- •2.Видатнi вченi бiохiмiки. Внесок українських вчених у розвиток світової біохімії.
- •Робоча (зручна для використання)
- •2. Будова ферментів. Активний та алостеричний центри ферментiв, їх значення.
- •3.Мультиферменти та iзоферменти. Клiнічне значення визначення ізоферментів
- •6. Способи регуляції ферментативної активності
- •1 Етап: перетворення полімерів на мономери. (1% енергії). 2 етап: перетворення мономерів до ацетил-КоА. (25-30% енергії) 3 етап: окиснення ацетил-КоА до со2 та н2о. (70-80% енергії).
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса: локалізація в клітині, механізм, регуляція, поповнення метаболітів, енергетичний баланс
- •Пуриновi та пiримiдиновi азотисті основи нуклеїнових кислот, мононуклеозиди, мононуклеотиди - будова та значення
- •Днк: особливості будови та біологічна роль. Структура азотистих основ та вуглеводного компоненту. Правила Чаргаффа. Модель Уотсона-Кріка.
- •Вторинна структура днк
- •Склад, будова, види рнк та їх значення. Структура азотистих основ та вуглеводного компоненту
- •Проміжний обмін нуклеотидів. Бiосинтез та розпад пуринових нуклеотидiв в тканинах. Кiнцевi продукти обмiну. Патологiя пуринового обмiну
- •Біосинтез пуринових нуклеотидів de novo
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Патологія обміну сечової кислоти
- •II. Ретенційна (зменшення виведення сечової кислоти), що спостерігається при хворобах нирок, цукровому діабеті (знижується канальцева секреція сечової кислоти).
- •Бiосинтез та розпад пiримiдинових нуклеотидiв. Оротатурія
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •Молекулярна біологія. Реплікація днк: визначення, фактори та механізм
- •Ферменти і фактори реплікації дн к еукаріот і прокаріот
- •Транскрипція: визначення, етапи та фактори. Промотори та паліндроми. Інгібітори транскрипції. Процесiнг.
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Посттранскрипційна модифікація рнк (процесію, дозрівання)
- •Молекулярнi основи генетичного коду. "Вироджений" код, "беззмiстовнi" триплети та їх значення. Молекулярнi механiзми точкових мутацiй та їх значення .
- •Регуляцiя матричного синтезу білка у прокаріотів за схемою Жакоб і Моно. Оперон
- •Загальна характеристика нейро-ендокринної регуляцiї обмiну речовин. Міжклітинна інтеграція функцій організму. Хімічна природа, класифiкацiя та характеристика гормонiв та гормоноподібних речовин.
- •Типи міжклітинної комунікації
- •Організація ендокринної системи.
- •Поняття про гормони
- •Цитозольний механізм дії гормонів ліпідної природи. Ліпідні месенджери.
- •Апоптоз: види, сигнальні системи
- •Представники, хiмiчна природа, механiзм дiї, бiологiчна роль гормонiв центральних ендокринних утворень: гiпоталамусу, гiпофiзу, епіфізу. Їх патологiя.
- •3. Гормони епіфіза - “третє око”.
- •Гормони як лiкарськi препарати
- •1.Вітаміни: визначення, класифікація..Основні поняття вітамінології: гіпо-, полігіпо-, гіпер-, авітаміноз, антивітаміни, провітаміни. Причини вітамінної недостатності. Вітаміноподібні речовини
- •6 . Сульфгемоглобін - це продукт незворотного окислення гемоглобіну, в якому розкривається
- •Синтез порфіринів. Порфірії
Бiосинтез та розпад пiримiдинових нуклеотидiв. Оротатурія
Внутрішньоклітинна локалізація: цитоплазма.
Топічна локалізація: проходить в багатьох клітинах (найбільш інтенсивно в гепатоцитах).
Механізм: спершу відбувається синтез піримідинового кільця шляхом послідовної взаємодії речовин, які є донорами атомів нітрогену та карбону - карбамоїлфосфату (утворюється з вугле кислого газу і аміаку) та аспарагінової кислоти. Утворене піримідинове кільце приєднується до ФРПФ і утворюється оротидинмонофосфат (ОМФ), декарбоксилування якого веде до утворен ня першого піримідинового нуклеотиду УМФ. Останній є попередником в синтезі інших піримідинових нуклеотидів.
Катаболізм піримідинових нуклеотидів
Внутрішньоклітинна локалізація: цитоплазма
Топічна локалізація: проходить в багатьох клітинах, найбільш інтенсивно в гепатоцитах.
Механізм: початкові стадії деградації піримідинових нуклеотидів полягають у відщепленні фосфорної кислоти та рибози чи дезоксирибози з утворенням азотистих основ. Останні підда ються окисненню з руйнуванням піримідинового циклу і утворенням в якості проміжних про дуктів р-аланіну та Р-аміноізобутирату.
кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є: • {3-аланін, який використовується для синтезу КоА, карнозину і ансерину (останні збільшу ють амплітуду м'язових скорочень, посилюють синтез АТФ в м'язах, беруть участь в зне шкодженні лактату, пригнічують процеси старіння, зменшують синтез N0). • СО2 (виділяється із організму з видихуваним повітрям) • ІЧНз (знешкоджується шляхом утворення сечовини в печінці та солей амонію в нирках) • (3-аміноізобутират (виділяється із організму з сечею). Збільшення його екскреції з сечею вказує на посилення розпаду піримідинових нуклеотидів, що часто спостерігається при зло якісних хворобах.
Молекулярна біологія. Реплікація днк: визначення, фактори та механізм
Молекулярна біологія - це наука, що вивчає структуру та функції нуклеїнових кислот, механізми зберігання, відтворення, передачі та реалізації генетичної інформації.
Реплікація — це процес подвоєння ДНК (синтез дочірніх ДНК на матриці материнської ДНК). Проходить в S-фазу (синтетичну фазу) клітинного циклу.
Локалізація: проходить в ядрі та в меншій мірі у мітохондріях.
Значення реплікацій: забезпечує рівномірну передачу спадкової інформації серед до чірніх клітин під час поділу.
Механізм реплікації
1. Реплікація - це матричний процес, тобто синтез ДНК відбувається на матриці ДНК. Це забезпечує високу швидкість та точність зчитування інформації. Слід зауважити, що реплікації піддається вся молекула ДНК, матрицями одночасно слугують обидва ланцюги материнської ДНК.
2. Механізм реплікації є напівконсервативним: подвійна спіраль матриці ДНК розкручу ється і кожний її ланцюг добудовується новим до цілої двохланцюгової молекули ДНК. Отже, кожна дочірня молекула ДНК складається з одного ланцюга материнської ДНК та другого лан цюга, добудованого за принципом комплементарності. Напрямок реплікації - від 5'- кінця до З'- кінця (!!!) антипаралельних ланцюгів ДНК