори та паліндроми. Інгібітори транскрипції. Процесiнг.
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Посттранскрипційна модифікація рнк (процесію, дозрівання)
- •Молекулярнi основи генетичного коду. "Вироджений" код, "беззмiстовнi" триплети та їх значення. Молекулярнi механiзми точкових мутацiй та їх значення .
- •Регуляцiя матричного синтезу білка у прокаріотів за схемою Жакоб і Моно. Оперон
- •Загальна характеристика нейро-ендокринної регуляцiї обмiну речовин. Міжклітинна інтеграція функцій організму. Хімічна природа, класифiкацiя та характеристика гормонiв та гормоноподібних речовин.
- •Типи міжклітинної комунікації
- •Організація ендокринної системи.
- •Поняття про гормони
- •Цитозольний механізм дії гормонів ліпідної природи. Ліпідні месенджери.
- •Апоптоз: види, сигнальні системи
- •Представники, хiмiчна природа, механiзм дiї, бiологiчна роль гормонiв центральних ендокринних утворень: гiпоталамусу, гiпофiзу, епіфізу. Їх патологiя.
- •3. Гормони епіфіза - “третє око”.
- •Гормони як лiкарськi препарати
- •1.Вітаміни: визначення, класифікація..Основні поняття вітамінології: гіпо-, полігіпо-, гіпер-, авітаміноз, антивітаміни, провітаміни. Причини вітамінної недостатності. Вітаміноподібні речовини
- •6 . Сульфгемоглобін - це продукт незворотного окислення гемоглобіну, в якому розкривається
- •Синтез порфіринів. Порфірії
Ферменти і фактори реплікації дн к еукаріот і прокаріот
1. ДНК-матриця.
2. Субстрати і джерела енергії для синтезу ДНК (сІАТФ, сіГТФ, сГГТФ, (ІЦТФ).
3. Праймер (олігорибонуклеотид, РНК-затравка) - необхідний для початку реплікації моле кули ДНК.
4. Субстрати для синтезу праймера - АТФ, ГТФ, ЦТФ, УТФ.
5. ДНК-топоізомераза - деспіралізує ДНК - розриває 5'-3' фосфодиефірні зв’язки (у прока ріот називається ДНК-гіраза).
ДНК-хеліказа - розплітає подвійну спіраль ДНК на одинарні ланцюги, руйнуючи водне ві зв’язки між комплементарними азотистими основами ДНК.
88В-білок - зв'язується з розкрученими ланцюгами ДНК і попереджує їх спіралізацію.
8. ДНК-залежна РНК-полімераза (ДНК-полімераза а, у прокаріот називається праймаза) - забезпечує синтез праймеру (олігорибонуклеотид - затравку).
9. ДНК-полімераза (3 (у прокаріот ДНК-полімераза І) - відщеплює праймер і заповнює пус тоти заново синтезованими дезоксирибонуклеогидами.
10. ДНК- полімераза 5 (у прокаріот ДНК-полімераза III) - подовжує вже наявний праймер на лідируючому ланцюгу.
11. ДНК-полімераза а і є (у прокаріот ДНК-полімераза III) подовжують вже наявний оліго- рибонуклеотид-праймер на відстаючому ланцюгу.
12. ДНК- полімераза у - забезпечує реплікацію мітохондріальної ДНК.
13. ДНК- лігаза - зшиває фрагменти Оказакі (окремі частини відстаю чого ланцюга ДНК). 14. г а 2+', Мё2+
Транскрипція: визначення, етапи та фактори. Промотори та паліндроми. Інгібітори транскрипції. Процесiнг.
Транскрипція - це синтез РНК на матриці ДНК (переписування інформації з ДНК на РНК).
Загальні закономірності процесу транскрипції.
Процес транскрипції є 1) матричним - синтез РНК йде на ДНК-матриці 2) асиметричним - матрицею слугує лише 1 ланцюг ДНК.
• Кодуючий (змістовний) ланцюг - той, з якого зчитується генетична інформація.
• Другий (антипаралельний) ланцюг є некодуючим і слугує матрицею для синтезу РНК. 3) принцип комплементарності - порядок включення рибонуклеотидів в РНК. 4) напрямок транскрипції - від 5'- кінця до 3'- кінця 5) транскрипція йде не по всій довжині ДНК, а лише у певних ділянках - транскриптонах. Структурною одиницею транскрипції є транскриптон - це ділянка ДНК від промотора до термінатора.
Фактори транскрипції еукаріот та прокаріот 1. ДНК-матриця;
2. Субстрати та джерела енергіі для транскрипції: АТФ, ГТФ, УТФ, ЦТФ;
3. РНК-полімераза (ДНК-залежна РНК-полімераза) - олігомерний білок, що складається з • сог-ферменту (має 4 субодиниці 2а, (З, (3'). |3-субодиниця має полімеразну активність. • ст-субодиниці (о-фактору) - ініціює транскрипцію, зв’язуючись з промотором. Асоціація сог-фермента та с-субодиниці у холофермент відбувається під час ініціації транскрипції. У еукаріот розрізняють: • РНК-полімеразу І - знаходиться в ядерці, бере участь в синтезі пре-рРНК; • РНК-полімеразу II - міститься в нуклеоплазмі, синтезує пре-мРНК; • РНК-полімеразу III - розташовується в нуклеоплазмі, забезпечує синтез пре-тРНК; У прокаріот є лише одна РНК-полімераза, яка забезпечує синтез усіх видів РНК.
4. ТАТА-фактор, зв’язується з ТАТА-сайтом (ТАТАА... - послідовність нуклеотидів в промо торі, аналог боксу Прибнова у прокаріотів) на молекулі ДНК і направляє РНК-полімеразу до місця початку синтезу РНК;
5. р (ро)-фактор - приєднується до термінуючих послідовностей транскриптону і зупиняє транскрипцію у прокаріотів; 6. гп 2+, м і +,м п 2+.