Гормони як лiкарськi препарати

Види гормонотерапії

> Замісна гормонотерапія (інсулін при діабеті).

> Стимулююча гормонотерапія (гормон росту при затримці росту).

> Блокуюча або гальмівна гормонотерапія (інгібіторами синтезу статевих гормонів лі­ куються деякі онкологічні захворювання). Гормональна регуляція гомеостазу кальцію

Загальна характеристика кальцію Концентрація в сироватці крові складає 2,25-2,7 ммоль/л. Вміст кальцію у десятки тисяч разів вищий у позаклітинній рідині. 99% всього кальцію припадає на кісткову тканину і лише 1% міститься в решті тканин і рідин організму. Розрізняють декілька фракцій кальцію: іонізо­ ваний (біологічно-активний), неіонізований та зв’язаний з білками. Обмін кальцію в клітині Зростання цитозольної концентрації кальцію відбувається внаслідок відкриття кальцієвих каналів плазматичної мембрани і входженню в клітину позаклітинного кальцію (так діють ней- ромедіатори), або виходу кальцію з внутрішніх депо - цистерн ендо- чи саркоплазматичного ретикулуму, мітохондрій під впливом інозитолтрифосфату (утворюється з фофатидилінозитол- дифосфату). Зниження цитозольної концентрації кальцію відбувається за рахунок Са2+-АТФ-аз.

Механізм дії кальцію Іони кальцію в цитозолі зв’язується з білком кальмодуліном, який є універсальним посе­ редником ефектів Са+2. Одна молекула кальмодуліну зв’язує 4 іона Са+2. Комплекс Са+2- кальмодулін активує відповідні протеїкінази і фосфорилює ряд виконавчих білків, а через цей процес змінює біологічну функцію клітин.

Біологічна роль кальцію

1. Приймає участь в генерації збудження, проведення потенціалу дії та скороченні.

2. Активує фактори згортання крові.

3. Забезпечує міцну структуру кісток і зубів.

4. Є вторинним месенджером в передачі гормонального сигналу.

Гормони-регулятори гомеостазу кальцію

1. Гормон нейроендокринних С- клітин щитовидної залози. Кальцитонін. Синтезується в рибосомах у вигляді прогормону - препрокальцитоніну. Регуляція секреції: підвищення концентрації Са і Р в крові є “сигналом” для секреції кальцитоніну.

Механізм дії: мембраний, через аденілатциклазу. Біологічна роль - регулятор гомеостазу кальцію, фосфору; антагоніст паратгормону. гі~ покальціємічний ефект (норма 2,2-2,7 ммоль/л), тобто знижує рівень кальцію в плазмі крові; гіпофосфатемічний ефект, тобто знижує рівень неорганічного фосфору в крові (норма 1-2 ммоль/л); ^ В кістковій тканині - стимулює відкладання солей кальцію та фосфору в колагено­ вий матрикс кісток та зубів, пригнічує резорбцію Са і Р з кісток і зубів, гальмуючи функцію ферментів остеокластів. > В нирках - гальмує реабсорбцію кальцію та фосфатів.

2 . Гормон паращитовидної залози Паратгормон або паратирин - білок з 84 амінокислот, синтезується в рибосомах у ви­ гляді попередника - пропаратгормону. Секреція паратгормону збуджується при зниженні кон­ центрації кальцію в крові. 49

Механізм дії - мембранний, через аденілатциклазну та Са-КаМ системи трансдукції си­ гналу. Біологічна роль: регулятор гомеостазу кальцію і фосфору, антагоніст кальцитоніну, ви­ кликає гіперкальціємію при одночасному зниженні вмісту фосфату в крові.

> В кістковій тканині активує ферменти остеобластів, що викликає вихід кальцію та фосфатів в кров. > В кишечнику паратгормон стимулює всмоктування кальцію, активуючи синтез кальцитріолу (1,25(0Н)20з), який на рівні геному стимулює синтез кальцій- зв’язуючого білка (кальмодуліна) в кишечнику. > В нирках паратгормон збільшує реабсорбцію кальцію, але пригнічує реабсорбцію фосфатів, викликає фосфатурію і зниження рівня кальцію в крові. Гіпофункція паращитовидних залоз проявляється спазмофілією (тетанічні судоми скеле­ тних м ’язів, на фоні низької концентрації кальцію в крові). Лікується введенням в вену розчину СаСЬ та паратгормону. Гіперфункція проявляється резорбцією кальцію і фосфору з кісток і зубів і веде до ос- теопорозу, переломів кісток, карієсу зубів. Надлишок кальцію в крові приводить до кальцифікації внутрішніх органів та м ’язів, утворення сечових каменів.

3. Кальцитріол Активна форма вітаміну D3 - 1,25 (ОН)2 D3. Синтезується із холестеролу: спершу утворю­ ється 7-дегідрохолестерол, який в шкірі під впливом УФ-опромінення перетворюється в каль- ціол, який в процесі гідроксилування в печінці та нирках перетворюється в кальцитріол. в шкірі УФ-опромінення Холестерол ► 7-дегідрохолестерол ► кальціол (3-OH-D3) в печінці 25-гідроксилаза кальцитріол (l,3,25-OH-D3) ■>*------------ кальцидіол (3,25-OH-D3) в нирках 1 –гідроксилаза

Біологічна роль

1. У клітинах кишечника на рівні геному стимулює синтез кальційзв’язуючого білка, який сприяє всмоктуванню кальцію. Крім того кальцитріол забезпечує транспорт фосфат- іонів із кишечника в кров.

2. У фізіологічних концентраціях сприяє відкладанню кальцію в кістковій тканині, при підвищенні концентрації навпаки посилює процеси демінералізації.

3. На рівні геному стимулює проліферацію та диференціацію остеобластів в кістках та гемопоетичних клітин. 3. У нирках збільшує реабсорбцію іонів кальцію і фосфатів.

Гіповітаміноз. Нестача вітаміну Д у дітей до трьох років називається рахітом, виникає при дефіциті вітаміну у харчуванні, недостатньому сонячному опроміненні, захворюваннях нирок і недостатньої продукції паратиреоїдного гормону. Проявляється різноманітними дефо­ рмаціями скелета (О- та Х-подібні кінцівки, баштовий череп, реберні вервелиці та ін.), гіпото­ нією м ’язів. Біохімічними ознаками рахіту є зниження вмісту кальцію та фосфору в крові, під­ вищення активності лужної фосфатази. У дорослих недостатність вітаміну Д проявляється осгеопорозом (вимивання солей з кісток) і карієсом (особливо у жінок під час вагітності).